•  

Далеко не всім соціологічним опитуванням можна довіряти – експертка

550
 Далеко не всім соціологічним опитуванням можна довіряти – експертка

Про особливості соціологічних досліджень та небезпеку фальсифікації даних розповіла докторантка факультету соціології Київського національного університету імені Шевченка Олена Стрельник.
– Соціологічні опитування є одним із основних методів виявлення громадської думки. ЗМІ, команди політиків у передвиборчій боротьбі та інформаційні ресурси різних масштабів використовують їх не лише як спосіб донесення інформації, а інколи як засіб маніпуляції, – розповідає фахівець.
Скандальна «Медіаграмотність школярів» У 2015 році за підтримки Міністерства освіти і науки України, львівські соціологи провели опитування школярів на тему «Медіграмотність, демократичні цінності та громадська активність школярів». Воно викликало хвилю обурень серед батьків та вчителів країни.
– Письменниця та педагог Лариса Ніцой опублікувала на своїй сторінці в Facebook копії анкет цього дослідження, звинувативши його авторів у «навмисних антидержавних діях», – розповідає Стрельник.
Причиною таких дій стали питання провокаційного характеру в анкетах.
– Одною із скандальних стала тема відносин України та Росії. З цього приводу опитуваним пропонувалося кілька тверджень: «українська та російська культури повністю ідентичні» та «Україна та Росія повинні бути однією державою», школяр повинен був оцінити за 8-бальною шкалою ступінь згоди/незгоди з ними. Це, на думку Ніцой, є відвертим потаканням Росії. 

Вона звернулася до СБУ з метою «дати оцінку на причетність до сепаратизму та порушення територіальної цілісності України (через маніпулювання свідомістю учнів) розробників опитувальника для 7-11 класів, працівників Національної академії педагогічних наук України та директора департаменту середньої освіти МОН, який погодив даний опитувальник та розіслав місцевим управлінням освіти до застосування».
– Фахові соціологи зазначили, що анкета зроблена непрофесійно, але ознак сепаратизму у формулюванні питань немає, адже учням пропонувалася коректна шкала для висловлення своєї думки.

Передвиборча соціологія Увага до соціологічних опитувань очікувано зростає напередодні виборів..
– У передвиборчій агітації кандидати часто апелюють до результатів соціологічних опитувань, іноді з метою здійснити певний тиск на потенційних виборців. Це пов’язане з наявністю двох психологічних ефектів.

Ефект «Фургону з оркестром»
Як стверджує Стрельник, серед усієї маси потенційних виборців є люди, що не визначаються зі «своїм» кандидатом до останнього моменту. Відтак, існує ймовірність того, що людина віддасть свій голос на користь лідера передвиборчих перегонів, і вплив цього ефекту може надати йому додатково близько 3-5% голосів.

Ефект «Спіралі Мовчання»
– Це явище можна проілюструвати на прикладі американських соціологів, які не змогли спрогнозувати перемоги Трампа. Одне з можливих пояснень полягає у тому, що прихильники Трампа приховували свої реальні погляди, повідомляючи неправдиві дані про свої політичні симпатії або взагалі відмовляючись говорити через те, що відчували, що їх позиція не співпадає з думкою більшості. Тож соціологи не змогли оцінити реальний клімат думок. Через наявність цього ефекту можуть виникати помилки у прогнозах результатів виборів, що є підставою для звинувачень соціологів у непрофесіоналізмі. .
Замовні і замовлені опитування – Проводити соціологічні дослідження – справа не дешева. Переважна більшість опитувань у нашій країні дійсно фінансуються партіями, організаціями, іноді іноземними організаціями. Тому варто враховувати і розрізняти замовні та замовлені опитування. У практиці соціологічних опитувань бувають випадки, коли замовник подає вже готові результати з метою сфальсифікувати опитування або наполягає на тому, щоб соціологи використали його варіант опитувальника. Проте не завжди замовляє музику той, хто платить: авторитетні організацій ніколи не стануть нехтувати власною репутацією та оприлюднювати дані неіснуючих опитувань.

Існує безліч факторів, які впливають на кінцевий результат опитування.
Ознайомлюючись з результатами дослідження, варто звернути увагу на організатора опитування, адже за останні роки зафіксована діяльність псевдо-соціологів, які активізують свою діяльність напередодні виборів, а після них зникають. .
Потрібно знати організації, які професійно займаються опитуваннями. Наприклад, авторитетними у фахових колах є Київський міжнародний інститут соціології, Центр Разумкова, Фонд «Демократичні ініціативи», група «Рейтинг», центр «Socis», інститут соціології НАН України, центр «Соціальний моніторинг», TNS Ukraine, Інститут соціальних досліджень ім.О. Яременка та інші організації, акредитовані Соціологічною асоціацією України. Треба зауважити, що авторитетні центри не будуть втрачати свою репутацію, роблячи фальсифіковані опитування.
Кількість респондентів Важливим показником фаховості будь-якого опитування є кількість людей, які були залучені до цього процесу та характеристики, за якими обрані респонденти. Очевидно, що люди різного віку, статі або соціального прошарку будуть мати різні точки зору.
У соціології діють принципи кількості та якості. Зазвичай, результати опитування будуть більш надійними, якщо опитати якомога більше людей, але не завжди є така можливість. Зрештою, це не потрібно. Наприклад, для отримання надійних даних у межах України достатньо опитати 2 тис. респондентів, в Полтаві – близько 800 осіб. Професійні соціологи, описуючи результати свого дослідження, обов’язково зазначають кількість опитаних та їх розподіл за статтю, віком, рівнем освіти тощо – розповідає Олена Стрельник.

Інколи для оцінки якості проведеного опитування варто зважати на спосіб, яким було відібрано респондентів. Так, у 2015 році одна з громадських організацій Полтави провела опитування учнівської молоді щодо вживання наркотичних речовин у Полтаві та містах області. Анкетування проводилися на вулицях міст, поблизу шкіл, парків, вокзалів, біля занедбаних будинків. За місяць опитали майже 1 500 осіб віком 14 до 19 років. Результати вразили, адже 36% молодих людей сказали, що вживають наркотики. Втім, незрозумілим залишається за яким саме принципом було відібрано учасників опитування, що звичайно могло вплинути на результати дослідження. Для порівняння можна навести результати аналогічного загальноукраїнського дослідження, проведеного Інститутом соціальних досліджень ім.О. Яременка, згідно яких 11.3% підлітків мають досвід вживання наркотичних речовин.


– Важливим фактором є кількість людей, які відмовилися брати участь в опитуванні. Наприклад, під час опитування 2015 року жителі Донецької та Луганської областей на питання «Чи вважаєте ви небезпечним конфлікт на Сході України між патріотами України та прихильниками ДНР-ЛНР?» 41,5% опитаних дали ствердну відповідь, а в 2016 – 23,5%. На перший погляд, це свідчить про зниження рівня конфліктів у регіоні. Проте, у 2016 році відмовилося брати участь у опитуванні близько 500 осіб за загальної кількості 1200 опитаних. Цей факт не слід полишати без уваги, – пояснює Стрельник.
Також варто звертати увагу на формулювання питання в анкеті. Іноді саме за допомогою питань нами маніпулюють, не надають вибору об’єктивної відповіді, таким чином респондент змушений обирати те, що іноді не співпадає з його реальними думками.

– Структура опитування повинна бути чіткою, зрозумілою для кожного, без вживання спеціальної термінології. При необхідності питання може супроводжуватися поясненням, але саме формулювання має залишатися лаконічним та конкретним, – наголосила лектор.
Тож треба бути уважними, щоб не стати жертвою чиїхось маніпуляцій.

Лекція відбулася у межах вільного лекторію Полтавського історичного товариства «Науковці про історію та сучасність доступною мовою» у педагогічному університеті ім. Короленка.

Єлизавета Білоконь

Коментарі