•  

300 тисяч гривень за життя міліціонера

9900
300 тисяч гривень за життя міліціонера

«Медики повідомили, що 17 серпня, близько 3-ої години 10 хвилин, з пляжу річки Ворскла з тілесними ушкодженнями у вигляді закритої черепно-мозкової травми та гематом на обличчі доставлено 21-річного чоловіка. Від отриманих травм останній помер у лікарні», - йдеться у повідомленні прес-служби УМВС за 18 серпня поточного року.

Як пізніше виявиться 21 річний юнак був лейтенантом міліції.

Тарчуков Дмитро Олексійович 1993 року народження працював в Ленінському РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області на посаді оперуповноваженого СКР.

У більшості країн світу вбивство міліціонера справа дуже серйозна і зазвичай подібні гучні справи набирають неабиякого резонансу в суспільстві. Частіше за все правоохоронці зацікавленні в розкритті й покаранні винних якомога швидше, адже для них це справа честі. Подібні речі сприймаються не просто як чергова справа, де фігурує вбивство, кожен з них розуміє, що на місці потерпілого міг би бути і він.

Так відбувається в більшості країн. Але, як виявилось, не в Україні.

Що відбулось того дня

Що сталось того вечора, достеменно невідомо і це мало б з’ясувати слідство. Але є факти. Факти, опиратися яким немає сенсу. Звісно, якщо у вас немає знайомих нардепів і значної суми грошей, щоб розвалити справу.

Відомо, що 16 серпня Дмитро разом з товаришами, після участі в охороні громадського порядку на футбольному матчі «Буковина» - «Полтава», по дорозі додому зайшов на літній майданчик дискотеки на березі річки Ворскла, поряд з кафе «Річковий Двір». Від місця події до місця проживання Дмитру лишалось пройти якихось 500 метрів.

Але потрапити додому того вечора Дмитрові вже не судилось. Все, що відбувалось далі було зафіксовано на камери відеоспостереження.

На дискотеку зайшли невідомі особи, вочевидь не з добрими намірами, адже при собі вони вже мали палки, битки, весла та інші «знаряддя праці». Розпочалась суперечка, яка хутко переросла в бійку. Цікаво, що за словами батьків, на відеозаписі чітко видно, як під час бійки невідомі почали активно застосувати підручні предмети (стільці та інше), які тільки потрапляли під руки.

Зрозуміло, що в такій ситуації правоохоронець, навіть якщо він не при виконанні службових обов’язків, просто не міг не втрутитись. Дмитро зробив спробу розборонити учасників бійки, але в ту ж мить отримав удар палицею по голові. Озвірілий натовп втяг міліціонера в середину бійки, де його повалили на землю. Невідомі почали нещадно наносити удари ногами, руками та іншими предмета по різних частинах тіла Дмитра. Пізніше буде встановлено, що лише в голову було нанесено не менше 16 ударів.

Коли ж конфлікт між невідомими підійшов до свого «завершення», агресивно налаштовані молодики не зупинились, а продовжили лупцювати і простих відпочивальників.

Загалом вся ця бійка тривала близько 5-7 хвилин. У результаті, постраждало щонайменше від 5 до7 відвідувачів дискотеки. Вони отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості (забої м’яких частин тіла, ЗЧМТ та переломи).

Камери відеоспостереження також зафіксували, як Дмитро вибігає з павільйону, а за ним навздогін женуться ті ж самі молодики з дерев’яними і залізними палицями.

На цьому інформація, яку можуть надати камери закінчується. Все, що відбувалось далі відомо виключно зі слів батьків потерпілого та свідків.

Дмитра знайшли лише близько 3 години ночі. Він помер, не приходячи до тями, в приймальному відділені Полтавської обласної клінічної лікарні.

Розслідування справи.

Кількома днями потому інтернет замаячив фотографіями підозрюваних у справі вбивства міліціонера. Здавалося б, правоохоронці роблять все можливе, щоб знайти і покарати винних. Але так лише здавалось.

За словами батьків, працівниками карного розшуку відразу були встановлені особи причетні, що обґрунтовано підозрювались у скоєнні вищевказаного злочину і, не втрачаючи часу, вони були оголошені у розшук.

Після того, як частину підозрюваних вже було заарештовано, до СУ УМВС України в Полтавській області прийшли і брати Гарібяни (Едгар та Едвард Смбатовичі). Вони прийшли без адвокатів, але були того ж дня відпущенні додому. Наступного дня, при обранні міри запобіжного заходу, їхню справу перекваліфіковують з частини 4 статті 296 ККУ на частину 2 статті 296 ККУ.

Стаття 296. Хуліганство. Частина 4 передбачає всі ті ж дії, але вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. Натомість частина 2 – це лише хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинені групою осіб.

Під час судового засідання, процесуальний прокурор та слідчий не підтримують свої клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В результаті чого, суд обирає особисте зобов’язання та домашній арешт.

Батьки убитого стверджують, що в матеріалах кримінального провадження на відеозаписі тих подій чітко видно, хто саме, кому і чим наносив удари.

«На відеоматеріалах видно, що Гарібян Єдгар наносить удари палкою Кругляку (один з потерпілих – ред.), цю палку він заносив із собою до приміщення, де відбувалась дискотека, з метою спричинити тілесні ушкодження відпочиваючим.

Однак як слідчий так і процесуальний прокурор, закривають очі на це. Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту у суді ними не підтримувалося», - говорить батько загиблого юнака.

Дивно. Здавалося б, загинув правоохоронець, відомі всі, хто був до цього причетний, але міліціонери ніби не зацікавленні в тому, щоб заарештовувати підозрюваних. Чому і як подібне могло відбутися далі.

Батьки впевнені, слідчий і процесуальний прокурор цілеспрямовано вживають всі можливі заходи, щоб винні уникнули відповідальності.

«Ми вважаємо, що слідчим СУ УМВС Руденко С.М., в провадженні якого знаходиться дане кримінальне провадження, та процесуальним прокурором Стасовським М.В., який закріплений за даним провадженням, були вжиті заходи, які спрямовані на уникнення відповідальності винними. На момент оголошення підозри, ще не всі навіть були допитані у кримінальному провадженні, версія щодо вбивства нашого сина саме братами Гарібянами та іншими особами не перевірялася, їм просто повірили на слово», - говорить батько Дмитра.

Батькам з показів свідків достеменно відомо, що не одна особа забивала до смерті Дмитра. Покази свідків свідчать, що на момент, коли Дмитро вибігав з павільйону дискотеки, за ним гналися Абілов Роман, Бездітько Роман, Гарібян Едвард та ще кілька осіб. Батьки впевнені, що саме вони і забили на смерть Дмитра, а потім відтягнули з дороги і кинули його помирати. Тіло Дмитра було знайдено в 70-100 метрах від приміщення дискотеки. Як каже Олексій, батько загиблого, на своїх показах молодики кажуть, що лише відтягнули тіло Дмитра з проїжджої частини і одразу ж викликали швидку. Якщо б їхня версія була правдива, то швидка мала б приїхати набагато раніше. Адже Дмитра знайшли не одразу.

Депутатський слід у справі про вбитого міліціонера

Як водиться у нас на Полтавщині, жодні гучні події не обходяться без відомих особистостей. Так сталось і цього разу.

Батько Дмитра, сам в колишньому міліціонер, одразу збагнув, що справу намагаються розвалити. Тому він звернувся в усній формі до процесуального прокурора Стасовського.

У ході розмови Олексій зрозумів, що Стасовський або не володіє ситуацією в повному обсязі, або умисно не бажає здійснювати контроль за ходом розслідування та всіляко сприяє злочинцям.

Як Олексію вдалось з’ясувати - родичка (невістка) Стасовського працює громадським помічником у народного депутата Бублика Юрія, а сам нардеп (виходець з с. Ковалівка Полтавського району) разом із батьком братів Гарібян (також мешканцем с. Ковалівка Полтавського району, як обидва його сини Едгар и Едвард) перед тим, як підозрюваних Гарибянів доставляли до суду, відвідували УМВС України в Полтавській області та прокуратуру Полтавської області.

Звісно сам Бублик одразу відхрестився, що ходив до прокуратури по справі Гарібян. За його словами, він вирішував спільні питання про благодійну допомогу нашим бійцям у зоні АТО. Але Олексію відомо, що Бублик разом з Гарібяном навідувались і до Ленінського райвідділу, де і працював його син, але там з ними навіть ніхто не став розмовляти.

Плюс до цього, не варто забувати, що на момент подій, Полтава не мала головного прокурора, його обов’язки виконував пан Кравченко, який був представлений безпосередньо самим Бубликом на полтавському віче.

Цікаво, що для Бублика подібне «покривання» здається вже увійшло в звичку, чого варта лише його громадська приймальня в стінах ТРК «Візит», яку він відкрив у день обшуку правоохоронцями офісу Мельника, який підозрюється у вбивстві мера Кременчука Олега Бабаєва.

Завдяки корупційним та грошовими зв’язкам свого батька, Гарібяни завжди уникали та продовжують уникати покарань. Подібні справи нерідкість у біографії братів. Для прикладу у 2007 році сталась бійка біля нічного клубу «Робін Гуд», що по вулиці Леніна. В ході бійки загинув громадянин Азербайджану. Тоді Гарібяни проходили по справі як свідки. Пізніше, у 2010 році відбулась «кримінальна розборка» між етнічними угрупуваннями з застосуванням вогнепальної зброї, в ході якої Едгар Гарібян отримав вогнепальне поранення.

«За таких підстав можна припустити, на підставі чого прокуратура разом з СУ УМВС України в Полтавській області змінили підозру, а саме перекваліфікували їх дії на менш тяжку статтю Кримінального Кодексу України та не підтримали клопотання про обрання запобіжного заходу – взяття під варту. Ми вважаємо, що такі рішення, як з боку прокуратури, так міліції не могли прийматися безкоштовно, тому в нас є великі сумніви в незацікавленості останніми в притягненні до відповідальності усіх винних», - говорить Олексій.

Його думку поділяють і власні джерела «Останнього Бастіону» в правоохоронних органах. Зараз відомо, що сума яку довелось викласти Гарібянам сягає близько 300 000 гривень.

Замість висновків.

Здається, що на Полтавщині сподіватися на чесне правосуддя вже немає жодного сенсу.

Чи варто і казати про те, наскільки сильно мають прогнити правоохоронні органи, щоб спустити на гальмах справу про вбивство міліціонера і дати можливість винним ходити безкарними. Звісно зараз можна сказати, що справа ще не закінчена і в майбутньому всіх винних буде покарано. Але як можна на таке сподіватися, коли половина міліціонерів знає суму, яку була проплачена. Про яку честь мундиру можна казати.

Прикро, коли батьки вбитого закінчують свою історію словами:

«Ми звертались до прокуратури Полтавської області письмово зі скаргою на дії процесуального прокурора Стасовського М.В., до УМВС України в Полтавській області, ГСУ МВС України, але отримали формальну відписку, що підстав для вжиття заходів прокурорського реагування не вбачається, порушень кримінального-процесуального законодавства України не виявлено».

І зовсім незрозуміло, чому країна, в якій тепер все мало б бути «по-новому», продовжує жити «по-старому». Народні обранці «кришують» злочинців. Мер міста в двадцятий раз не з’являється на судове засідання. А високопоставлені чини не гребують можливості взяти черговий хабар.

«Дуже прикро, що працівники міліції та працівники органів прокуратури, замість того, щоб встановлювати істину по справі, детально розбиратися у всіх події, що відбувалися, не тільки недбало ставляться до виконання своїх службових обов’язків, але й стають на бік винних у вчиненні злочинів, вони не беруть до уваги, що загинув один з міліціонерів.

Ми похоронили сина і ми не зупинимося, поки злочинці не понесуть відповідного покарання», - Олексій Тарчуков.

«Останній Бастіон» залишає право на висловлення своєї точки зори інших сторін конфлікту, адже додзвонитися ні до Бублика, ні до прокурора Стасовського нам не вдалось. 

Коментарі