•  

Хто кому в Україні антикорупціонер

330
Хто кому в Україні антикорупціонер

Перші роки нових антикорупційних органів пройшли в Україні під акомпанемент суперечок між силовиками, що призвело до низки справ проти їхніх керівників.

Голова Національного антикорупційного бюро Артем Ситник має неприхований конфлікт з керівником Національного агентства з питань запобігання корупції Наталією Корчак.

В останні дні публічним стали суперечки пана Ситника навіть з керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назаром Холодницьким. А напруження між генеральним прокурором Юрієм Луценком і НАБУ тривало майже весь час роботи нових антикорупційних органів.

Попри всі ці проблеми, реформування правоохоронної системи триває. Створене поки ще тільки на папері Державне бюро розслідувань вже перебрало на себе частину повноважень прокуратури. А європейські партнери вимагають якнайшвидше створити ще й окремий антикорупційний суд.

Який з цих органів за що відповідає, а також хто головний у боротьбі з корупцією?

"Нові антикорупціонери"

Після зміни влади в 2014 році Україна почала виконувати зобов'язання перед МВФ та ЄС щодо боротьби з корупцією.

Країна погодилась створити низку антикорупційних органів, а їхніх керівників - відібрати на відкритих конкурсах.

Тоді міжнародні партнери та влада України погоджувались, що стара прокуратура, СБУ та міліція не могли ефективно боротись з корупцією.

У 2014 році Верховна Рада схвалила пакет законів, яким передбачили створення трьох нових органів: антикорупційного бюро, антикорупційної прокуратури та агентства з питань запобігання корупції.

Ці органи також були вимогою для надання Україні безвізового режиму з ЄС.

Головну роль у боротьбі з високопоставленими корупціонерами відвели НАБУ. Детективи бюро мають виключне право розслідувати злочини найвищого керівництва держави, суддів, правоохоронців, керівників державних підприємств та мерів.

Наталія Корчак - керівник Національного агенства запобігання корупції. Її відомство критикують за недостатню ефективність роботи

НАБУ стало практично незалежним від влади органом зі своїми загонами спецпризначення.

Керівника відомства Артема Ситника обрали на початку 2015 року на конкурсі за підтримки посольств низки західних країн.

Корупцію на нижчому рівні й надалі розслідують прокуратура та Нацполіція.

СБУ ж і далі забезпечує оперативний супровід антикорупційних дій інших правоохоронних органів.

У тандемі з НАБУ працює інший новий орган - спеціалізована антикорупційна прокуратура.

САП здійснює прокурорські функції у справах, які розслідують детективи бюро. Стежить за дотриманням законності, погоджує підозри щодо фігурантів розслідування, а також представляє звинувачення у справах НАБУ в суді.

Залишати ці функції старій прокуратурі вирішили недоцільним.

Голова САП Назар Холодницький - заступник генпрокурора, проте його підлеглі мають суттєву автономію та кращу платню.

Агентство з питань запобігання корупції стало незвичним для країни органом, який серед іншого має аналізувати декларації про доходи чиновників й виявляти незаконне збагачення.

Ще одна важлива функція НАЗК - відстежувати конфлікт інтересів українських чиновників.

Справа проти голови фіскальної служби Романа Насірова (у рожевій футболці) - поки що найгучніша в історії роботи НАБУ

Для всіх чиновників України запровадили електронні декларації доходів та майна, які потім аналізують у НАЗК.

Обрання керівників НАЗК на відкритому конкурсі затягнулось до весни 2016 року. Після низки скандалів агенцію очолила Наталія Корчак. Восени ж 2016 року пройшла перша хвиля подачі декларацій.

Голова та працівники НАЗК також мають значно вищу заробітну плату в порівнянні зі старими правоохоронними органами.

Прокуратура та ДБР

Раніше провідну роль у боротьбі з корупцією виконувала Генпрокуратура. Поступово вона втрачає ці повноваження.

Із запуском НАБУ наприкінці 2015 року прокуратуру фактично позбавили можливості розслідувати антикорупційні справи щодо високопоставлених посадовців.

Через це у прокуратури та НАБУ виникали конфлікти щодо підслідності справ. Виглядало, що ГПУ змагалась з НАБУ за кількістю затриманих та звинувачених у корупції чиновників.

Формально прокуратура не могла чіпати високопоставлених чиновників, а мала передавати матеріали розслідувань НАБУ. Проте іноді цього не відбувалось, й керівник НАБУ закидав ГПУ, що та затримує непідслідних чиновників. Через це їх згодом звільняв від відповідальності суд.

Іноді справа доходила до силового протистояння двох органів. Влітку 2016 року спеціальна група прокуратури захопила двох детективів НАБУ, які стежили за одним з високопоставлених прокурорів Дмитром Сусом.

Конфлікт тоді вдалось владнати. Проте напруга у стосунках цих органів виникала постійно.

"Примирення" керівника НАБУ та ГПУ влітку 2016 року, вже після протистояння їхніх підлеглих

Проте саму прокуратуру поступово реформували. Спочатку в неї забрали право слідства щодо корупції серед високопосадовців. А зі створенням Державного бюро розслідувань, 20 листопада, у ГПУ забирають повноваження слідства.

Хоча ще два роки прокурори можуть завершувати слідство у раніше початих справах, окрім корупційних. Їх невдовзі мають передати НАБУ.

У ГПУ залишаться кілька функцій, зокрема процесуальний супровід у кримінальних справах та представлення інтересів держави в судах.

Наразі майже всі слідчі функції у країні зосереджуються у Державному бюро розслідувань, яке створюється на базі головного слідчого управління ГПУ.

Конкурс на обрання керівництва ДБР мав закінчитись понад рік тому. Але тільки нещодавно комісія обрала його керівником Романа Трубу. Поки що це бюро існує тільки на папері.

Для запуску роботи відомства потрібно від кількох місяців до півроку. Зараз влада вирішує, як вийти з такого перехідного періоду.

ДБР буде займатись боротьбою з організованою злочинністю, злочинами високопосадовців і правоохоронців та розслідувати вбивства. Показово, що саме ДБР має право розслідувати злочини, вчинені працівниками Національного антикорупційного бюро.

До 20 листопада справи щодо цього могла ініціювати ГПУ.

Війна всіх проти всіх?

Конфлікт старих правоохоронних органів з новими жеврів із самого початку їхньої роботи. З новою силою він розгорівся наприкінці жовтня. При цьому пересварились між собою і всі новачки.

У кінці жовтня НАБУ затримало сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Відомство вже майже рік розслідувало історію про можливу причетність сина Авакова до розкрадання державних коштів при закупівлі рюкзаків для Нацгвардії.

За кілька днів публічним став конфлікт керівника НАБУ Артема Ситника та головного антикорупційного прокурора Назара Холодницького.

Низка українських політиків звинуватили пана Холодницького у співпраці з адміністрацією президента. А сам Холодницький у розмові з журналістами не виключив, що Артем Ситник завчасно попередив Арсена Авакова щодо затримання сина.

Банка з хабарями затриманого НАБУ судді

Багато політичних експертів говорили про складні стосунки керівників нових антикорупційних органів, але саме зараз ця напруженість стала публічною.

На початку листопада розгорнувся ще й скандал навколо взаємних звинувачень керівників НАБУ та НАЗК.

Антикорупційне бюро зайнялось справою проти Наталії Корчак через нібито невнесення нею у декларацію паркомісця та автомобіля.

Детектив бюро приходив додому допитувати свекруху пані Корчак у цій справі. Прокурори САП заявили про незаконність таких дій.

З іншого боку, НАЗК склало адміністративний протокол проти Артема Ситника, у якого нібито виник конфлікт інтересів.

Керівник юридичної служби НАБУ начебто захищав пана Ситника у приватній справі щодо порушень під час обрання керівника відомства.

У НАБУ ж наполягають, що адвокат відомства захищав керівника законно, адже справа стосувалась всього органу, а не особисто Артема Ситника.

Ще одне звинувачення щодо НАЗК оприлюднила колишня працівниця агенції Ганна Соломатіна. Вона заявила про політичний вплив влади на керівників агентства.

У цій ситуації пані Соломатіній допомагають група депутатів та активістів, які зазвичай захищають незалежність НАБУ та його керівника Артема Ситника.

Майже одночасно з цим з'явились взаємні справи проти керівників НАБУ та ГПУ.

Голова департаменту фінансового контролю НАЗК Ганна Соломатіна звинувачує керівника відомства у виконанні вказівок влади

НАБУ, за рішенням суду, почало розслідувати історію про нібито незаконне збагачення генпрокурора Юрія Луценка.

А прокурори у свою чергу розпочали справу про нібито розголошення паном Ситником журналістам закритих матеріалів слідства.

Генпрокурор Юрій Луценко неодноразово заявляв, що НАБУ працює недостатньо ефективно, особливо на фоні величезної різниці у платні прокурорів та детективів бюро.

Напад на НАБУ?

Експерти у сфері боротьби з корупцією у розмовах з ВВС Україна вказували, що влада незадоволена тим, що НАБУ є непідконтрольним їй органом. Дискусії навколо НАБУ і різні справи можуть бути підготовкою до відсторонення директора бюро Артема Ситника.

Це можна зробити кількома способами. Перший - внаслідок негативного висновку аудиту роботи бюро. Для цього президент, парламент та Верховна Рада мають призначити по одному члену комісії з аудиту. Процес обрання аудиторів НАБУ наразі заблокований.

Інший спосіб, на який вказують експерти, - відсторонення пана Ситника за рішенням суду через пред'явлення голові НАБУ підозри у корупційних діях.

Українська влада поки що протистоїть вимогам західних партнерів створити антикорупційний суд

Відкриту підтримку НАБУ неодноразово висловлювали представники провідних західних посольств в Україні. Вони наполягають, що для ефективної боротьби з корупцією Київ має запровадити ще й спеціальний антикорупційний суд.

Створений на прозорому конкурсі суд має розглядати передані НАБУ справи, щоб їх не затягували звичайні суди. На це зараз скаржаться антикорупціонери.

Поява такого суду є ключовою вимогою ЄС та МВФ. Проте українська влада поки що на цей крок не йде. І, як пояснюють експерти, у тому числі через небажання мати незалежну вертикаль антикорупційних органів.

Коментарі