•  

Цей день в історіі. 8 травня

00
Цей день в історіі. 8 травня

Події

1541 — іспанський конкістадор і мандрівник Ернандо де Сото відкрив ріку Міссісіпі, котру він назвав Ріка Святого Духа.

1606 — в Москві відбулось весілля Лжедмитра I з Мариною Мнішек.

1660 — Карла II проголошено королем Англії, що закінчило 11-літню громадянську війну.

1713 — указом Петра I столицю Російської імперії перенесено з Москви до Санкт-Петербургу.

1773 — у збройній сутичці з турками вбили правителя Єгипту мамлюка Алі Бея (абхаза за походженням).

1794 — страчено на гільйотині 51-річного французького хіміка Антуана Лорана Лавузьє, вся вина котрого перед «революційним народом» полягала в тому, що він працював у Генеральному відкупі, установі, що збирала податки. Перед стратою він прохав трохи часу для закінчення досліду, але йому було відмовлено.

1838 — у Великобританії опублікована «Народна хартія» — програма політичних вимог англійського пролетаріату.

1842 — поблизу Версаля загорівся потяг, який перевозив вищих діячів Франції, в результаті чого понад 50 осіб загинуло.

1846 — американська армія розбила мексиканські війська в битві при Пало-Альто.

1847 — англійський винахідник Роберт Томсон запатентував гумову камеру для коліс.

1886 — доктор Джон Пембертон з Атланти вперше продав свій лікувальний еліксир. Цей засіб, що продавався через аптеку, користувався таким попитом, що через три роки його секретну формулу було продано за 2300 доларів — сьогодні його продають во всьому світу під назвою «Coca-Cola».

1892 — введена заборона на природні багатства Конго, яка не дозволяла розраховувватись каучуком і слоновою кісткою з іншими державами.

1895 — Китай передав Тайвань Японській імперії.

1898 — завершилося одиночне навколосвітнє плавання Джошуа Слокама на шлюпі «Спрей».

1900 — близько 6 тисяч осіб загинули через ураган і повінь в Гальвестоні (Техас, США).

1902 — під час виверження вулкану Пелє палаюча хмара зруйнувала місто Сен-П'єр на острові Мартініка. Загинули близько 30 тисяч мешканців, вціліла тільки одна особа.

1903 — перший справжній дирижабль «Лебоді» здійснив свій перший політ на 37 км.

1909 — в Москві урочисто відкрили пам'ятник Миколі Гоголю роботи скульптора Андрєєва.

1919 — Центральною Руською Народною Радою укладено Ужгородський меморандум — рішення про приєднання Закарпаття до Чехословаччини.

1921 — російські емігранти відкрили у Константинополі тараканячі біги.

1923 — Великобританія пред'явила СРСР ряд ультимативних вимог («ультиматум Керзона»).

1926 — відбувся перший авіапереліт над північним полюсом.

1933

Махатма Ганді почав голодний страйк проти британського панування в Індії.

польський президент Ігнацій Мосцицький обраний на другий строк.

1937 — президент Чехословаччини Е. Бенеш надіслав Сталіну повідомлення з попередженням про підготовку проти нього заколоту серед вищого керівництва Червоної Армії.

1940 — Друга світова війна: німецькі командос у формі голландських військових перетнули німецько-нідерландський кордон і взяли під контроль стратегічні мости для наступного просування вермахту.

1942

Друга світова війна: вермахт розпочав наступ у Криму.

Друга світова війна: в Кораловому морі з борту атакованого американського авіаносця «Лексингтон» евакуйовані 2735 осіб — наймасовіша в історії рятувальна операція.

1943 — Друга світова війна: закінчилось повстання варшавського гетто.

1944 — Друга світова війна: шеф єврейського відділу гестапо А. Ейхман запропонував союзникам обміняти угорських євреїв на 10 000 вантажівок.

1945 — Друга світова війна: у передмісті Берліна Карлхорсті, зайнятому радянськими військами, представники німецького головнокомандування на чолі з генералом Кейтелем підписали акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Німеччини; цей договір за дорученням радянського уряду підписав маршал Радянського Союзу Георгій Жуков, а також представники США, Великобританії і Франції.

1947 — Франція вийшла зі складу Міжнародного Валютного Фонду.

1949 — парламентська рада в Бонні прийняла «Основний закон» (Конституцію ФРН).

1951 — Іван Драч опублікував свій перший вірш.

1952 — у Москві розпочався судовий процес над керівниками Єврейського антифашистського комітету.

1953 — перший французький конвертоплан Сюд-Вест SO 1310 «Фарфаде» здійснив перший політ як гелікоптер.

1954 — створена Федерація футболу Азії.

1959 — у канадській провінції Онтаріо заборонили покарання ув'язнених биттям.

1960 — встановлені дипломатичні відносини між Кубою і СРСР.

1961 — в Англії засуджено до 42-х років в'язниці 38-літнього дипломата Джорджа Блейка, звинуваченого у шпигунській діяльності на користь СРСР.

1962 — у Лондоні перестали ходити останні тролейбуси.

1965 — укази Президіуму Верховної Ради СРСР: затвердження Положення про почесне звання «Місто-Герой»; про надання Брестській фортеці почесного звання «Фортеця-Герой»; про вручення ордену Леніна і медалі «Золота Зірка» містам-героям Волгограду, Севастополю і Одесі, медалі «Золота Зірка» містам-героям Ленінграду і Києву.

1967 — біля Кремлівської стіни на Красній площі в Москві запалили Вічний вогонь на Могилі Невідомого солдата.

1970 — вийшов диск «Let It Be».

1976 — Шведська группа «ABBA» втретє піднялась на першу сходинку британського хіт-параду з піснею «Fernando», яку утримувала протягом місяця.

1982 — у Києві на площі Перемоги урочисто відкрили монумент місту-герою Києву.

1984

Олімпійський комітет Радянського Союзу відмовився направляти команду спортсменів для участі в XXIII Олімпіаді в Лос-Анжелесі. Бойкот обґрунтовувався загрозами насилля по відношенню до радянських спортсменів, хоча насправді це була політична акція — відповідь за бойкот американцями Московської олімпіади 1980 року.

У приміщенні канадського парламенту Денніс Лотьє відкрив автоматний вогонь, вбив трьох і поранив 13 осіб.

1988 — у Франції пройшов другий тур президентських виборів, за результатами якого на новий семирічний термін обрано Франсуа Міттерана.

1989 — вийшов з друку перший номер «Газети Виборчої» (Варшава).

1994 — Азербайджан приєднався до договору про припинення вогню в Карабаху.

1996 — внесено зміни до конституції ПАР — надано рівні громадянські права представникам усіх рас. Зулуські націоналісти і білі екстремісти бойкотували парламентське рішення і весь процес департизації країни.

2004 — німецька поліція заарештувала 18-літнього творця комп'ютерного вірусу «Sasser».

Народились

1874 — Арманд Інеса, діячка більшовицької партії та міжнародного комуністичного руху.

1876 — Бурденко Микола Нилович, російський хірург, один із творців нейрохірургії.

1890 — Альтман Мойсей Ельович, єврейський письменник.

1906 — Роберто Росселліні, італійський кінорежисер.

1952 — Михайличенко Олег Володимирович, український педагог, методист, один із засновників сучасної музичної педагогіки та методики навчання суспільних дисциплін, доктор педагогічних наук.

1953 — Семенов Віктор Васильович, відомий український дослідник — демограф та соціолог.

1962 — Ульяненко Олесь Станіславович, український письменник, лауреат малої Шевченківської премії 1997 року.

1975 — Енріке Іглесіас, іспанський співак.

1981 — Потапенко Олексій Андрійович, український музикант.

1983 — Маріо Новак, хорватський хокеїст.

Померли

1876 — Георгі Бенковський, один з ватажків національно-визвольного руху болгарського народу проти турецького гніту.

1880 — Ґюстав Флобер, французький романіст.

1924 — Гуґо Борхардт (нім. Hugo Borchardt), німецький інженер та конструктор стрілецької зброї

1984 — Борис Антоненко-Давидович, український письменник.

1988 — Роберт Хайнлайн, американський письменник-фантаст.

2009 — Ігор Пелих, український журналіст, телепродюсер і ведучий.

2009 — Нінель Кургапкіна, радянська балерина, народна артистка СРСР.

Коментарі