•  

«Крик душі» жителів села Карабазівки Зіньківського району

4070
«Крик душі» жителів села Карабазівки Зіньківського району

Без питної води, природного газу, доріг та автобусного сполучення, плюс до всього ще й забруднення природного середовища – такі реалії сьогодення жителів села Карабазівки Зіньківського району. Лист-звернення із розповіддю, як живуть чи, точніше сказати, виживають нині люди, надійшов до нашої редакції. Подаємо його в оригіналі.

Колективний лист-звернення жителів с. Карабазівка

(Зіньківський район Полтавської області) підписаний 92 особами.

Село Карабазівка відоме тим, що під ним залягають поклади вуглеводнів, для видобування яких за більш ніж 50 років побудовано десятки свердловин. А про екологічні наслідки діяльності і про жителів села забули всі.

При будівництві свердловин рідкі відходи буріння з високою агресивністю до навколишнього природного середовища зазвичай скидаються у вириті в землі шламові амбари. У супіщаних грунтах повинна бути гідроізоляція днищ і стінок амбарів, але вона ніколи не влаштовується. Агресивні відходи з амбарів фільтруються в підземні горизонти і надходять у сільські колодязі та в р. Ворскла.

Внаслідок забруднення води в колодязях на багаточисленні скарги жителів у селі проклали вуличний водопровід. Однак, він був виконаний трубами, що раніше використовувались для транспортування вуглеводнів. На питні потреби і приготування їжі воду з нього населення не використовує, а змушене користуватися привізною водою, доставляючи її самотужки.

Для будівництва нових свердловин бурові установки пересуваються до місць їх розташування. При цьому розчищаються просіки й видаляються лісові насадження та самосів листяних та хвойних порід дерев.

Щодо влаштування під'їзної дороги з твердим покриттям для обслуговування бурових установок у селі проводились громадські слухання зі складанням протоколу. Та виявилось, що це було потрібно лише для кошторису. Доріг ні з бетонними плитами, ні з кам'яним накиданням немає, а важка техніка підприємства «Укрбургаз» їздить по луках і полях, перетворюючи їх у брудне місиво. В період бездоріжжя ширина проїзду сягає 20 м. У теплу пору формується колія, а на розтовчених узбіччях буяє і квітне амброзія, якої раніше там не було.

До забруднення довкілля долучились і місцеві чиновники. Збудували в лісі біля річки огорожу з частоколу і на земельній ділянці видалили всі дерева, крім сосен. Для залишків коріння дерев і будівельного сміття поруч утворили звалище. Санітарно-захисна і водоохоронна зони р. Ворскла складає 50 м. В них заборонено виконувати будь-які роботи, крім гідротехнічних і берегоукріплювальних. В радянські часи вздовж берега були висаджені дерева. Та і сама природа потурбувалась. А нові «хазяїни» знищили всі дерева від огорожі до урізу води. Якщо в огорожі за 50 м до річки воно вже і їхнє, то у межах водоохоронної зони воно зовсім не їхнє. А ми їм скаржимося на дії керівництва «Укргазвидобування»!

Найбільша ж зневага і наруга над жителями в тому, що село, єдине з усіх навколишніх населених пунктів, за період видобування газу з 1967 року так і не газифіковане. Неодноразово збирали гроші з жителів села на розробку проекту газопроводу, та влада змінювалась, а проектів так і не було. Нарешті проект розробили, і в 2016 році був прокладений вуличний газопровід із уводом у кожне подвір'я. Також за гроші власників господарств були розроблені проекти внутрішнього газопроводу. На цьому всі роботи зупинились.

Раніше в село доставляли скраплений газ для заміни балонів по місцю проживання. Тепер його довозять лише до газифікованого селища Опішня й обмінюють балони жителям тієї ж Карабазівки за 570 грн.!, тоді як у Полтавському районі – за 290 грн. А балони ще треба чимось і за щось доставити додому.

І це при тому, що газопостачання і газоспоживання в населених пунктах, з-під яких видобуваються вуглеводні, здійснюється безкоштовно для їх жителів. А для Карабазівки – лише безкоштовне і безкарне забруднення природного середовища та додаткові матеріальні і моральні витрати на існування.

Був період, коли у неділю їздив автобус Опішня – Карабазівка. Люди могли з'їздити на ринок, у магазин, бо в селі немає, та привезти води з Опішні. Тепер не їздить. Ще в минулому році через Карабазівку курсувала маршрутка Полтава – Котельва. У цьому році її теж ще не було.

Чого ще чекати жителям с. Карабазівка і від кого?

Коментарі