•  

Агітація за Зеленського, смертельна ДТП, співучасть у дерибані: будні полтавських «агентів змін»

2540
Агітація за Зеленського, смертельна ДТП, співучасть у дерибані: будні полтавських «агентів змін»

Впродовж короткого проміжку часу в Полтаві трапилося дві скандальні події, до яких причетні вихідці з одного й того ж самого середовища.

Перша – остаточне затвердження плану реконструкції території довкола приміщення ОДА за «скромну» суму 80 мільйонів гривень. Друга – смертельна ДТП, що трапилася 13 липня. Що може бути спільним між першим та другим? Люди, які всіляко презентують себе «агентами змін» та «новим поколінням громадських активістів». Щоправда, в народі їх називають лаконічно і менш пафосно: «грантожери».

Як повідомляв «Останній бастіон», за проектом облаштування простору навколо ОДА стоїть громадська організація «СityLab». Водночас активну інформаційну підтримку цьому проекту, а також самій ГО «СityLab» надавало видання «Зміст», керівником якого є Олексій Сердюков – винуватець згаданого ДТП і керівник кампанії полтавського мажоритарника від «Слуги народу».

Родинним гніздом і «СityLab», і «Змісту» є громадська організація «Інститут аналітики і адвокації» (ІАА). Втім, про неї – згодом.

«СityLab» діє як громадська організація, а це створює певний ореол альтруїстичного служіння суспільним інтересам. Учасники «СityLab» позиціонують себе активістами, що тримають руку на пульсі проблем міста, наприклад – незаконних забудов. Така собі «прекрасна креативна молодь».

Але за діяльністю цієї «урбан-платформи» стоять бізнес-інтереси її учасників, зокрема керівника Дмитра Козиренка. Принаймні, згідно з публічною інформацією вивіска «урбан-активізму» принесла Козиренку контракт із Департаментом будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської ОДА. Вартість контракту – майже мільйон гривень.

Як не важко здогадатися, контракт стосується реконструкції території довкола приміщення ОДА. Слід нагадати, що згаданий департамент ОДА очолює Тимофій Голбан – фігурант розслідування НАБУ стосовно створення злочинної схеми з вимагання хабарів від підприємців за забезпечення їхньої перемоги в державних закупівлях (Голбан склав компанію колишньому голові ОДА Валерію Головку та його першому заступнику Андрію Пісоцькому).

Проект ФОП Козиренка Д.С. / ГО «СityLab» переміг через систему «Prozorro». Одначе прозорість роботи «Prozorro», зокрема відсутність конфлікту інтересів, викликає сумніви. Впровадженням на Полтавщині цієї системи державних закупівель займався саме «Інститут аналітики та адвокації», зокрема Юрій Нестуля – засновник та виконавчий директор ІАА у 2013-2017 роках. Між іншим, залученість представників грантожерського середовища до роботи «Prozorro» спостерігається і в інших областях.

Ягідка на нашому тортику згуртованих грантожерських рядів цілком очікувана: інформаційна підтримка «Prozorro» з боку Сердюкова у формі бравадних публікацій на сайті «Зміст».

Тепер повернемося до родинного гнізда полтавських «агентів змін» – ГО «Інститут аналітики та адвокації». Згідно з офіційною інформацією ІАА – це «аналітичний центр, створений у 2013 році задля розвитку громадянського суспільства в Україні». Серед його завдань – «посилювати потенціал впливу неурядового сектору на процес формування та реалізації політик органами влади».

Донори та партнери ІАА становлять типовий грантожерський пул. Згідно з поданою ІАА інформацією його фінансує цілий ряд організацій, безпосередньо пов’язаних із Джорджем Сором, а також такі структури як «Freedom house», Фонд Роберта Боша, посольства Швеції та Данії тощо.

В одному з наступних матеріалів ми більш детально зупинимося над тим, хто фінансує ІАА і які політичні та ідеологічні цілі ставляться перед цією та подібним громадськими організаціями. Тут же відзначимо, що один із офіційних напрямків діяльності ІАА – це… антикорупційна діяльність.

Декларація ІАА боротьби з корупцією на тлі діяльності пов’язаних із цією ГО осіб дуже схожа на крики злодія «Тримай злодія!»

В Україні безперечно існує запит і на боротьбу з корупцією, і на реформи, і на пасіонарну молодь. Але, вочевидь, грантожерські ГО – це не найкраще середовище, з якого Україна може черпати сили для розвитку. Політична «всеїдність», здатність знаходити спільну мову зі «старими» корупціонерами, завищена самооцінка (навіть з таким атрибутом як «мажорний» стиль поведінки за кермом) – ці риси «агентів змін» явно не підуть на користь ні нашому місту, ні області, ні Україні в цілому.