Чия правда – євро чи бляхи?
Кличемо однодумців до зваженої розмови про чергове протистояння влади і «революційної» частини суспільства, яка цього разу на Грушевського була представлена фізкультурниками з рульовими колесами наперевіс, і буцімто завершилася компромісом. Відповідь на запитання про правду, на наш неупереджений погляд, криється у виборі наголосу: якщо ми віддаємо перевагу «євро» − це одне, якщо співчуваємо «бляхам» − інше. Афішована автором безсторонність ґрунтується на абсолютній байдужості до коліщат як засобу комунікації. Знаємо, що хизуватися ментальним консерватизмом – остання справа, але так вже сталося, що у часи сільського становлення вашого покірного слуги самокати були раритетом. Атож, приймемо одне одного такими, якими є.
Погоджуватися з фантазіями Олега Валерійовича Ляшка інколи дійсно важко. Але, коли вождя практичного тваринництва не плющить партійним радикалізмом, пан Олег таки має рацію. Ось його оцінка євробляхерських перипетій (подаємо зміст): «Якщо власник придбав автівку за горбом зароблені гроші, палити її він ніколи не буде. Коли вона йому з неба впала…».
Тут, аж вищить, проситься до рядка ота ляшкова колізія з трьома підряд лотерейними виграшами, що невідомо з якого неба на нардепа обемберилися! Та нехай вже, іншим разом, за нагоди, згадаємо і про заборону лідера національного радикалізму рахувати фальшиві євро у кишенях членів його партії (https://gordonua.com/ukr/news/politics/-shvidko-pishov-z-magazinu-u-cheskij-politsiji-rozpovili-detali-zatrimannja-lozovogo-za-vikoristannja-falshivih-jevro-486879.html), і про відео з проплаченим лобізмом Мосійчука.
А от оцінка привселюдного «самоспалення» Range Rover'а тезки Олега (Олег Ярошевич – керівник організації «Авто Євро Сила», координатор тижневого безладу на Грушевського – авт.) збігається з нашою: піар з євробляшаною ватрою має усі ознаки вияву демонстративної зневаги до співвітчизників. Для уважного спостерігача лелітки над палаючим джипом легко складалися у слоган-кредо: «Були ви лохами, ними й будете!». І це вогняне шоу бляхера з претензіями на славу Джордано Бруно чи Жани Д'арк нічого спільного з долями стражденних не має. Спробуйте спростувати і побіжно кинуте до телевізора нашою в літах бабцею: «З жиру хлопці бісяться».
Довіряємо експертам, котрі в один практично голос позитивно поціновують прийнятий Радою закон про спрощення розмитнення авто на єврономерах та набагато суворіші штрафи за його порушення. Рішення мітингарям, звісно, не сподобалося, бо, бачите, тепер будуть враховувати вік їхнього європейського металобрухту, а знижки на розмитнення – мізерні. Але компроміс з бідними у бідній країні таким і має бути, слід усім по обидва боки червоної лінії просто хоч би на крок від лінії відступитися. Є запитання до екологічної складової, до вже сплачених акцизів, але у сухому залишку маємо закон. І його треба виконувати, інакше у терміні «євробляха» доданки поміняються місцями. І над «Бляха! Євро…» сміятимуться не лише записні прихильники євроінтеграції.
Ще одна заувага. Коли на протікання дамби, яка тримає силу-силенну кубометрів води над головами мешканців-заручників, вчасно не звернути уваги, горя не оминути. Успішна загалом спроба ділків від «автотранзиту» зробити щілину у законодавстві загрожує «правничою Куренівкою». Завтра під Раду вийдуть родини ув'язнених за хуліганство з малими дітьми наперевіс (перепрошуємо – трохи таки цинічно), і будуть вимагати сьомги в раціоні для маргиналів. Сердобольні зглянуться. І?
Затягти в Україну автобрухт з часів горбачовської перебудови в режимі «тимчасове ввезення» можуть лише іноземці або працівники іноземних компаній. Українцеві потрібно фіктивно працевлаштуватись, що нескладно, в іноземній компанії. Ось одна із схем на цій базі: українці транзитом пхнуть «бляху» з Польщі в Україну. Далі повзуть на пункт пропуску на кордоні з Білоруссю. Там, вже на нейтральній території (Висоцький: а на нейтральной полосе – цветы…), автомобіль розвертається і до нього сідає громадянин сусідньої держави з дорученням від реального власника «бляшанки». Підставний (от паразит!) іноземець – чех, поляк, словак – в'їжджає назад до України і передає автівку українському покупцю. Сам гендляр повертається додому нерідко батьковими кіньми. Пішака. З «дурними» грошима. В Україні опиняється бляшанка під дахом практично безкоштовного «тимчасового ввезення» для наступної реалізації і використання в кримінально-політичних іграх.
Євробляхери рулять.
Вадим Демиденко
