•  

МИТЦІ УКРАЇНИ – ФРОНТУ

0
МИТЦІ УКРАЇНИ – ФРОНТУ

13-го лютого, напередодні Дня виводу військ з Афганістану, з ініціативи письменників-«афганців», голови Київської обласної організації Національної спілки письменників України Анатолія Гая та кременчуцького поета, прозаїка та кінодраматурга Ігоря Моісєєнка, засновано комісію з військово-патріотичної підтримки воїнів-захисників при Національній спілці письменників України. Її мета - об’єднати, налагодити зворотний зв’язок і зберегти духовні здобутки ветеранів минулих воєн і сучасних героїв-захисників. Ще торік навесні ці літератори зверталися до керівників оборонного відомства з пропозицією мистецького сприяння нашим армійцям, але тоді ця ініціативу не схвалили.

Підтримка від рідної Вітчизни сучасникм оборонцям - це тонкий і надзвичайно важливий духовний зв’язок. Особливо коли армієць чи не щодня отримує болісні стреси від смертельного страхіття війни. Сьогодні ці процеси особливо загострені, адже розв’язана Кремлем війна, з її засобами масового знищення 21-го століття, своєю незбагненною жорстокістю та безглуздістю роздирає душі, перевершуючи всі історичні аналоги.

З іншого боку, в такі важкі часи в людини нерідко пробуджуються приховані раніше мистецькі здібності та потяг до творчості. Так утворюється ціла мистецька субкультура війни. Прикладом маємо вірші, прозу, пісні, витвори образотворчого мистецтва, кіно, створені ветеранами Другої світової, воїнами-«афганцями» та учасниками Євромайдану.

Ось що, наприклад, розповідає Ігор Моісєєнко:

  • Нещодавно після презентаці мого роману про афганську війну «Сектор обстрілу – АІСТи» у Київському військовому ліції ім.Івана Богуна та Київському мобілізаційному центрі до мене звернувся один з бійців. З тих, кого готують до відправки на Донбас. Зазвичай після таких заходів тебе «роздирають»: кому книжку підпиши, хтось сфотографуватися тягне, на камеру щось сказати… А цей немолодий чоловік просив тільки послухати його вірш, який ніби сам написався перед відправкою на війну, і сказати йому, чи варто далі «переводити папір», а чи закинути, бо нездара. Уявіть собі: просить, а очі волошкові аж сльозяться. Ну хіба ж відмовиш? Думаю, нехай всі інші чекають, а я послухаю. Та коли він тремтячими руками дістав свої списані вщент листочки і почав читати, в мене спиною мороз пішов. То були шедеври! То були вірші, справді натхненні Богом! Не можна допустити, щоб вони зникли!..

До складу комісії увійшли літератори з усієї України, серед яких лауреат державної премії ім.Тараса Шевченка воїн-«афганець» Василь Слапчук, перший і другий лауреати літературно-мистецької премії Міністерства оборони України ім.Богдана Хмельницького «афганці» Ігор Моісєєнко та Анатолій Гай, лауреат численних міжнародних бардівських конкурсів, орденоносець-розвідник «афганець» В’ячеслав Купрієнко, відома українська поетеса Тетяна Майданович, письменники-ветерани Другої світової війни. До роботи комісії вже виявили бажання долучитися митці з усіх областей України.

  • Один з напрямків роботи, яка вже ведеться, - каже Ігор Моісєєнко, - і буде профінансована, – створення фотоальбому, в якому світлини з війни сучасної і з минулих мають духовно поєднати воїнів-захисників Вітчизни сучасності й колишніх. Зараз фотокори вже збирають матеріал на фронті. А ми маємо віднайти фотографії з минулих буремних часів. Нам потрібні твори наших митців на підтримку фронту. Особливо цінною вбачається творчість ветеранів – вірші, проза, пісні, все, що пишете і, через скромність, не показуєте людям. Діставайте і шліть мені на Фейсбук. Ми повинні зібрати, видати та віддати людям і нашим воїнам ці перлини…

Людмила Кучеренко

Один з віршів воїна:

Я - ОФИЦЕР

Я офицер запаса и мне не в моготу,

Нас атакует варвар: и Счастье, и Мечту,

Собрал пожитки воина и вот я здесь сейчас,

Война и плачут дети, знать пробил и мой час!

Без тени я сомнения оставил дом родной,

Судьбы пересечения я не искал с войной,

Она всех нас застала негаданно, врасплох,

Ну что ж, уже бывало, я на войне не плох!

И в голове сознательно стучится метроном,

Пока конспекты пишем - мы вроде бы живем?

Ротацию – героям! Мы в очереди - первые!

Страны своей израненной защитники верные!!!

Я посвящаю эти строки

Тем мужикам, что здесь со мной,

Скажу я Вам без проволоки:

Ты - офицер! И Бог - с тобой!!!

СЛАВА УКРАИНЕ!!!