•  

Археолог Олександр Терещенко знайшов понад 4 тисячі скіфських пам’яток

0
Археолог Олександр Терещенко знайшов понад 4 тисячі скіфських пам’яток

До 210 ліття з Дня народження вченого

210 років тому у Зінькові на Полтавщині народився Олександр Власович Терещенко (1806-1865 рр), відомий широкому загалу головним чином за своєю фундаментальною працею «Быт русского народа» (1848 р.). Попри етнографічне спрямування вченого, він залишив помітний слід в археології, якій присвятив другу половину свого життя. З подачі саратовського громадського губернатора О.М. Фадєєва, Терещенко очолив масштабні розкопки другої столиці Золотої Орди Сарая-Берке (Сарай ал-Джедід), які тривали дев’ять років. Втім результатами його робіт петербурзькі можновладці були незадоволені – вони сподівались на розкопку сенсаційних скарбів. Однак, колекція здобута Олександром Терещенком і до нашого часу вважається класичною, оскільки складає основу збірок Відділу Сходу в Ермітажі.

Наступним етапом в житті фахівця стали розкопки в українських степах поблизу с. Олександропіль, де археолог із 1852 по 1854 рр. вивчав Великий Олександропільській курган (Лугова Могила). Висота кургану на час розкопок становила 17 м. По периметру він мав кам’яну огорожу, що вабила місцеве населення доступним будівельним матеріалом. Олександропільський курган був першим великим царським скіфським курганом, що розкопувався із науковими цілями.

Знайдені селянами виняткові прикраси напередодні розкопок вказували саме на скіфську належність кургану, який розташовувався в Герросі – області поховання скіфських царів.

Хоча завершення робіт на кургані було покладене на О.Є Люценка, все ж роботи О. В. Терещенка мали вкрай велике значення. Виявлені в кургані знахідки, а їх було більше чотирьох тисяч*, були унікальними взірцями культури скіфів та давніх греків, а методика якою здійснювалися дослідження започатковували сучасні методи вивчення величних курганів Скіфського степу, що високо оцінювалися прийдешніми поколіннями дослідників.

Внесок нашого земляка в розвиток археологічної науки неоцінений. Однак його ім’я лишається маловідомим в Україні, втім варто сподіватися, що пам'ять про вченого знайде увічнення в історії української культури та науки.

* використані фотографії знахідок з сайту Харківського історичного музею та Вікіпедії.

Юрій Пуголовок,

кандидат історичних наук