•  

Ісаак Дунаєвський: Із Лохвиці до кремлівських зірок

0
Ісаак Дунаєвський: Із Лохвиці до кремлівських зірок

До 115-ї річниці від дня народження найвидатнішого композитора Радянського Союзу з Полтавщини Ісаака Дунаєвського.

Під його музику марширували, танцювали, плакали, сміялися…

Без "Ой цвіте калина", "Серце, тобі не хочеться спокою" досі жодне застілля не обходиться. Всенародну любов Ісааку Дунаєвському принесли фільми "Веселі хлопці", "Волга-Волга", "Кубанські козаки".

Перший концерт дав сусідам…

У невеликому містечку Лохвиця січень - найвеселіший місяць в році. Відразу після новорічних свят жителі відзначають ювілей самої шанованої тут людини. Тут є вулиця на честь Дунаєвського, музична школа та будинок на вулиці Гоголя, в якому народився композитор 30 січня 1900 року. Вся велика родина Дунаєвських була дуже музичною.

«Мама Ісаака чудово співала і грала на клавікордї, дід був кантором у синагозі, а дядько Самуїл мав раритетний на той час грамофон і писав музику для місцевого оркестру, - розповідав у своїх роботах мистецтвознавець Геннадій Шибанов, який досконало вивчив лохвицький період життя Дунаєвських. - Ісаак і його п'ятеро братів стали музикантами, тільки сестра Зіна – педагогом».

У чотири рочки хлопчина Шуня або Дуня (так його називали рідні) вже почав освоювати фортепіано, а у вісім років віртуозно грав на скрипці. Коли старшому братові Борису батьки купили піаніно і найняли вчителя, Ісаак з його кімнати не виходив.

Інструмент майбутнього композитора досі зберігається в краєзнавчому музеї, як найцінніший експонат. Одного разу після виступу на шкільному концерті вчитель сказав про Дунаєвського:

"Ця дитина вже давно перевершила мене у грі".

Такому талановитому музиканту в Лохвиці робити було нічого.

У 1910 році сім'я Дунаєвських перебралася до Харкова, де 10-річний Ісаак вступив спочатку в музучилище по класу скрипки і композиції, а через вісім років в Харківську консерваторію.

Через 60 років після від'їзду Дунаєвських з Полтавщини молодший син Ісаака Максим саме в Полтаві вирішив записувати музику для фільму "Д'артаньян і три мушкетери" з талановитим режисером Леонідом Сорокіним. Леонід Анатолійович з радістю поділився записом спогадів Максима про смерть батька:

"Йому стало погано ще в Ризі на концерті. Оркестранти розповідали, що на авторському вечорі Ісаак почав скаржитися на погане самопочуття. Він, правда, сам ще співав пісні, акомпанував виконавцям, був емоційним, веселим більше, ніж зазвичай. Коли ж музиканти пішли на вокзал, його вели під руку. Батькові було тоді всього 55...

На Московському вокзалі публіка впізнала Ісаака Йосиповича. Весь перон був заповнений людьми, батьку кидали квіти, кричали "браво". Напевно, багато хто з тієї юрби запізнилися на свої потяги. А Дунаєвський зійшов на сходинку вагона і разом з артистами виконав ще одну пісню. Але вже посередині куплету раптово пішов у купе. Коли слідом за ним побіг один, він побачив, що Дунаєвський плаче, схилившись над столом.

- Мені здається, що це був мій останній виступ, - прошепотів батько.

На жаль, це було вірне передчуття. Через кілька днів він помер у себе вдома, в Москві..."

Варвара Самохіна