•  

Цей день в історіі. 10 березня

00
Цей день в історіі. 10 березня

Події

1535 — іспанські мореплавці відкрили Галапагоські острови.

1801 — у Британії розпочато перший перепис населення.

1813 — у Німеччині засновано військовий орден «Залізний Хрест».

1830 — початок боротьби горців Дагестану й Чечні за незалежність.

1862 — у США увійшли в обіг перші паперові гроші.

1865 — у Перемишлі під час першого на Західній Україні шевченківського концерту відбулося перше публічне виконання Гімну України «Ще не вмерла України…» на слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького.

1876 — Александер Ґрехем Белл зробив перший успішний телефонний дзвінок. Першою фразою була: Mr. Watson, come here, I want to see you («Містере Ватсон, зайдіть, я хочу вас бачити»).

1878 — у Женеві випущене кишенькове видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.

1893 — Берег Слонової Кістки став французькою колонією.

1905 — поразкою Росії закінчилась Мукденська битва, наймасштабніша бойова операція, що відбувалась до Першої світової війни.

1906 — у Британії відкрита лінія Бакерлоо (Bakerloo) Лондонського метрополітену.

1910 — у Китаї заборонено рабство.

1910 — перші нічні польоти здійснив француз Еміль Обрен на моноплані «Блеріо».

1918 — З'їзд Рад Росії прийняв постанову тимчасово перенести столицю з Петрограда в Москву.

1918 — більшовицький уряд України переїхав з Полтави в Катеринослав.

1919 — українські есери зажадали від уряду України перервати переговори із країнами Антанти й визнати радянську владу.

1933 — Раднарком УРСР прийняв рішення про організацію в Україні державних університетів.

1939 — у Москві розпочав роботу XVIII з'їзд ВКП(б), на котрому було заявлено про «перемогу соціалізму в СРСР» і прийняв рішення про «поступовий перехід від соціалізму до комунізму».

1943 — німецький фельдмаршал Е. фон Роммель прибув у бункер під Вінницею для спроби умовити Гітлера евакуювати німецькі війська з Північної Африки.

1943 — розпочалися роботи зі створення ядерної зброї в СРСР.

1944 — радянські війська 2-го Українського фронту захопили велику німецьку авіабазу в Умані.

1960 — у СРСР у розпорядження профспілок передали 1500 санаторіїв з усім устаткуванням і персоналом.

1976 — полька Крістіна Хойновська розпочала перше жіноче навколосвітнє одиночне плавання.

1990 — з'явилася перша в Києві парафія УАПЦ. Завдяки етнологу Лідії Орел для неї надали церкву святого архістратига Михаїла в Музеї народної архітектури та побуту України.

1992 — Україна прийнята до Північноатлантичної Ради співробітництва.

Народились

1787 — Устим Кармелюк, український народний герой, керівник боротьби селян Поділля проти кріпацтва

1858 — Генріх Фоулер, англійський філолог, автор першого Оксфордского словника

1926 — Олександр Зацепін, композитор, автор пісень до фільмів «Земля Санникова», «Діамантова рука», «Кавказька полонянка».

1930 — Михалевич Володимир Сергійович, український вчений у галузі економічної кібернетики, директор Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України з 1982 по 1994 рр.

1936 — Йозеф Блаттер, президент ФІФА.

1938 — Моргун Володимир Васильович, Герой України, український генетик-селекціонер, директор Інституту фізіології рослин і генетики НАН України

1940 — Чак Норріс, американський кіноактор.

1946 — Володимир Гостюхін, кіноактор («Далекобійники»).

1953 — Тарас Петриненко, український музикант, співак, композитор, поет. Автор пісні «Україна», що перетворилась на своєрідний неофіційний гімн України.

1957 — Осама бен Ладен, лідер «Аль-Каїди», «терорист[1] № 1».

1958 — Шарон Стоун, американська актриса («Казино», «Основний інстинкт»).

1964 — Найна Черрі, шведська співачка.

1973 — Єва Герцигова, чеська супермодель і акторка.

1983 — Керрі Андервуд, американська співачка.

1989 — Мотричко Вікторія Леонтіївна, українська шашкістка, чемпіонка світу.

Померли

1861 — Шевченко Тарас Григорович, український поет, художник, громадський діяч (*1814)

1872 — Джузеппе Мацзіні, італійський політик, революціонер, патріот, письменник і філософ

1940 — Булгаков Михайло Опанасович, російський письменник («Майстер і Маргарита», «Дні Турбіних», «Собаче серце», «Біг»).

1985 — Черненко Костянтин Устинович, Генеральний секретар ЦК КПРС, голова президії Верховної ради СРСР. 13-місячний період його правління характеризувався поверненням внутрішньої і зовнішньої політики СРСР до часів «брежневського» застою.

2004 — Брондуков Борислав Миколайович, актор, народний артист України.

Коментарі