•  

Цей незамінний мікроелемент

110
Цей незамінний мікроелемент

За все життя людині потрібно лише чайну ложку йоду

Зараз нас це дивує, але в епоху Відродження зоб (хвороба щитовидної залози) був атрибутом... жіночої краси (з горбом на горлі часто зображували Богоматір). У сиву давнину також чомусь вважали, що душа людини поселяється у щитовидній залозі, що має форму метелика і знаходиться у передній частині шиї. Можливо, підсвідомо наші предки розуміли, яку важливу роль відіграє ця залоза в житті людини.

Взагалі ж йододефіцитні захворювання (термін з‘явився у 80-х роках ХХ-го століття) супроводжують людство практично всю його історію.Найстаріше зображення зобу було знайдено на буддистських фресках ІІІ-ІІ століття до н.е. у Пакистані. Згадки про зоб зустрічаютьсяі в творах античних авторів.

До речі, Наполеон Бонапарт помітив, що новобранці його війська з гірських районів часто були недоумкуватими й туговухими, а то й із зобом, тобто, непридатними для служби.

Звісно, тоді ще не знали, що зоб, кретинізм є наслідком нестачі йоду в організмі людини. І хоча тільки на початку ХХ століття з‘явилася ідея профілактики зобу і контролю за його розповсюдженням.

З давніх давен люди інтуїтивно використовували йодомісткі продукти для лікування зобу. Так, ще Гіппократ вказував на цілющі властивості морських водоростей.

Нині відомо, що при йододефіцитних захворюваннях рівень IQ людини (інтелектуального розвитку) знижується на 13,5 пунктів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров‘я у світі близько 20 мільйонів людей відстають в інтелектуальному розвитку через йододефіцит, а близько 700 мільйонів населення Землі хворі на ендемічний зоб. Тобто, кожний п‘ятий житель планети страждає від дефіциту йоду. А це вже – епідемія йододефіцитних захворювань.

В Україні ж необхідної кількості йоду з продуктами харчування, які є основними постачальниками його в організм, не отримує кожен третій. За останні роки кількість хворих дітей збільшилося втричі, а операцій на щитовидні за останні 5 років побільшало в 3,5 рази.

Медики доводять, що порушення роботи ендокринної щитовидної залози через дефіцит йоду завдає нищівного удару по всіх системах організму і спричиняє до таких захворювань, як анемія, атеросклероз, гіпертонія, гіпотонія, депресія, затримка зросту, імпотенція, викидні, безплідність, куряча сліпота, ожиріння, ослаблення імунітету, рак, серцева аритмія, погіршення пам‘яті, стомлюваність, апатія, безсоння, оніміння кінцівок та ін. А тепер зізнаймося, наскільки частолікарі, не кажучи вже про пересічних громадян, пов‘язують ці захворювання з нестачею йоду в організмі?

Функція щитовидної залози - викид у кров йодомістких гормонів, які контролюють швидкість метаболізму, теплотворення, зріст і розвиток, жировий, вітамінний, вуглеводний, білковий, водний і електролітний обміни, обмін жирних кислот, холестерину, перетворення каротину у вітамін А. Через щитовидну залозу, що створює (чи ні) запаси йоду, який є каталізатором окислення в організмі, кожні 17 хвилин проходить уся кров людини.

На семінарі для журналістів нам показали відзнятий харківськими колегами фільм „Аліна”. Таке справжнє ім‘я дівчинки, історія якої шокувала своєї трагічністю й... типовістю. Цей фільм транслювали 80 телекомпаній України. Аліна народилася й розвивалася перші місяці без видимих патологій. Мама занепокоїлася й звернулася до педіатра, бо у рік дитина не лише не говорила перших слів, не ходила, а й не сиділа самостійно. Але медики заспокоїли, мовляв, усе нормалізується. Батьки Аліни забили на сполох, коли у 1,5-річної дівчинки стали явними ознаки тяжкої затримки фізичного та інтелектуального розвитку. Втім, за цілий рік численні обстеження не виявили ніяких відхилень. Лише припущення однієї літньої жінки-ендокринолога підтвердили: йододефіцит. І хоч була застосована інтенсивна гормональна терапія, час був безповоротно втрачений. За рівнем розвитку 8-річна Аліна ледве наздоганяє 5-річних, погано говорить, має слабкий зір і координацію рухів. Причина цього – нестача йоду в організмі жінки під час вагітності та грудного годування дитини. Це є основною причиною кретинізму.

На жаль, за радянських часів держава більше піклувалася про здоров‘я своїх громадян, ніж зараз. І два рибних дні у їдальнях були не блажжю Мінохорони здоров‘я, а умовою збалансованого харчування. Адже риба, особливо морська, - одне з найкращих джерел органічного йоду. Як і морські водорості, риб‘ячий жир,креветки, помідори, яйця, м‘ясо курей та качок, горіхи, курага, фейхоа, кефір, гречка, інші злаки, фрукти й овочі. Хоча кількість йоду в рослинах і тваринах залежить від місця їхнього вирощування й проживання. Адже йод у рослинні чи тваринні організми потрапляє з грунту чи води. Та за мільйони років цей леткий хімічний елемент практично весь змитий дощовими й талими водами у моря й океани. Особливо мало його в гірській місцевості.

У 50-60-ті роки минулого століттяв Західній Україні, де спостерігалася дуже висока захворюваність на зоб, був успішно проведений експеримент, який за 10 років звів цю проблему практично до нуля: йодопрофілактика, тобто, вживання населенням йодованої солі. Тоді українську методику запозичив світ, а ми – забули. І тепер вона повертається до нас з-за кордону.

Та про масштаби роз‘яснювальної роботи, яку ще потрібно провести в Україні медикам, освітянам і засобам масової інформації, свідчать хоча б такі цифри: якщо йодовану сіль в усьому світі вживають близько 70% населення, то в Україні цей відсоток становить усього 15.

Тож пам‘ятаймо мудрість древніх: хочеш бути здоровим – будь ним, а найкоротший шлях до здоров‘я –це знання.

Людмила Стельмах (Кучеренко)

Коментарі