•  

Більша частина організму людини їй не належить, - вчені

660
Більша частина організму людини їй не належить, - вчені

Вчені стверджують, що більше половини організму людини їй не належить. Про це повідомляє ВВС.

Людські клітини в нашому організмі складають лише 43% від загальної кількості. Решта - мікроскопічні колонізатори, зазначають у виданні.

Сьогодні у вчених навіть виникають питання про те, що ж означає бути "людиною". Завдяки цьому можуть з'явитися нові, інноваційні методики лікування.

"Мікроорганізми життєво важливі для вашого здоров'я, - пояснює професор Рут Лей, директор департаменту мікробіомної науки в Інституті Макса Планка. - Ваш організм - це не лише ви самі".

Попри те, як ретельно ви миєтеся, на вашому тілі немає жодного клаптика, який би не був укритий мікроскопічними створіннями.

Професор Роб Найт з Університету штату Каліфорнія в Сан-Дієґо в інтерв'ю ВВС повідомив: "Ми радше мікроби, ніж люди".

Спочатку вважалося, що мікроби кількісно переважають наші клітини у співвідношенні 10:1.

"Потім було встановлено точніше співвідношення - 1:1. Нині ж, якщо порахувати всі клітини, то виявиться, що ви людина приблизно на 43%", - каже професор Найт.

Але ще більшої поразки ми зазнали генетично.

Геном людини - сукупність генетичних інструкцій, необхідних для людської істоти, - складається з 20 000 вказівок, які називають генами.

Проте якщо скласти докупи всі гени нашого мікробіому, то вийде разюча цифра - від двох до 20 мільйонів генів мікроорганізмів.

Професор Саркіс Мазманьян, мікробіолог з Каліфорнійського технологічного інституту, стверджує: "Ми маємо не лише один геном. Гени нашого мікробіому - це по суті другий геном, що доповнює наш власний, людський.

"На мою думку, людиною нас робить поєднання власної ДНК із ДНК мікробів у кишківнику", - каже вчений.

Було б наївно вважати, що ми носимо в собі так багато мікробного матеріалу, але він зовсім не взаємодіє з нашим організмом і не впливає на нього.

Сьогодні наука прискореними темпами досліджує роль мікробіому в травленні, регулюванні імунної системи, захисті від хвороб й утворенні життєво необхідних вітамінів.

Професор Лей зазначає видання, що за останні 50 років ми досягли значних успіхів у боротьбі з інфекційними захворюваннями.

"Але водночас різко зросла кількість випадків автоімунних захворювань і алергії. Це лякає", - додала вона.

За словами вченої, "користь досліджень мікробіому очевидна". "Зміни в мікробіомі, що сталися внаслідок нашої успішної боротьби з патогенами, зробили свій внесок у появу цілого комплексу нових захворювань, з якими маємо справу тепер", - додає пані Лей.

З мікробіомом сьогодні також пов'язують такі проблеми, як запальні захворювання кишківника, хворобу Паркінсона, а також дієвість протиракових препаратів й навіть депресію та аутизм.

Інший приклад - ожиріння. Безперечно, немалу роль відіграють спадковість та спосіб життя. Але як щодо бактерій у вашому кишківнику?

Професор Найт проводив експерименти на мишах, що народилися в абсолютно стерильних умовах.

Усе їхнє життя минало в середовищі, цілковито позбавленому мікробів.

Ось що каже професор: "Нам вдалося довести таке. Якщо взяти фекалії худої та гладкої людини й перенести ці бактерії мишам, то миша стане худішою чи товстішою - залежно від того, чий мікробіом отримала".

Коли бактерії гладкої людини доповнювали бактеріями худої, це допомагало мишам скинути вагу.

Усе це дивовижно й надзвичайно. Питання тільки в тому, як тепер використати це відкриття для людей

Те, що мікроорганізми можуть стати новою формою ліків, - джерело великих сподівань для дослідників. Робоча назва наразі - "лікувальні бацили".

Коментарі