•  

Цей день в історіі. 10 жовтня

00
Цей день в історіі. 10 жовтня

Події

732 — битва при Пуатьє.

1666 — Правобережні полковники вибрали Дорошенка тимчасовим гетьманом Правобережної України.

1858 — за підтримкою Сполучених Штатів почалася організована озброєна боротьба за незалежність Куби від Іспанії.

1911 — У Китаї повалено монархію, Сунь Ят Сен проголосив республіку.

1918 — РНК Радянської Росії ухвалила Декрет про запровадження нової орфографії.

1919 — Верховна рада Антанти офіційно оголосила про запровадження економічної блокади Країни Рад.

1932 — У Запоріжжі запустили ДніпроГЕС ім. Леніна.

1932 — У Харківському фізико-технічному інституті вперше в СРСР провели ядерну реакцію з розщеплення атомного ядра літію.

10 жовтня 1933 в універсамах США з'явився перший пральний порошок - Dreft. На упаковці ефект чищення пояснювали "силою чудо-молекул, які висмоктують бруд з тканин". Виробники порошку були спонсорами багатосерійних радіоп'єс, які через це прозвали "мильними".

1940 — У Кракові створили Революційний Провід ОУН на чолі зі Степаном Бандерою.

1943 — Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ про заснування ордена Богдана Хмельницького I, II та III ступенів.

1943 — Орвелл Джордж, британський письменник вперше вжив термін холодна війна (есей «Ви і атомна бомба»).

1948 — Запущено першу радянську керовану балістичну ракету далекої дії Р-1, створену під керівництвом Сергія Корольова.

1963 — Набув чинності міжнародний Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі та під водою.

1964 — У Токіо почалися XVIII Олімпійські ігри.

Народились

1684 — Жан Антуан Ватто, французький маляр (п. 1721).

1731 — Генрі Кавендіш, англійський фізик і хімік

1813 — Джузеппе Фортуніно Франческо Верді, італійський композитор (п. 1901).

1825 — Поль Крюгер, п'ятий президент Трасваалю

1861 — Фрітьйоф Нансен, норвезький полярний дослідник, лауреат Нобелівської премії миру 1922 року (п. 1930).

1875 — Микола Грунський, мовознавець (п. 1951).

1882 — Бойчук Михайло Львович, видатний укр. художник, основоположник бойчукізму.

1889 — Михайло Панасович Драй-Хмара, поет, літературознавець (п. 1939).

1892 — Андріч Іво, сербський письменник (п. 1975).

1894 — Віктор Петров, український письменник, етнограф, культурознавець.

1910 — Пінтер Гарольд — британський драматург, поет, режисер, актор, лауреат Нобелівської премії з літератури 2005 року.

1910 — Юліус Шульман, американський архітектурний фотограф

1917 — Телоніус Монк, американський джазовий піаніст

1942 — Колосюк Василь Олександрович, — український будівельник, раціоналізатор, наставник (п. 2003).

1971 — Кісін Євген — російський піаніст.

1972 — Олексій Житник, хокеїст, олімпійський чемпіон.

1984 — Павло Дуров, російський програміст, засновник соціальної мережі «ВКонтакті».

1985 — Писар Юрій Юрійович, український художник.

1987 — Марина Анцибор, українська лижниця.

Померли

680 — Хусейн ібн Алі, третій шиїтський імам, онук пророка Мухаммеда, син Алі ібн Абу Таліба

1659 — Абель Тасман, голландський мореплавець, дослідник австралійських морей

1825 — Дмитро Степанович Бортнянський, видатний український композитор (нар. 1751).

1835 — Устим Якимович Кармелюк, керівник повстанського руху на Поділлі проти національного і соціального гніту в 1813—1835.

1937 — Іван Юліанович Кулик, український поет і громадський діяч, перший голова Спілки радянських письменників України (розстріляно; *1897).

1969 — Власовський Іван Федорович, церковний та громадський діяч, член Товариства імені Петра Могили в Луцьку, член комісії з перекладу богослужбових книг, учасник українізації православного церковного життя на Волині 20–30-х рр.

1978 — Борис Володимирович Некрасов, російський письменник (*1920).

2010 — Джоан Сазерленд, австралійська оперна діва.

2012 — Голуб Марина Григорівна, радянська та російська актриса театру та кіно, телеведуча, Заслужена артистка Росії.

Коментарі