Комунальна революція. Як тепер жити без ЖЕКів?
Закон набуде чинності за три місяці після оприлюднення
9 листопада, Верховна Рада прийняла у другому читанні закон №1581-д «Про житлові комунальні послуги», який став ще однією цеглинкою в реформі ЖКГ. У цього законопроекту була довга історія проходження через парламент. Зареєстрований він був ще наприкінці 2014-го року Кабінетом міністрів, а в листопаді 2015-го повернутий до профільного комітету для підготовки до повторного першого читання. В лютому 2016-го доопрацьований проект було прийнято в першому читанні, а в травні 2017-го направлено на повторне друге читання.
За цей час було ухвалено інший закон – «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку». Згідно з ним, з’являлись такі поняття як співвласники, об'єднання співвласників і управитель багатоквартирного будинку. Відносини між ними треба було урегулювати законом про ЖКГ.
У цьому законі, в свою чергу, з’являються три категорії учасників правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг – споживач, управитель багатоквартирного будинку та виконавці комунальних послуг. Неповороткі ЖЕКи-монополісти йдуть у минуле. Законопроектом встановлюється порядок укладання споживачами договорів на отримання всього комплексу житлово-комунальних послуг – управління, водопостачання, газ, електроенергія, поводження з відходами. Причому, договір може складатись як індивідуальний, так і колективний. Для тих будинків, де вже існують ОСББ, мало що зміниться, а ось іншим доведеться пройти цей шлях спочатку.
За законом, мешканці можуть або заснувати ОСББ, або укласти колективний договір на весь будинок. Договір про надання послуг (або зміни до нього) з управління багатоквартирним будинком укладає співвласник, якого від імені всіх співвласників будинку визначає управитель. Такий договір є обов’язковим для виконання всіма співвласниками. Він укладається строком на один рік, і якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна зі сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, він вважається продовженим на черговий однорічний строк.
У випадку якщо мешканці так і не виберуть свого представника для укладання договору, їм доведеться укладати договори з кожним постачальником послуг окремо. Колективний договір більш вигідний для мешканців, бо «індивідуалістам» окремо будуть виставляти рахунок за відшкодування витрат постачальника на розподіл послуги, збір грошей з абонентів та обслуговування індивідуальних лічильників.
Споживач після вступу закону в дію матиме право не оплачувати вартість комунальних послуг (крім тепла), якщо не користується ними за період тимчасової відсутності в приміщенні понад 30 календарних днів. Якщо послуги будуть надаватися в неповному обсязі і неналежної якості (наприклад, ледь теплі батареї), споживач матиме право на зменшення розміру плати за послуги. Щоправда, нормативи щодо температури повітря в квартирі будуть враховуватись, тільки якщо власник дома здійснив відповідні заходи щодо утеплення приміщень. Якщо встановлено старі вікна, що пропускають тепло, претензії щодо неналежного надання послуг не приймуть.
Якщо мешканці не домовляться з постачальником послуг щодо обслуговування внутрішніх мереж та систем будинку, то за їх ремонт (трубу, що прорвало) вони муситимуть відповідати самі. Або створювати ОСББ, або наймати керівну компанію, яка буде цим займатись. Якщо ОСББ в будинку не буде створено, таку компанію визначить орган місцевого самоврядування.
Крім того, з 1 січня 2018-го року, згідно з нормою закону «Про відходи», українці будуть зобов’язані сортувати сміття – тож послуга поводження з відходами виводиться в окрему.
Споживач зобов’язаний вчасно сплачувати за послуги – законопроектом про ЖКГ з 2019-го року вводиться пеня в розмірі, встановленому в договорі, але не вище від 0,01 % за кожен день прострочення від суми боргу. Якщо в держави є заборгованість з субсидій та пільг або у людини є документально підтверджена заборгованість із зарплати, пеня нараховуватись не буде.
Звісно, коли цей вистражданий закон запрацює, в ньому може виявитись маса підводних каменів. Але фактично він замінює застарілий Житловий кодекс, наближує відносини між суб’єктами в сфері ЖКГ до реалій і дає надію, що в перспективі між постачальниками комунальних послуг з’явиться конкуренція. А це позитивно відіб’ється на рядових споживачах. Хоча можна сміливо прогнозувати, що на перших порах, коли в житлово-комунальному господарстві фактично відбудеться революція з об’єднанням мешканців, визначенням управителів та підписанням нових договорів, без палких дискусій та непорозумінь не обійтись. Поки є час підготуватись до нових реалій – закон набуває чинності за три місяці після опублікування.
