•  

Цей день в історіі. 17 жовтня

00
Цей день в історіі. 17 жовтня

Події

1113 — споруджено Києво-Михайлівський Золотоверхий собор (розібрано 1934).

1346 — битва при Невілс-Кросі: розгром шотландської армії англійськими військами і полонення Давида II, короля Шотландії.

1404 — Папою Римським стає Інокентій VII (у миру — Козімо Джентіле Мільораті); правив по 6 листопада 1406.

1604 — німецький астроном Кеплер Йоган почав спостереження найновішої зірки (SN 1604), названої згодом його ім'ям.

1660 — Слободищенський трактат -договір між гетьманом Юрієм Хмельницьким та Польщею.

1702 — Битва під Бердичевом.

1740 — участники другої Камчатської експедиції Вітуса Берінга заснували Петропавловськ-Камчатський.

1855 — англієць Генрі Бессемер запатентував свій процес приготування сталі.

1888 — катастрофа під Харковом (Бірки) потягу, яким подорожував російський імператор Олександр III з почтом.

1905 — російський імператор Микола II підписав Маніфест про дарування ліберальних свобод і додання Державній Думі законодавчих повноважень.

1905 — держави-члени Балканської Ліги оголосили війну Туреччині.

1927 — відбувся ІІ Всеукраїнський собор УАПЦ.

1961 — відкрився XXII з'їзд КПРС (проходив до 31 жовтня), на якому ухвалили 3. Програму КПРС і проголосили завдання побудови комуністичного суспільства до 1980 року.

1967 — у Великобританії опубліковали «Акт про аборт» («Abortion Act»), який започаткував легалізацію в Західній Європі штучного переривання вагітності (вже узаконеного на той час в соціалістичних країнах).

1987 — у Львові створили Товариство Лева.

1990 — на майбутньому майдані Незалежності завершилося голодування студентів, які домоглися від Верховної Ради УРСР прийняття постанови про виконання їхніх політичних вимог.

1990 — офіційна дата виникнення бази IMDb (Internet Movie Database), найбільша у світі база даних і вебсайт про кінематограф (тоді вона називалася «rec.arts.movies movie database»).

1991 — у СРСР з'явився оператор ГласНет, очевидно, перший оператор інтерактивного (у початковому варіанті — термінального) доступу до мережі Інтернет.

1996 — Аслан Масхадов став прем'єр-міністром коаліційного уряду Чечні.

Народились

1696 — Август ІІІ Фрідерік, король Польщі і курфюрст Саксонії з 1733 (†1763)

1727 — Джон Вілкс (John Wilkes), британський політичний реформатор, мер Лондона.

1729 — П'єр Монсиньї, французький композитор, творець французької комічної опери («Дезертир»).

1734 — Орлов Григорій, російський фельдмаршал, граф, фаворит Катерини II.

1760 — Клод Анрі де Сен-Сімон, французький мислитель, соціолог, граф («Нове християнство»).

1770 — Енґель Йоган Християн, німецько-австрійський історик (†1814).

1796 — Оболенський Євгеній Петрович, декабрист, член Союзу благоденствування, повстанець на Сенатській площі, що поранив багнетом графа Мілорадовіча, сибірський просвітитель.

1804 — Надеждін М. І. російський критик, журналіст, історик, етнограф, філософ (†1856).

1806 — Корнілов В. О, російський віце-адмірал, герой Севастопольської оборони 1854–1855 (†1854).

1814 — Головацький Яків Федорович, український поет, письменник, фольклорист (†1888).

1856 — Шокальський Юлій Михайлович, російський океанограф, президент Географічного товариства СРСР (1917–1931 рр.).

1865 — Желіговський Люциан, польський воєначальник і політичний діяч.

1870 — Красиков Петро Ананійович, російський революціонер, перший прокурор Верховного Суду СРСР (1924–1933 рр.).

1873 — Усачов Яків Григорович, основоположник науки про різання металів.

1873 — Чугаєв Лев Олександрович (†1922), російський хімік, засновник школи по хімії комплексних сполук.

1878 — Римський-Корсаков Андрій Миколайович, радянський музикознавець, філософ, редактор.

1903 — Гречко Андрій Антонович, Маршал Радянського Союзу, міністр оборони СРСР (1967 —1976).

1903 — Натаніель Вест (Nathanael West), американський письменник («День сарани»).

1908 — Зак Галина, художниця.

1912 — Іван Павло I (до інтронізації —Альберто Лучиані), Папа Римський з 26 серпня по 28 вересня 1978 (один з найкоротших понтіфікатів за всю історію папства)

1913 — Лейманіс Олександр, латвійський кинорежіссер («Армія Трясогузки», «Слуги диявола»).

1915 — Артур Міллер (Arthur Miller), американський драматург. Був одружений на Мерілін Монро.

1918 — Рита Гейворт (справжнє ім'я Маргарита Кармен Кансино), американська актриса і танцівниця.

1920 — Мігель Делібес Сетьєн, іспанський письменник

1923 — Уткін Володимир Федорович, учений у області машинобудування, академік РАН, президент Академії космонавтики ім. К. Е. Ціолковського.

1931 — Анатолій Приставкін, російський письменник

1933 — Скирда Юрій, художник кіно, режисер-аніматор (†1994).

1936 — Куліш Савва Якович, російський кинорежіссер («Мертвий сезон», «Залізна завіса»).

1936 — Драч Іван Федорович, український письменник, засновник Руху, депутат Верховної Ради («Соняшник», «Іду до тебе»).

1937 — Нонна Суржина, українська оперна співачка, народна артистка СРСР, лауреат Шевченківської премії.

1939 — Бломберг Костянтин, російський кинорежіссер («Пригоди Електроніка», «Чародії» і ін.).

1942 — Андріс Андрейко, латиський спортсмен, міжнародний гросмейстер з міжнародних шашок (1966), триразовий чемпіон світу, чотирикратний чемпіон Європи, восьмикратний чемпіон СРСР.

1946 — Адам Міхнік, польський громадсько-політичний діяч, журналіст, дисидент.

1949 — Оуен Артур, прем'єр-міністр Барбадосу (з 1994 року).

1956 — Мае Джемісон, перша американська чорношкіра астронавтка.

1956 — Кен Морров (Ken Morrow), американський гокеїст, захисник «Нью-Йорк Айлендерс». Олімпійський чемпіон 1980 року, чотирикратний володар Кубка Стенлі. У 1980 році він протягом трьох місяців став олімпійським чемпіоном і виграв Кубок Стенлі, чого раніше не вдавалося нікому.

1959 — Франсиско Флорес, нинішній президент Сальвадору (з 1999 року).

1962 — Майк Джадж (Mike Judge), продюсер, актор, режисер, сценарист, композитор і аніматор; автор мультиплікаційного серіалу «Бівіс і Батхед» («Beavis and Butt-head»).

1974 — Емінем (англ. Eminem), американський реп-виконавець (справжнє ім'я — Маршалл Матерс).

1979 — Кімі Ряйкконен, фінський автогонщик, чемпіон світу 2007 року з автогонок у класі Формула-1.

Померли

1740 — Ганна Іванівна (Ганна Іванівна) (*1693), російська імператриця (з 1730) з династії Романових, друга дочка царя Івана V і Праскеви Федорівни Салтикової, племінниця Петра I.

1836 — Кипренський Орест Адамович, російський художник, графік і живописець, майстер портрету.

1849 — Фредерік Шопен, знаменитий польський композитор і піаніст, представник романтизму в музиці.

1863 — Помяловський Микола (*1835), російський письменник.

1887 — Густав Кірхгоф, німецький фізик, що відкрив цезій і рубідій

1893 — Пильчиков Д. П., громадський і культурний діяч, педагог (*1821)

1934 — Рамон е Кахал (Santiago Ramyn у Cajal) (*1852), іспанський фізіолог, гістолог, лауреат

1972 — Турк Брода, канадський хокеїст українського походження.

1974 — Томотака Тадзака (Tomotaka Tasaka) (*1902), японський режисер.

1982 — Мішурін Олексій (*1912), український оператор і кинорежіссер («Королева бензоколонки»).

1984 — Буков Єміліан Несторович, молдовський письменник і громадський діяч.

1994 — Холодов Дмитро (*1967), журналіст «Московського комсомольця», жертва замовленого вбивства.

1996 — Балик Ярослав (Jaroslav Balík) (р. 1924), чеський режисер.

Коментарі