•  

«Полтавські» імена та назви в космосі

0
«Полтавські» імена та назви в космосі

Полтава – батьківщина одного з піонерів космонавтики Юрія Кондратюка (Олександра Шаргея). На небосхилі аерокосмічної науки і техніки його по праву вважають однією з найяскравіших зірок. Навколо імені цього видатного теоретика поступово утворилося сузір'я з понад ста імен відомих, маловідомих або незаслужено забутих учених, інженерів, конструкторів, фахівців у галузі авіації, ракетно-космічної техніки, астрономії, авіаторів, космонавтів, які походять з Полтавщини, розпочинали тут навчання, творчу діяльність, а також мають інші зв'язки з полтавським краєм. Напевно, тому полтавські імена і назви населених пунктів Полтавщини широко представлені у каталогах Міжнародного астрономічного союзу та міжнародного Центру з малих планет (астероїдів) при Смітсонівській астрофізичній обсерваторії.

За останніми даними, узагалі в зібранні українських імен та назв у кос-мосі – понад 400 найменувань. Малі планети Полтава і Диканька займають належне місце серед 30 українських міст та містечок, на честь яких названі небесні тіла. З більш ніж 370 астероїдів та деталей рельєфу на поверхнях планет Сонячної системи майже сорок стали «небесними тезками» видатних діячів науки і культури, пов'язаних із Полтавщиною. З них щонайменше 16 отримали свої назви на честь фахівців у галузі астрономії, космонавтики, ракетної техніки.

Тож про декого з них. 

image

1977 року Микола Черних відкрив малу планету №3084, яку було на-звано на честь Юрія Васильовича Кондратюка (Олександра Гнатовича Шаргея). З 1970 року на зворотному боці Місяця є також кратер Кондратюк діаметром 108,0 км.

Дехто з дослідників історії науки і техніки вважає, що ця мала планета і кратер мають носити назву Шаргей, тому що це справжнє ім'я вченого. Олександр Шаргей народився 1897 року в родині полтавських міщан. Навчався у другій Полтавській чоловічій гімназії, яку закінчив зі срібною медаллю у 1916 році. Саме в Полтаві він розпочав роботу над першим варіантом рукопису, присвяченого проблемам міжпланетного польоту.

Існує декілька версій щодо зміни імені і прізвища Шаргеєм. Найпоширеніша така: Олександр Шаргей намагався уникнути переслідувань з боку нової влади за службу в армії Денікіна. Він скористався документами померлого навесні 1921 року студента Київського університету Георгія (Юрія) Кондратюка, уродженця міста Луцька, 1900 року народження. Документи передали в серпні 1921 року Олександру Шаргею його близькі.

Але і в той непростий час у складній ситуації Юрій Кондратюк (Олек-сандр Шаргей) не полишав працювати над науковими дослідженнями. 1929 року побачила світ його книга «Завоювання міжпланетних просторів» тиражем дві тисячі примірників.

Праці Юрія Кондратюка (Олександра Шаргея) в галузі теорії космічного польоту нечисленні, проте багато його ідей та пропозицій пріоритетні. До цих основних ідей Кондратюка відносять такі: вертикальний старт космічної ракети-носія; шахове розташування форсунок; використання в умовах космічного польоту сонячних батарей і дзеркал на орбіті для освітлення окремих ділянок Землі відбитим сонячним світлом, що дозволило б скоротити витрати дефіцитної електроенергії; використання спеціальної внутрішньої частини крісла космонавта типу ложемент, що робить менш відчутними перевантаження під час старту, посадки, інших складних відрізків космічного польоту і т п. Частина ідей ученого-полтавця вже застосовується в практичній космонавтиці, інші чекають свого часу.

imageУ 1976 році кратер на поверхні Місяця діаметром 11 км був названий на честь конструктора бойових порохових ракет Олександра Засядька.

Народився Олександр Засядько 1779 року в селі Лютенька Гадяцького повіту на Полтавщині. Закінчив 2-й Артилерійській та Інженерний кадетський корпус у Санкт-Петербурзі. Віддав військовій службі 37 років. Мав чин генерал-лейтенанта, численні нагороди.

Винайшов декілька типів бойових порохових ракет (запалювальні та гранатні: 2-, 2,5-, 4-дюймового калібрів (51, 64 та 102 мм відповідно)). Розробив також ракетний пусковий станок, який був достатньо простим у застосуванні та легким. Олександр Засядько винайшов також калібромір та лафет із гарматою для застосування під час оборони фортець, сконструював перенос-ну машину для пересування гармат найбільшого калібру та ін.

1926 року (завдяки відкриттю симеїзького астронома С. Белявського) мала планета №1984 була названа на честь видатного дослідника й організатора науки в галузі геофізики та метеорної астрономії, члена-кореспондента АН СРСР Всеволода Фединського.

Народився він у 1908 році в сім'ї лікаря у селі Велика Багачка поблизу Миргорода. Ще з дитинства захопився дослідженнями «зірок, що спалахували у небі» – метеорів. У Миргороді, куди переїхала його родина, Всеволод організував астрономічний гурток.

Після закінчення школи у 1925 році Всеволод Фединський став студентом Московського університету. Зацікавившись гравіметрією та її застосуванням до розвідки корисних копалин, Фединський у 1930 році розпочав свою діяльність як керівник гравіметричних розвідницьких партій в Азербайджані, Дагестані, Туркменістані й Поволжі. Він очолював розвідувальну геофізику в СРСР чверть століття, сприяючи її комплексному розвитку.

1943-го Всеволод Фединський очолив НДІ прикладної геофізики. Він запропонував теорію та принципи роботи гравіметра-висотоміра та інших геофізичних приладів. У 1947 році вчений завершив кандидатську дисертацію. За створення і впровадження в промислове виробництво вітчизняних гравіметрів колективу вчених на чолі з Всеволодом Фединським у 1951 році було присуджено Державну премію СРСР. Учений ініціював дослідження морської геофізики на теренах СРСР та гравіметричні виміри у Світовому океані й Антарктиці.

На честь Олександра Орлова у 1970 році названо кратер на Місяці діаметром 81 км. 1978 року Микола Черних відкрив малу планету № 2724, що також була названа іменем академіка Орлова. Наукова спадщина цього видатного вченого, засновника відомої в науковому світі школи українських дослідників з глобальної геодинаміки (напряму науки, що вивчає Землю як планету методами астрономії, геофізики та географії) охоплює 140 монографій, статей і повідомлень, де вмістилися результати понад п'ятдесятирічного наукового життя вченого.

З його ініціативи 1926 року була створена Полтавська гравіметрична обсерваторія (ПГО), завданням якої стала гравіметрична зйомка території України. Багато років Олександр Орлов присвятив розробленню програм створення служби широти на теренах колишнього СРСР, яка була б незалежна від міжнародних. Таку службу було створено у Полтавській гравіметричній обсерваторії 1953 року.

І. Пістоленко, 

зав. сектору Полтавського музею авіації і космонавтики, кандидат історичних наук, доктор філософії, старший науковий співробітник