•  

26 років незалежності: як розвивалися Україна та інші пострадянські країни

220
26 років незалежності: як розвивалися Україна та інші пострадянські країни

Напередодні Дня Незалежності України «СіД» підготувало порівняльний огляд колишніх радянських республік по векторах їх розвитку і ключових характеристиках політики та економіки цих країн.

З 15 республік колишнього СРСР аналітики порталу зібрали дані відкритих джерел по 14 країнах, що здобули незалежність після його розпаду.

При погляді на нинішній рівень демократії в цих державах відразу впадає у вічі, що велика частина країн, в яких права і свободи громадян знаходяться на відносно високому рівні, вже є або прагнуть до членства в Євросоюзі або НАТО, і навпаки – держави з більш авторитарними системами правління тяжіють до сфери впливу Росії і входять до Співдружності незалежних держав, Організації договору про колективну безпеку або Євразійського економічного союзу, більш відомого в нашій країні як «митний» або «тайожний».

Так, зараз найкращі рівні демократії показують країни Балтії: Литва, Латвія і Естонія, в яких цей індекс перебуває на рівні між 7 і 8. Всі три держави давно увійшли в Євросоюз і є повноправними членами НАТО.

Асоціацією з ЄС зараз може похвалитися тільки три колишні радянські республіки: Україна, Грузія і Молдова. За індексом демократії суспільно-політичного життя наша країна теж дещо поступається сусідам – 5,7 проти 5,9 у Грузії і 6 у Молдови.

Варто зазначити, що одночасно з прагненням до ЄС Молдова не припинила своє членство в СНД і також є спостерігачем в ЄАЕС.

Напередодні Дня Незалежності України Слово і Діло підготувало порівняльний огляд колишніх радянських республік по векторах їх розвитку і ключових характеристиках політики та економіки цих країн.

Що стосується партнерства з НАТО з перспективами членства в альянсі, то крім України, Грузії і Молдови, план партнерства з Північноатлантичним альянсом є ще у Казахстана і Азербайджана.

Членами СНД зараз лишаються 8 країн, причому Україна і Грузія припинили свою участь в СНД після російської агресії. Окремо треба зазначити, що наша країна формально навіть не входила в СНД, хоч і була його учасником з 1991 року, але статут об'єднання Україна так і не ратифікувала.

Ще чотири країни з традиційної сфери впливу Росії входять у Митний союз – це Вірменія, Білорусь, Казахстан і Киргизстан. Що стосується Киргизстану, то варто відзначити, що ця держава демонструє відносно непогані показники за рівнем демократії і ненабагато відстає від України з індексом 4,9.

В ОДКБ, штаб якої розташований в Москві, зараз входять п'ять пострадянських країн – Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан і Таджикистан. При цьому організація зараз переживає не найкращі часи через зовнішню політику РФ і протиріччя між країнами, що входять до неї.

У 1994 році, коли договір почав діяти, перспективи організації виглядали більш світлими, і до неї входили також Грузія, Азербайджан і Узбекистан. Щоправда, подовжувати договір в 1999 році Грузія і Азербайджан не стали і більше до цього питання не поверталися, а от Узбекистан встиг повернутися в ОДКБ в 2006 році і знову залишити організацію в 2012 році, після протистояння узбецької і киргизької діаспори в Киргизстані, яка поставила останню країну на межу громадянської війни.

Стосовно демографії відразу ж впадає в око те, що з моменту здобуття незалежності в пострадянських країнах з переважно християнським населенням кількість громадян знизилася, причому цей показник у нашій країні найбільший: всього з 91-го року скорочення населення в нашій країні склало 9,5 мільйонів людей, що перевищує абсолютні показники інших країн в десятки разів, хоча в процентному співвідношенні ситуація з населенням в Україні виглядає не такою сумною – в деяких республіках колишнього СРСР кількість населення за цей час знизилась майже вдвічі.

Водночас у країнах колишнього СРСР, де переважно сповідують іслам, з 91-го населення зросло на 1-3 мільйони, за винятком Узбекистану, де за цей період населення збільшилося майже на третину: з 22 мільйонів до 32.

Окремої згадки заслуговує Туркменістан, в якому за роки правління Туркменбаші Сапармурата Ніязова склалася абсолютно «своя атмосфера»: країна досі не цікавиться партнерством ні з РФ, ні з Заходом і не є членом жодного перерахованого вище об'єднання або організації. Спадщина Ніязова, який підім'яв під себе всі гілки влади в Туркменістані і правив до 2006 року, відчувається донині – індекс демократії в країні зараз найнижчий серед колишніх радянських республік і становить 1,8, хоча певні поліпшення в цій сфері все ж є.

Кращі показники за рівнем ВВП на душу населення сьогодні демонструють чинні члени ЄС і НАТО і найдемократичніші з пострадянських держав: Естонія, Литва і Латвія. Рекордні 17,6 тисячі доларів валового внутрішнього продукту припадає на одного жителя Естонії, а Литва і Латвія злегка відстають від неї за цим показником з 14,8 і 14 тисячами доларів в рік на людину.

Україна за цим показником зараз перебуває між Вірменією і Узбекистаном, причому довоєнні показники рівня ВВП на людину у нас були вдвічі вищими: за даними Світового банку, 2013 року він становив 4 тисячі доларів.

Відділ моніторингу

Коментарі