•  

​Долар по 30,1 грн: чи є куди падати нижче

1210
​Долар по 30,1 грн: чи є куди падати нижче

У проекті державного бюджету на 2018 рік закладений курс 30,1 грн/дол., однак економісти кажуть, що це далеко не межа. Адже планові розрахунки уряду – це одне, але негативна реакція ринку може ще більше знецінити гривню. А «корінь зла» в тому, що уряд знову намагається виконати бюджет за рахунок інфляції, а не реального росту економіки.

У Міністерстві фінансів раніше пояснили, що такий курс гривні у держбюджет закладають для того, аби мінімізувати втрати при валютних коливаннях.

За словами державного секретаря Мінфіну України Євгена Капінуса, ці розрахунки не означають, що «курс обов’язково буде таким». «Це значить, що ми на нього повинні формувати відповідні витрати державного бюджету для того, щоб могли їх забезпечити», – зазначив він.

Ми звернулися до економічних експертів, щоб з’ясувати, наскільки доцільне таке рішення і якого курсу українцям слід насправді очікувати в обмінниках наступного року.

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

– Закладений курс 30,1 грн/дол. у проекті бюджету на 2018 рік свідчить про те, що діючий уряд йде протоптаною стежиною попереднього уряду і всі питання в економіці вирішує за рахунок девальвації гривні.

Це дуже зручна і легка дорога для уряду, бо таким чином через девальвацію гривні вбивають одночасно два зайці. По-перше, йде наповнення центрального і місцевих бюджетів через інфляційний ефект. А по-друге, ще й задовольняються апетити наших знаменитих експортерів – вони ж головні фінансово-промислові групи і головні політичні групи в країні. Але це дуже важкий шлях для всіх громадян України й українських підприємств, які не є експортерами. А таких є більшість – як мінімум, це майже весь малий і середній бізнес. Але, напевно, їх інтереси для нинішнього уряду, як і для попереднього, не є важливими.

Якщо цей бюджет приймуть, то очевидно, що уряд разом із НБУ діятимуть за цим планом штучної девальвації гривні і будуть доводити курс до, як мінімум, цієї планової позначки 30,1 грн/дол.

У результаті не виключено, що реальний курс в обмінниках буде навіть вищим, тому що плани уряду й НБУ – це одне, а ще може бути негативна реакція ринку.

І при цьому треба зазначити, що абсолютно нереальним виглядає показник інфляції у 7%, який заклали у цей проект бюджету на 2018 рік. Якщо вони запланували девальвувати гривню на 15%, то інфляція в межах 7% не втримається ніяк.

Скоріше за все, вона буде вимірюватися двозначним числом приблизно в тих же межах, що й цьогорічна інфляція, яка з початку року, за даними НБУ, вже понад 16%.

Олександр Савченко, екс-заступник голови Національного банку, ректор Міжнародного інституту бізнесу:

– Вказувати курс, який буде наприкінці наступного року, з боку Кабміну дуже непрофесійно, тому що це стимулює бізнес і спекулянтів намагатися досягнути такого показника. Тому якщо вже хочуть вказувати якийсь курсовий орієнтир, набагато професійніше робити коридор, тобто подавати нижню і верхню межу. Я би рекомендував депутатами й уряду встановити на наступний рік коридор 26-29 грн/дол.

Якщо ухвалять такий проект бюджету, який був поданий, це означатиме, що Національний банк буде продавати гривню, купувати долари і таким чином працювати проти посилення національної валюти. На мою думку, це неправильна політика. Але якщо так буде, це тиснутиме на курс гривні в сторону її знецінення.

Тобто насправді в обмінних курс може відрізнятися від офіційного прогнозованого і закладеного у проект державного бюджету. Курс – це ціна одного долара. І ця ціна в деякі періоди може бути як вища, так і нижча за прогнозований Мінфіном показник.

Якщо ви контролюєте інфляцію, то завдяки цьому можна підтримувати і стабільність курсу. Коли маленька інфляція – не може бути сильної девальвації. І навпаки – сильна девальвація провокує інфляцію. Тому така девальваційна політика дуже шкідлива для економіки. Але це доволі вигідно для уряду і Нацбанку, адже тоді легше виконати план по доходах бюджету.

Нагадаю, бюджет виконується за рахунок трьох факторів: перший – це економічне зростання, другий – детінізація економіки і третій – девальвація та інфляція. Останній варіант найлегший, але і найшкідливіший для економіки. Але всі наші уряди традиційно послуговувалися саме цим інструментом. Хоч у деякі часи нашої економічної історії була й детінізація. Особливо у короткий час після першого Майдану – десь два роки – відбувалася детінізація.

Віталій Рисін, декан факультету фінансів Львівського інституту банківської справи УБС НБУ:

– Якщо є макроекономічні розрахунки для такого курсу, вони враховують ті баланси, які складаються на валютному ринку. Але я тут не поспішав би робити якісь прогнози, тому що при плануванні бюджету може враховуватися як оптимістичний, так і песимістичний сценарій.

Зрозуміло, що певний рівень знецінення української валюти закладається, тому, напевно, курс гривні відносно долара буде знижуватися. Але чи буде це в масштабах, закладених держбюджетом, чи, можливо, в дещо вищих масштабах – на цей момент спрогнозувати важко.

Про планову девальвацію можна говорити тоді, коли країна таким чином намагається стимулювати свій експорт. В Україні ж девальвація зараз не зовсім тими чинниками викликана, тому я би її назвав не плановою, а, скоріше, прогнозованою чи очікуваною.

Тобто зрозуміло, що органи, які прогнозують макроекономічні показники, бачать, що теперішня економічна ситуація буде сприяти тому, що курс гривні падатиме.

На курс нашої національної валюти впливає низка чинників. Це і традиційне питання енергоносіїв, оскільки вони мають значний вплив на українську економіку. Це і динаміка на зовнішніх ринках, особливо що стосується цін на товари, які Україна експортує за кордон, і балансу експорту та імпорту. Ну і, звичайно, значення мають чинники неекономічного характеру, а саме військово-політичні, тобто те, як буде розвиватися ситуація всередині держави, конфлікт на Сході тощо.

Тетяна Штифурко

Коментарі