•  

Коломойський прибирає до рук Полтавську область

56761
Коломойський прибирає до рук Полтавську область

Свіжі кадрові зміни на ключових посадах управління областю, які відбулись кілька годин тому а також наприкінці минулого року, свідчать про те, що вище керівництво держави віддало на відкуп олігарху Коломойському Полтавську область.

Розширювати «царство» рахунком Полтавщини Ігорю Коломойському виглядає істотним, адже область наділена ресурсами, котрі вигідно вписуються в модель його бізнесу. Вигідно для Коломойського. У разі успіху конквесту, нове надбання зробить його багатшим, і, вочевидь, ще сильнішим, принаймні точно на теренах Полтавщини. Але чи отримає чогось гарного для себе Полтавщина? Чи навпаки – гарне втратить? В даному випадку – якщо один отримує, то інший обов’язково втрачає. Перш за все, регіон втрачає орієнтованість на першочергову вигоду саме для Полтавської області, в момент децентралізації податкової системи це набуває більшої ваги.

Процес «коломоїзації» Полтавщини іде повним ходом прямо сьогодні, а найголовніше призначення для цього вже зроблене, наприкінці минулого року.

За інформацією «Останнього Бастіону» новий голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Головко, призначений на цю посаду під тиском і через прем’єра Арсенія Яценюка, є креатурою безпосередньо Ігоря Коломойського. Головко має стати рукою олігарха в Полтавській області.

Як відомо Валерій Головко – виходець з Батьківщини Юлії Тимошенко, після падіння якої, бізнесмен перейшов, і до останнього, більше року входив у «Фронт Змін» Арсенія Яценюка. Зараз безпартійний, але відповідь на цю суперечку Головко дав сам, заявивши що Порошенко відмовлявся погоджувати на посаду губернатора партійних. Але чи розірвала формальність давні міцні зв’язки? Навряд чи. Головко тривалий час був вірним зброєносцем Арсенія Яценюка на Полтавщині.

Після призначення Головка, процес може піти як по маслу, адже до активу Коломойського додався ще один голос в питаннях які стосуються подальших кадрових змін, адже за губернатором є право погодження керівників всіх гілок виконавчої влади в області, слово хоч і не вирішальне, але таке, що має вагу. І у Коломойського на теренах Полтавщини вже є кілька дрібніших фігур, завдячуючи цьому.

Кілька годин тому, сьогодні вночі, на посаду начальника податкової міліції був погоджений (фактично призначений) Віталій Летучій, який до цього був виконуючим обов'язки начальника податкової міліції.

Летучій - креатура Володимира Хоменка,першого заступника голови ДФС, котрий у свою чергу тісно пов’язаний з Яценюком.

Яценюк лобіює інтереси Коломойського. Чому команда на призначення давалась поспіхом?

Вчора в Кременчуці під час отримання хабара в сумі 500 000 гривень за закриття справи проти підприємця про ухиляння від сплати податків, був затриманий заступник начальника Кременчуцької державної податкової інспекції Полтавської області Володимир Бурлаченко. У свою чергу, Летучій був його непрямим, проте фактичним керманичем. Вочевидь кандидатура Летучого просувалась давно, але після того, як його ставленик так жорстоко спотикнувся, призначення потрібно було впроваджувати невідкладно. Щоби до того часу, коли буде підняте питання про зв’язки хабарника, вже стало незручним тормошити призначенця, якого самі ж щойно погодили.

Тому вночі погодили, вранці представили.

Тут і полягає відповідь на питання – чи добре для Полтавської області, що її поступово прибирає до рук Коломойський: люди, які стають на чолі ключових посад, не нові. Навпаки – відомі сумнівними зв’язками навколо хабарництва, і сталими відносинами зі старою гвардією, починаючи від Тимошенко, а також тим що побудували бізнес за часів Тимошенко, або Януковича.

Таким чином залишається силова гілка. Зовсім скоро варто очікувати призначень людей Коломойського на посади очільників облуправлінь МВС, прокуратури і СБУ. Тоді Полтавщина буде взята під міцний і всебічний контроль.

Тепер про те – навіщо Коломойському саме Полтавщина.

Полтавська область виглядає доволі ласим шматом з огляду на бізнес-інтереси Коломойського. Олігарх давно поклав око на видобуток копальних вуглеводнів і суміжні ринки – переробку і транзит. Його основні сьогоднішні прибутки і плани на майбутнє пов’язані саме з цим. По-перше Полтавська область виробляє близько 40% всього газоконденсату в країні. Крім цього область має розвинений Кременчуцький нафтопереробний завод. Саме про зацікавленість в його розвитку кілька місяців тому заявляв Коломойський в контексті закриття Одеського НПЗ. Сьогодні, коли підприємства важкої промисловості в Кременчуці один за одним зупиняються і відправляють у відпустки працівників (тільки Кременчуцький сталеливарний за останні місяці звільнив кілька тисяч людей), прихід багатенького інвестора? буде нескладно обставити в очах роботяг-електорату, як акт порятунку області від остаточного занепаду після економічної блокади виробництв з боку Росії.

Не дарма Головко на своїй першій прес-конференції у якості голови ОДА заявив, що саме Кременчук (чому не інші міста Полтавської області) стане пріоритетом в його роботі, а один з перших робочих вояжів здійснив саме туди.

Крім цього, інші два загальнодержавні підприємства, які тісно пов’язані з економікою області афілійовані з олігархом. «Укрнафтобуріння» з квітня 2014 перебуває під контролем Коломойського. А «Укрнафта», в оперуванні якої перебувають ліцензії на видобуток вуглеводнів з покладів на території Полтавської області, також під контролем Коломойського, про що свідчать документи оприлюднені сьогодні вночі нардепом і журналістом «УП» Сергієм Лещенком:

25 січня 2010 року, між першим та другим турами виборів президента, був підписаний документ, який безстроково фіксував інтереси Ігоря Коломойського в управлінні компанією "Укрнафта", контрольний пакет якої належить державі. Про існування такого договору давно ходили чутки, але ми вперше публікуємо сам його текст.


Отже, угоду уклали між собою три сторони. Перша – це "Нафтогаз України", який володіє контрольним пакетом акцій Укрнафти. Друга – це чотири офшорні фірми, три з яких зареєстровані в один день на Кіпрі, а четверта – в місті Чарлстаун острівної держави Сент-Кітс і Невіс у Карибському морі. Третьою стороною угоди була сама "Укрнафта".

Учасники угоду уклали принципову домовленість щодо розподілу часток у наглядовій раді – органі, який за цим же документом затверджує персональний склад правління компанії "Укрнафта".

Отже, за цією угодою, за "Нафтогазом" закріплювалося шість членів, за міноритарними акціонерами (читай – компаніями Коломойського) – п'ять та посада голови правління "Укрнафти". При тому, що кворум засідань наглядової ради – вісім (!) осіб.

І найголовніше – в угоді було зафіксовано, що будь-які суперечки щодо її "існування, дійсності або припинення" мають вирішуватися виключно Лондонським судом міжнародного арбітражу.

В угоді також фіксувалося, що частина дивідендів – 800 мільйонів гривень – повинна була бути виплачена державі до 5 лютого 2010 року – тобто до останньої п'ятниці, яка передувала другому туру виборів. Чому до 5 лютого, а не до 5 березня або 5 квітня? Тому що 5 лютого – це був останній день, дозволений для проведення виборчої агітації кандидатів, одним з яких була Тимошенко.


Таким чином, за угодою 2010 року держава безстроково зафіксувала неможливість призначати свого керівника "Укрнафти". Фактичнокапітуляція перед Коломойським, про мотиви якої зараз воліютьне згадувати. Коли автор цих рядків показавТимошенко документ, вона сказала, що не погоджувала його.


Водночас, згідно з документами, підписаннюпередував лист від голови "Нафтогазу" Олега Дубіни. Він, зокрема, повідомляє Тимошенко, що "Нафтогаз" підготував остаточну редакціюугоди, яку і подає на розгляд прем'єру в додатку. На титульному аркуші листа Дубіни стоїть її віза "Погоджено. 25.01.2010". Ця віза булаоформлена у "фішку" Кабінету міністрів за підписом Тимошенко, адресовануДубині та поставлену до відома першому віце-прем'єруТурчинову та міністру енергетики Продану.


За інформацією автора, проходження цієї угоди в "Нафтогазі" курував Ігор Діденко – на той час перший заступник голови правління та близький соратник Ігоря Коломойського.


Ця акціонерна угода, навіть якщо буде ухвалено закон про зменшення кворуму в прийнятній редакції (бо нинішня є неробоча), заважає державі призначити свого керівника "Укрнафти". В статут "Укрнафти" внесли положення акціонерноїугоди Тимошенко-Дубини – голова правління обирається ізкандидатів, запропонованих більшістю голосів міноритарних акціонерів (тобто Коломойський

Схоже щось таке, на кшталт безстрокової оренди або й зовсім капітуляції може чекати і новий актив Коломойського – Полтавську область разом зі всіма її утворюючими підприємствами.


І знову в документах спливає зв'язок Коломойського з Батьківщиною – а значить і людей цих «титанів» двох епох. І саме у той час коли Головко був в лавах Тимошенко.Схоже, зв’язки збереглися, а поняття людей Коломойського і людей Тимошенко злилося в одне ціле. Що демонструють сьогодні кадрові перестановки на Полтавщині. І всі ці люди старі, тобто зовсім не ті, про кого мріяв рік тому Майдан.

Майдан, на жаль, не змінив правлячі еліти. І ми знову, на прикладі Полтавщини, знайшли підтвердження тому, що "Революції починають ідеалісти, роблять (втрачаючи життя) романтики, а використовують негідники"...


Семен Чорнехата

Коментарі

  • Larisa Klymenko (27 січня 2015, 06:04)

    Так это хорошо или плохо для нас, простых граждан? При Кучме было плохо, при Януковиче -очень плохо, при Ющенко-не почувствовали изменений. Останний бастион, подымите вопрос о реальной безработице в Полтаве!!!!!!!!!!!!!! Как живут те, кто не бютжетники, не пенсионеры, и не причастны к добыче газа ( а их единицы). До каких пор работу учителя будут получать по наследству?! И т.д. Нам трудно ориентироваться, а вот Приватбанк открыл много отделений , и реально люди получили работу. Ну??????????????