•  

Традиції святкування Нового року в Гетьманщині

0
Традиції святкування Нового року в Гетьманщині

Остання лекція історичного товариства Полтави 2016 року відбулася в стінах ПНПУ ім. Короленка за участі історика Ігора Сердюка.


Під час заходу, що називається «Без олів’є, шампанського та мандаринів: «Про Різдво та Новий Рік в козацькій Україні», історик розповів про особливості святкування зимового циклу на Полтавщині та Україні загалом.

– Кожен із нас уявляє Новий Рік та різдво приблизно однаково. Олів’є, мандарини,привітання президента і шампанське. Це і справді так. Протягом багатьох років, ще з імперської епохи це було так. У наші дні неможливо уявити зимові свята по-іншому. Проте ніхто з нас не задумується про те, як святкували цей цикл раніше, – розповів він.

За словами Сердюка, період 18 ст. має купу особливостей, що визначають неабиякий культурно-ментальний фрагмент нашої історії.

– Кожен з присутніх пам’ятає Гоголівські «Вечори на хуторі біля Диканьки», симпатична радянська екранізація майже повністю передала дух епохи та настій місцевого населення. Ця епоха народно-релігійних вірувань залишила глибокий слід в свідомості сучасного населення. Колядки, щедрівки,посипання і до нашого часу залишаються невід’ємною частиною обрядовості різдв’яних свят, хоча переважно, це стосується сіл, – Сердюк.
Визначальна позиція населення, за словами лектора залежить від місцевої народно-обрядової традиції, що є особливою для кожного регіону.

– Наддніпрянський регіон є прикладом унікального, відносно чистого українського колориту. Полтавська область, у цьому випадку є певним анклавом українськості серед інших регіонів більш західного чи східного місцеросташування, – лектор.Також Сердюк розповів, як саме святкували основні зимові дійства у 18 столітті.

– Святкувати Новий рік саме 31 грудня могли не всі, адже освіченість населення, залежність від регіону та особисте ставлення до свята різнилися. Унаддніпрянських районах ця традиція прийшла з Петрівських часів. Московський цар, прибувши з Європи, вирішив увести традиції святкувати Новий рік 31 числа на підконтрольних йому територіях. В основному, українці святкували загально-релігійні свята, на кшталат Святого Миколая чи Різдва. Літочислення ж відбувалось із основних настанов та документацій загально-державного значення.

– Радянський період дерелігізації зменшив, проте не знищив особливості святкування зимового обряду. Зокрема, завдяки сільському населенню, ми на сьогоднішній день маємо прямі зачатки загально-народних вірувань та традицій святкування зимового циклу в наддніпрянській Україні, – стверджує фахівець.