•  

Цей день в історіі. 21 лютого

00
Цей день в історіі. 21 лютого

Події

1431 — розпочався суд над Жанною д'Арк

1613 — Земський собор обрав 16-річного Михайла Федоровича московським царем — першим із династії Романових

1784 — відповідно до указу Катерини ІІ порт і фортеця Ахтіар у Криму перейменовані на Севастополь

1784 — закладене місто Миколаїв

1816 — у Петербурзі заснована перша таємна організація декабристів — «Союз порятунку»

1835 — відкриті галактики NGC 2397, NGC 2397A, NGC 2397B

1842 — американець Джон Грінау запатентував швейну машинку

1848 — вперше виданий «Маніфест комуністичної партії»

1858 — у Бостоні Едвін Голмс установив першу у світі електричну систему захисту від зламу

1863 — відкриті галактики NGC 2753-1, NGC 2753-2, NGC 2862, NGC 2927, NGC 2929, NGC 2930, NGC 3575, NGC 3760

1874 — відкрита галактика NGC 3975

1878 — у Нью-Гейвені випущена перша у світі телефонна книга, що включала 50 імен.

1878 — відкрита галактика NGC 3375

1879 — народники вбили харківського губернатора князя Дмитра Кропоткіна.

1886 — у Петербурзі відбулася прем'єра опери Модеста Мусоргського «Хованщина».

1901 — американський пасажирський пароплав «Ріо-де-Жанейро» (SS City of Rio de Janeiro) розбився на підводних каменях біля входу в протоку Золоті Ворота, загинуло 128 осіб, вижило 81.

1906 — засуджений до страти керівник повстання в Севастополі лейтенант Петро Шмідт.

1914 — у Монреалі створене українське видавництво «Новий світ»

1919 — у Києві вийшов перший номер газети «Комунар» (нині «Вечірній Київ»).

1920 — утворена Державна комісія з електрифікації Росії (ГОЕЛРО).

1925 — вийшов перший номер газети «The New Yorker»

1935 — оголошено про створення косметичної фірми «Ланком».

1938 — заарештований колишній перший секретар ЦК КП(б)У Павло Постишев.

1941 — іспанський уряд визнав, що на територію Іспанії вступили німецькі війська (офіційно — для допомоги в ліквідації наслідків урагану).

1947 — у США з'явилася фотокамера «Полароїд».

1948 — Президія Верховної Ради СРСР ухвалила виселити з УРСР осіб, що ухиляються від трудової повинності і ведуть «паразитичний спосіб життя».

1961 — у Радянському Союзі створене Агентство преси «Новости».

1978 — у Радянському Союзі відбувся перший політ найважчого на той момент вертольота Мі-26.

1990 — на екрани Франції вийшов фільм режисера Люка Бессона «Нікіта».

1992 — Рада Безпеки ООН прийняла рішення про введення військ до Югославії.

1993 — у Донецьку Сергій Бубка встановив світовий рекорд у стрибках із жердиною в закритих приміщеннях — 6 м 15 см.

1994 — смт. Ясне Хмельницької області перейменоване на смт. Наркевичі.

1995 — у Росії заборонена реклама тютюну й алкоголю на телебаченні.

1995 — американець Стів Фоссет першим у світі на самоті на повітряній кулі перетнув Тихий океан.

1998 — пісня Селін Діон «My Heart Will Go On» очолила чарт. Пісня ввійшла до саундтреку до фільму «Титанік» і стала найбільшим хітом Діон, зробивши її суперзіркою.

2007 — прем'єр-міністр Італії Романо Проді подав у відставку.

2008 — США збили власний супутник-шпигун; востаннє космічне озброєння використовувалося цією країною у 1985 році.

2014 — сотник самооборони Майдану Володимир Парасюк на сцені Майдану Незалежності оголосив ультиматум про збройний штурм у разі, якщо Янукович не піде у відставку з поста президента до 10:00 ранку наступного дня, суботи 22 лютого 2014.

Аварії та катастрофи

1907 — англійський пасажирський пароплав «Берлін» (Berlin) розламався навпіл і затонув після удару об пірс у гавані Гук-ван-Голланд. Загинуло 142 чоловік.

1917 — англійський пароплав «Менді» (SS Mendi) затонув після зіткнення в тумані з пароплавом «Дарро» (SS Darro). Загинуло 646 осіб.

Народились

1728 — Петро III (Петро Федорович Романов), російський імператор у 1761–1762 роках (п. 1762).

1794 — Антоніо Лопес де Санта-Анна, мексиканський політичний діяч (п. 1876)

1818 — Хосе Марія Флорес, мексиканський політичний діяч (п. 1866)

1835 — Михайло Йосипович Микешин, російський скульптор, художник, графік, автор пам'ятника Богданові Хмельницькому в Києві, ілюстратор «Кобзаря» (п. 1896).

1836 — Клеман Деліб, французький композитор, автор перших симфонізованих балетів («Коппелія», «Сільвія»), опери «Лакме» (п. 1891)

1850 — Хвойка Вікентій В'ячеславович, український археолог чеського походження, першовідкривач трипільської та черняхівської археологічних культур.

1871 — Осип Микитка, український військовий діяч, генерал-майор УГА (п. 1920)

1874 — Дмитро Йосифович Гуліа, народний поет Абхазії, просвітник, основоположник абхазької літератури (п. 1960).

1875 — Жанна Луїза Кальман, одна з найстаріших людей на Землі (п. 1997)

1876 — Константін Бринкуші, румунський і французький скульптор (п. 1957).

1876 — Петро Петрович Кончаловський, російський художник (п. 1956).

1885 — Саша Гітрі (Александр Жорж), французький драматург, актор, режисер (п. 1957).

1886 — Олексій Єлісейович Кручоних, російський поет-футурист (п. 1968).

1888 — Михайло Олександрович Бонч-Бруєвич, радіотехник, засновник радянської радіолампової промисловості (п. 1940).

1893 — Андрес Сеговія, іспанський гітарист і композитор (п. 1987).

1893 — Дмитро Захарович Лебідь, російський і український політичний діяч (п. 1937)

1895 — Євген Олександрович Бєляєв, сходознавець, автор праць з історії ісламу, почесний член АН Єгипту (п. 1964).

1895 — Карл Генрік Петер Дам, видатний данський біолог, лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 1943 року (п. 1976).

1903 — Реймон Кено (Мішель Прель), французький письменник-сюрреаліст, автор роману «Зазі в метро» (помер 1976)

1904 — Олексій Миколайович Косигін, радянський державний діяч (п. 1980).

1905 — Лев Контянтинович Атаманов, кінорежисер, один із засновників радянської мультиплікації (п. 1981).

1906 — Абіб Акпер огли Ісмайлов, азербайджанський режисер, заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР (п. 1966).

1906 — Євген Адольфович Кибрик, російський графік і живописець, майстер книжкової ілюстрації, народний художник СРСР (п. 1978)

1907 — Вістен Х'ю Оден, англійський поет (п. 1973).

1914 — Ейно Ілмарі Юутілайнен, льотчик-ас ВПС Фінляндії періоду Другої світової війни, здобув 94 підтверджених перемог. Найрезультативніший, після асів Люфтваффе, винищувач.

1915 — Євген Михайлович Ліфшиць, радянський фізик-теоретик, академік АН СРСР (п. 1985).

1921 — Володимир Кирилович Малик (Сиченко), український письменник (п. 1998)

1921 — Зденек Мілер, чеський художник-аніматор, творець персонажа Кротика

1921 — Джон Роулз, американський філософ (п. 2002).

1924 — Роберт Габріель Мугабе, перший прем'єр-міністр і президент Зімбабве (з 1987 року).

1925 — Девід Семюел Пекінпа, американський режисер, сценарист, постановник (п. 1984).

1925 — Ігор Наумович Шамо, український композитор, народний артист УРСР (п. 1982).

1927 — Юбер Живанші, французький модельєр.

1933 — Ніна Саймон (Юніс Кейтлін Веймон), легендарна джазова співачка, яка володіла досить характерним вокалом (п. 2003).

1937 — Гаральд V, король Норвегії з 1991 року.

1938 — Петро Петрович Толочко, український історик, віце-президент Національної академії наук України (1993–1998), політик.

1942 — Віра Валентинівна Алентова, російська актриса («Москва сльозам не вірить», «Завтра була війна», «Ширлі-мирлі», «Заздрість богів»).

1943 — Девід Лоренс Геффен, американський продюсер, засновник фірми грамзапису «Geffen Records».

1946 — Алан Сідні Патрік Рікмен, англійський актор, який знімався в «Міцному горішку» та «Распутіні»

1952 — Айдер Енверович Алієв, кримськотатарський скульптор

1957 — Іван Вишневський, футболіст, захисник збірної СРСР і дніпропетровського «Дніпра», учасник ЧЄ-1988

1957 — Микола В'ячеславович Расторгуєв, російський поп-співак, лідер гурту «Любе», Народний артист Росії.

1962 — Марк Арм, вокаліст і гітарист впливової сіетлської групи «Mudhoney».

1962 — Чарльз Майкл Поланік (Палагнюк), американський письменник українського походження.

1963 — Вільям Болдуїн, американський актор («Не кажи нічого», «Головний підозрюваний», «Вірус», «Чесна гра», «Народжений четвертого липня»); брат Алека і Стефена Болдуїнів.

1967 — Майкл Ворд, гітарист американської групи «The Wallflowers».

1968 — Артурас Зуокас, литовський підприємець і політик, мер Вільнюса.

1969 — Джеймс Дін Бредфілд, валлійський гітарист і вокаліст британської групи «Manic Street Preachers».

1970 — Олег Євгенович Соловей, український поет, критик, літературознавець.

1972 — Нуну Капушу (Нуну Фернанду Гонсалвеш да Роша), португальський футболіст.

1974 — Іван Кампо Рамос, іспанський футболіст

1976 — Райан Сміт, канадський хокеїст, олімпійський чемпіон 2002 року.

1979 — Дженніфер Лав Х'юїтт, американська акторка («Я знаю, що ти робив минулого літа», «Не можу чекати», «Врятуй мене», «Вечірка для п'ятьох»).

1984 — Давид Одонкор, німецький футболіст.

1986 — Шарлотта Черч (Шарлотта Марія Рід), прославлена валлійська виконавиця класичної музики, сопрано.

Померли

1437 — Яків I, шотландський король (н. 1394)

1513 — Юлій II (Джуліано делла Ровере), Папа Римський (н. 1443).

1677 — Бенедикт Спіноза, нідерландський філософ (н. 1632).

1730 — Бенедикт XIII (П'єтро Франческо Вінченцо Марія Орсіні де Гравіна), Папа Римський (н. 1649).

1880 — Срезневський Ізмаїл Іванович, російський філолог-славіст (н. 1812).

1919 — Кулаковський Юліан Андрійович, російський філолог (н. 1855).

1920 — Маковський Володимир Єгорович, російський художник (н. 1846).

1926 — Камерлінг-Оннес Гейке, голландський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1913 року (н. 1853).

1938 — Джунковський Володимир Федорович, російський державний діяч (н. 1865).

1938 — Гейл Джордж Еллері, американський астроном, іноземний член-кореспондент АН СРСР (н. 1868).

1942 — Багазій Володимир Пантелеймонович, український політичний діяч, голова Київської міської управи (бургомістр) у 1941–1942 роках (н. 1902)

1965 — Малколм Ікс, американський діяч чорного руху (н. 1925).

1967 — Альбах-Ретті Вольф, австрійський актор, батько Ромі Шнайдер, (н. 1908)

1968 — Апхаїдзе Шалва Миколайович, грузинський поет, критик, перекладач (н. 1894).

1968 — Кузнецов Павло Варфоломійович, російський художник (н. 1878).

1972 — Адамович Георгій Вікторович, російський поет і літературний критик (н. 1892).

1984 — Шолохов Михайло Олександрович, російський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1965 року (н. 1905).

1991 — Маргот Фонтейн (Маргарет Гукем), англійська балерина (н. 1919)

1999 — Ейно Ілмарі Юутілайнен, льотчик-ас ВПС Фінляндії періоду Другої світової війни, здобув 94 підтверджених перемог. Найрезультативніший, після асів Люфтваффе, винищувач (н. 1914)

2000 — Апанович Олена Михайлівна, український історик (н. 1919)

2004 — Аверинцев Сергій Сергійович, видатний російський філолог (н. 1937).

2004 — Вільям Джон Чарльз, валлійський футболіст, учасник Чемпіонату світу з футболу 1958 року (нар. 1931).

2004 — Свенссон Стіг, шведський футбольний тренер і функціонер (н. 1914).

2006 — Айгі Геннадій Миколайович (Лісін) — чуваський поет (н. 1934).

2010 — Мотиль Володимир Якович, російський кінорежисер, автор фільму «Біле сонце пустелі» (н. 1927).

Коментарі