•  

​«Гоголівський культурний центр»: об’єкт, якому не таланить?

220
Поділитися
​«Гоголівський культурний центр»: об’єкт, якому не таланить?

Коли створювався музей-заповідник Миколи Гоголя в його рідному селі Гоголевому Шишацького району (колишня Василівка-Яновщина), а було це у 80-х роках минулого століття, чи не найбільшою проблемою стала недобудована споруда, яку за тодішньою архітектурною модою називали Будинок культури. З якого боку не дивись, ніяк вона не вписувалася в загальну картину музейного комплексу. Простіше кажучи, була не на своєму місці.

Коли про це з моєї подачі стало відомо столичній журналістці Галині Сорокіній, яка перед цим мала досвід роботи в «Комсомольской правде», вони не проминула нагоди приїхати на батьківщину Гоголя. А вже незабаром у впливовій газеті «Советская культура» з‘явилися дві критичні статті про недоліки при будівництві батьківської садиби Гоголя. І мало хто знає, як на це відреагувала влада. Щоб не зносити злощасний об’єкт, що опинився в меморіальній зоні, на його будівництво терміново запросили інтернаціональну бригаду будівельників з Болгарії. Мовляв, хай тепер хтось наважиться щось докоряти!

Потім, коли вже дійшло до відкриття музею-заповідника, так-сяк зляпаний будинок культури вирішили відтінити алейкою дерев, щоб він не потрапляв у поле зору екскурсантів першим.

Інша історія цього приміщення пов’язана з підготовкою до 200-річного ювілею з дня народження Гоголя. Полтавщина очікувала приїзду в Гоголеве тодішнього Президента України Віктора Ющенка, бо подію відзначали на державному рівні. На підготовку до цієї дати були виділені немалі кошти. Але будівельники чомусь так і не встигли їх освоїти. Будинок культури фактично залишився без капітального ремонту. Аби приховати сліди безгосподарності, владі не залишалося нічого іншого, як заховати огріхи маскувальною сіткою.

Не відомо, чи цікавився долею цього об’єкта Ющенко. Зате достеменно знаю інше: він прилетів у Гоголеве на вертольоті, посадив калину біля флігеля на садибі й подався на урочистий захід до Миргорода.

А навколо розтриньканих «гоголівських» коштів розгорілася запекла боротьба місцевих та полтавських політиканів.

І ось, схоже, ми станемо свідками чергового дерибану, що матиме пряму прив’язку до того самого приміщення. Тепер уже йдеться про так званий «Гоголівський культурний центр», в який буде перетворений Будинок культури.

Звісно, що на нього знову підкинуть грошенят, хоча в державі з ними, як кажуть самі чиновники найвищого рівня, «напряг». Але хіба можна відмовляти, коли за справу беруться не якісь болгарські «шабаї», а ціле підприємство «Орлан-Груп»? Саме воно виграло тендер на реконструкцію.

І кому яке до того діло, що воно створене лише наприкінці минулого року та володіє статутним капіталом усього в 1000 гривень? Чомусь з п’яти будівельних компаній, що брали участь у тендерному змаганні, перевагу віддали саме йому. Управління капітального будівництва довірило згаданому підприємству освоювати в Гоголевому понад 19 мільйонів гривень.

Це стало відомо 13 квітня ц.р. Краще б оголошували переможця в іншу дату, бо все-таки «чортова дюжина», як-не-як. Але, мабуть, до отого «Орлана» настільки високий рівень довіри, що ніякі прикмети не беруться до уваги.

Чим же це підприємство так уславилося в будівництві, що йому віддали об’єкт з такою скандальною «біографією»?

Полтавські журналісти встановили, що «Орлан-Груп» займалося реконструкцією якихось складських приміщень у Полтаві, що належать родині депутата облради Геннадія Коваленка. Згодом реконструювали торгово-виставковий комплекс, що також належить рідні того самого депутата.

А вас не дивує те, що дозвіл на роботи підвищеної складності підприємство отримало через два тижні після оголошення тендеру на будівництво «Гоголівського культурного центру»? Обласне управління капітального будівництва це не дивує. В ньому до цього часу вважали зайвим поцікавитися тим, якою матеріально-технічною базою володіє підприємство, що збирається виконувати доволі складну роботу на батьківщині Гоголя. А досвіду реконструкції складських приміщень може виявитися недостатньо.

Оскільки гоголівська земля оповита різними загадками й таємницями, наважуся припустити, що через деякий ми з вами знову можемо стати свідками ще одного фінансово-будівельного «епосу». Бо якось так уже ведеться, що не таланить отому Будинкові культури, що явно стоїть у «зачарованому місці».

Яків Прокопенко  

За матерілами http://ng.pl.ua

На фото: макет майбутнього "Гоголівськго культурного центру"

Коментарі