•  

360 тисяч за погонний метр

1320

У цій банальній ситуації дошкуляє те, що наше голосіння не буде почуте. Ми побідкаємося отут, пожаліємося один одному, попадькаємо на несправедливість, поремствуємо на казнокрадів, а вони як пиляли ножівками наші податки, відволікаюче поіменовані чужим bougette (з франц. – «шкіряний гаманець»), так і пилятимуть. 

Це вже втретє ми зачіпаємо полтавську ялинкову тему, котра хльосткіше, ніж пріснопам'ятний «прожектор перебудови», висвітлює нахабні схеми розмежування інтересів міської громади і її найкращих представників, проявлених у міськраді. І як це не гірко визнавати, але арифметична аксіома щодо безрезультатності зміни доданків нищить усі надії на близьку перемогу здорових сил у чиновно-бізнесовому оточенні – корупціонер Мамай виводив на «тендер» своїх, плюючи на правила, Шамота доточив мамаєвську заготовку «гірляндою» витрачених на нездорові забаганки коштів. Який сенс був заскоченим справедливістю полтавцям колотитися усе літо, щоби у підсумку отримати шило замість мила?!

Хто ще не відвідав сайту 24 каналу, покваптеся: https://m.youtube.com/watch?v=hMEl7BIJYNw&list=PL... Експерти Центру Розслідувань України цього медійного ресурсу детально і переконливо довели: новорічно-різдвяні свята створені традицією і православною церквою винятково для розкрадання тепер значно більших в умовах децентралізації грошей.

Даруйте, але зарум'янені морозцем широкуваті пики очільників на фоні своїх сяючих монструозних пірамід викликають відразу, нівелюючи усі новорічні сподівання на краще. А селфі метушливо-ошелешеної тітки, яка вибралася з онуками зі свого занесеного кучугурами приміського хутора до «дорожчої за нью-йоркську полтавської красуні», на фоні електронної мигаючої павутини ілюструє лише ефективність механізму ошуканства простого люду. Вражена високою естетикою смаків полтавських керманичів, тітка без мамаєвського цукру щиро віддячить за ялинкову насолоду усіма сімейними голосами за популізм із гривневим запашком. Поспостерігайте, як задоволено снує міське чиновництво навкруж свого мало не восьмимільйонного витвору натоптаними корупційними стежками! Аякже, отаке свято дітям утнули…

Ще нас зачепила цнотлива наївність працівника полтавського «Міськсвітла», каже (стилістика збережена): «Нам спустілі промоніторєниє цени, іграйтє тендер». Це ж якими лохами тримає нас з вами оцей задоволений усім чоловік?!

Не дивно, що так званий «тендер» хлопці зіграли як на духу – ФОП Роєв про людське око виставив ціну на кожну позицію на тисячу гривень вищу (не вельми ситна вечеря у «Палаццо») і красиво зійшов з дистанції. Залишилися два абсолютно «нейтральні» ТОВ – «ЛайтПро» і «Енкі Індастріал», щоправда, з одним власником, паном Євгеном Солтусом. То Салтиков-Щедрін був позбавлений вибору, жалівся класик: «У нас немає середини: або в рило, або ручку будьте ласкаві!». У нашої міськради вибір був незрівнянно ширшим: між Євгеном і Солтусом. Влітку жорстоке протистояння самого з собою виграв «ЛайтПро» і почав готуватися до новорічної окупації Театральної площі. Задоволено потираючи масненькі руки після обмацування приємно шурхотливих купюр на суму 4,5 млн. грн.

В очах пана Шамоти і Ко теж замиготіло, та так, що у жовтні, на радощах від виграної битви з Мамаєм, він схилив міськраду розвішати на вуха полтавців ще й електричних гірлянд на 2,8 млн. грн. Тепер за допомогою «Енкі Індастріал». «Хай буде світло!», — котилася цитата з Книги Буття, гл.І, ст.3 від кабінету в.о. мера Олександра Сергійовича Шамоти до офісу начальника «Міськсвітла» Романа Олексійовича Кикотя і далі – до апартаментів засновника «Енкі Індастріал» Євгена Олександровича Солтуса…

Розказують, буцімто хтось з опозиції невпопад, псуючи момент реального виконання «Міської програми соціальної підтримки сім’ї, дітей та молоді м. Полтави на 2019-2021 роки», грубувато ляпнув чи й не латиною: «Fiat Lux! Сказав монтер і попу фосфором натер».

Утішуємо себе кволенькою надією на наказ №1, оголошений 4 січня 2019 року Управлінням Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби в Полтавській області «Про початок моніторингу закупівель», яким афішується дослідження шляху полтавської ялинки до Книги рекордів Гіннеса.

Вадим Демиденко

Коментарі