•  

Цей день в історіі. 1 лютого

00
Цей день в історіі. 1 лютого

Події

1411 — укладення Торунського мирного договору, який завершив Велику війну (1409–1411).

1587 — підписання англійською королевою Єлизаветою I смертного вироку Марії Стюарт.

1597 — укази про «урочні літа», про кабальних холопів.

1673 — німецький учений Ґотфрід Лейбніц продемонстрував сконструйовану ним сумувальну «арифметичну машину»

1676 — кінець Соловецького сидіння. Російські урядові війська після 9-річної облоги захопили Соловецький монастир, центр розкольництва.

1709 — команда англійського корабля виявила на незаселеному острові Хуан-Фернандес у Тихому океані моряка Александра Селкірка, що став прототипом Робінзона Крузо

1714 — у Санкт-Петербурзі засновано перший російський музей — Кунсткамеру

1732 — підписання російський-іранського Рештського договору.

1816 — створений «Союз порятунку» — перша таємна політична організація декабристів.

1819 — киргизи Великої Орди вступають в підданство Росії.

1884 — вийшло у світ перше видання Oxford English Dictionary (Оксфордського словника англійської мови)

1893 — Томас Едісон створив у Нью-Джерсі першу у світі кіностудію «Чорна Марія»

1893 — у Турині відбулася прем'єра опери Джакомо Пуччіні «Манон Леско» («Богема»?)

1907 — в одній із берлінських газет з'явилася стаття, в якій славу створення кіно приписано німецькому фотографу Максу Складановському, що викликало хвилю обурення у французів (однак Складановський створив свій кіноапарат одночасно (1895) і незалежно від братів Люм'єрів)

1909 — у Петербурзі відбулося перше виконання «Поеми екстазу» Скрябіна

1918 — патріарх Тихон піддав анафемі радянську владу.

1922 — політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення про вивезення 8 млн пудів хліба з голодуючої України до Росії.

1923 — в Петрограді о 10 годині ранку в будинку № 76 на набережній р. Фонтанки відкривається перша в СРСР ощадна каса.

1924 — Великобританія офіційно визнала СРСР.

1926 — утворена Киргизька АРСР.

1930 — газета «Таймс» надрукувала перший у світі кросворд

1930 — ухвала ЦВК і СНК СРСР «Про заходи щодо зміцнення соціалістичного перевлаштування сільського господарства в районах суцільної колективізації і по боротьбі з куркульством». Початок масової колективізації.

1931 — у Москві відбулися урочисте відкриття та перший знімальний день Центральної фабрики «Союзкіно» (тепер кіностудія «Мосфільм»)

1945 — створений Квартет імені Олександра Порфировича Бородіна.

1946 — обрання Трюгве Лі першим генеральним секретарем ООН.

1946 — проголошення Угорщини республікою.

1951 — відбулося третє випробування атомної бомби на полігоні в Неваді, що стало першим ядерним вибухом, який був показаний по телебаченню.

1953 — хвилі Північного моря розмили 50 основних дамб Голландії, загинуло 1835 людей, 43 тисячі споруд були частково або повністю зруйновані.

1954 — відбулася прем'єра першої телевізійної «мильної опери» («Secret Storm)»

1958 — США успішно провів запуск орбітального сателіта «Експлорер».

1958 — Єгипет і Сирія утворили Об'єднану Арабську Республіку.

1967 — у Детройті (США) вийшло перше число українського часопису «Детройтські новини».

1969 — встановлені дипломатичні відносини між СРСР і Республікою Перу.

1979 — повернення аятоли Хомейні до Ірану після 15-річного зарубіжного заслання.

1980 — встановлені дипломатичні відносини між СРСР і Королівством Лесото.

1992 — російсько-американська декларація про завершення «холодної війни».

1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Румунією.

1994 — вступила в силу Шенгенська угода, підписана країнами ЄС і що передбачає введення повної свободи переміщення громадян між державами-учасниками Європейського Союзу.

2003 — при заході на посадку над мисом Канаверал (штат Флоріда) вибухнув американський шатл «Колумбія». Загинули всі 7 членів екіпажа, зокрема перший ізраїльський астронавт Ілан Рамон.

2010 — 44 дні прокату знадобилося фантастичному блокбастеру Джеймса Камерона «Аватар», знятому у форматі 3-D, щоб зібрати у світовому прокаті понад 2 млрд доларів. Фільм став першим в історії, що перетнув 2-мільярдну планку.

Народились

1795 — Олександр Смірдін, російський видавець і книготорговець.

1805 — Луї Огюст Бланкі, французький революціонер, утопіст-комуніст.

1811 — Ромуальд Зенкевич (Рамуальд Зянькевіч), білоруський фольклорист, педагог, етнограф (†1868).

1842 — у Києві народився український живописець і педагог Володимир Орловський (†19 лютого 1914 р. в Італії).

1844 — Гренвілл Холл, американський психолог, якого вважають засновником дитячої і педагогічної психології.

1857 — Володимир Бехтерєв, російський психіатр, основоположник рефлексотерапії, нервопатолог, психіатр, психолог, фізіолог.

1870 — Мотеюс Густайтіс (Motiejus Gustaitis), литовський поет і перекладач (†1927).

1874 — Гуґо фон Гофмансталь, австрійський письменник і драматург

1879 — Капустянський Микола, український військовий і політичний діяч (†1969).

1886 — Сандович Максим Тимофійович, український, лемківський православний святий, мученик за віру (†1914).

1887 — Антанас Меркіс (Antanas Merkys), литовський державний діяч, останній прем'єр-міністр довоєнної Литовської Республіки (†1955).

1895 — Джон Форд, американський кінорежисер (7 «Оскарів») (†1973).

1897 — Євген Маланюк, український поет (помер на еміграції).

1900 — Анатолій Головня, радянський кінооператор, заслужений діяч мистецтв РРФСР, один з основоположників вітчизняної операторської школи (†1982).

1901 — Кларк Ґейбл, американський кіноактор (Рет Батлер у «Розвіяних вітром»).

1902 — Ленгстон Г'юз, видатний афро-американський поет (помер цього ж дня 1967 року).

1904 — Франческа Гааль, угорська кіноакторка, зірка 1930-х років.

1904 — Омеляновський Михайло Еразмович, філософ (†1979).

1905 — Еміліо Сегре, італо-американський фізик. Відкрив (спільно з іншими) уповільнення нейтронів, перший штучний елемент технецій, астат і плутоній-239, а також антипротон. Лауреат Нобелівської премії з фізики (†1989).

1922 — Рената Тебальді, італійська співачка (сопрано)

1927 — Володимир Гаглоєв, осетинський письменник і драматург (†1996).

1931 — Борис Єльцин, перший президент Російської Федерації.

1935 — Володимир Аксьонов, радянський космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.

1939 — Катерина Максимова, російська балерина

1939 — Джо Семпл, клавішник гурту «The Crusaders».

1940 — Валерій Павлович Антонович, український хімік-аналітик, доктор хімічних наук (1986), професор (1989).

1941 — Анатолій Фірсов, радянський хокеїст, один із найкращих нападників в історії хокею (†2000).

1942 — Лев Лещенко, російський естрадний співак, народний артист РРФСР, творець і художній керівник Державного театру естрадних вистав «Музичне агентство».

1947 — Ґідон Кремер, скрипаль.

1958 — Віра Ульянченко, українська політична діячка й управлінець, глава Київської обласної державної адміністрації (2006–2009).

1965 — Брендон Брюс Лі, американський кіноактор, син Брюса Лі.

1965 — Вадим Писарєв, український артист балету, народний артист України, художній керівник Донецького академічного державного театру опери та балету імені Солов'яненка.

1965 — Шерилін Фенн, американська кіноакторка («Твін Пікс»).

1968 — Ліза Марія Преслі, американська співачка, єдина дочка співака Елвіса Преслі.

1971 — Рон Велті, барабанщик гурту «The Offspring».

1971 — Майкл Голл, американський актор, відомий роллю Декстера Морган в телесеріалі «Декстер».

Померли

525 — Св. Бригіта Ірландська, покровителька Ірландії (*451).

1871 — Олександр Миколайович Серов, російський композитор і музичний критик, батько маляра Валентина Олександровича Серова (*1820).

1590 — Катерина де Річчі (Santa Caterina de' Ricci), італійська черниця, католицька свята (*1522).

1691 — Олександр VIII, у миру П'єтро Віте Оттобоні (Alexander VIII — Pietro Vito Ottoboni), Папа Римський (*1610).

1733 — Август Сильний (Friedrich August der Starke), курфюрст Саксонії (1694–1733), король Польщі (1697–1733; *1670).

1851 — Мері Волстонкрафт Шеллі (Mary Shelley), англійська письменниця, творець Франкенштейна (*1797).

1856 — Паскевич Іван Федорович, російський військовий діяч (*1782).

1885 — Сідні Джилкріст Томас (Sidney Gilchrist Thomas), англійський металург (*1850)

1903 — Джордж Габриель Стокс, ірландський математик і фізик

1920 — Павло Штернберг, російський астроном, директор Московської обсерваторії

1920 — Володимир Митрофанович Пуришкевич, російський політичний діяч, монархіст, один із засновників «Союзу російського народу», «Союзу Михайла Архангела», лідер крайніх правих в 2-4 Державних думах. Виступав за відновлення монархії, учасник вбивства Григорія Распутіна (*1870).

1940 — Михайло Кольцов (Фрідлянд), радянський журналіст, уродженець Києва (розстріляний НКВД)

1944 — Піт Мондріан, один із провідних художників-абстракціоністів

1945 — Йоган Гейзинга, голландський філософ, автор Homo Ludens

1954 — Едвін Армстронґ, американський винахідник, автор системи мовлення в FM-діапазоні

1966 — Бастер Кітон (справжнє ім'я Джозеф Френсіс Кітон), голлівудський кіноактор-комік німого кіно

1976 — Вернер Карл Гайзенберг (Werner Karl Heisenberg), німецький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1932 року (*1901).

1981 — Дональд Вілз Даґлас (Donald Wills Douglas), американський авіаконструктор, творець пасажирських, вантажних і бойових літаків (*1892).

1987 — Алессандро Блазетті (Alessandro Blasetti), італійський режисер (*1900).

1993 — Сергій Сартаков, російський радянський письменник, лауреат Державної премії СРСР (*1908).

2012 — Віслава Шимборська, польська поетеса, лауреатка Нобелівської премії з літератури (1996)

Коментарі