•  

Куди ведуть бюджетні потоки. Огляд окремих запитів депутатів Верховної Ради

330

Хто і як розпоряджається міжнародною фінансовою допомогою? Чому в лікарнях немає препаратів, на які з бюджету виділяються мільярди гривень? Кого б ще оподаткувати? Може, заробітчан. Зберігайте кошти місцевих бюджетів… в комерційних банках. Огляд кількох запитів депутатів Верховної Ради.

Хто любить гроші рахувати

Переслідуваний нині правоохоронними органами, співголова фракції «Опоблоку», екс-віце-прем'єр і розжалуваний біг-босом Рінатом Ахметовим представник його бізнес-інтересів народний депутат Олександр Вілкул зараз зосередив свою увагу на фінансовій міжнародній допомозі. У своєму депутатському запиті він вимагає від прем'єр-міністра України надати перелік і кошторисну вартість проектів і програм, які реалізуються в рамках міжнародного співробітництва. Крім того, він попросив назвати національного координатора допомоги ЄС і міжнародної допомоги.

Приводом для такого звернення стала інформація у ЗМІ про те, що якщо до Революції гідності в Україну щорічно надходило близько 500 млн дол. допомоги у вигляді грантів, то у 2014 і 2015 роках — вже понад 1 млрд дол. Щорічна фінансова допомога від Євросоюзу тільки через Європейський інструмент сусідства зросла з 47 млн євро у 2002 році до 242 млн євро у 2014-му. Загалом за останні три роки ЄС надав Україні понад 12 млрд євро. Водночас, за інформацією нардепа, члена комітету ВР з питань європейської інтеграції Оксани Юринець, у 2017 році Україна використала лише 47% отриманих від ЄС коштів.

«Мене як народного депутата хвилює питання про неспроможність України використовувати надану міжнародну фінансову допомогу та реалізувати надані ресурси для втілення визначених Україною стратегічно важливих проектів через корупційні ризики та занадто слабку інституційну спроможність», — сказано в запиті Вілкула.

Депутат від БПП Руслан Демчак, він же засновник корпорації Ukrainian Business Group, він же екс-власник «Ерде банку» (який, як пишуть ЗМІ, займався земельними аферами та фінансовими махінаціями), а також інших проектів із сумнівною репутацією, написав ображений запит на ім'я голови Нацбанку Якова Смолія. Демчак обурюється, що досі діє постанова Кабміну №6 від 12 січня 2011 року, відповідно до якої розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів можливе лише на рахунках банків, в яких держава має щонайменше 75% статутного капіталу.

«Цю норму можна вважати дискредитаційною, оскільки такі обмеження не відповідають принципам ринкової економіки, порушують правила економічної конкуренції і стверджують монополію державних банків», — пише нардеп.

Він вказує, що вже звертався до Міністерства фінансів з пропозицією усунути цю норму, але в його відповіді, датованій 25 квітня поточного року, сказано, що ці заходи мають тимчасовий характер і їх буде переглянуто після зміцнення банківської системи.

Однак, як пише Демчак, судячи зі звітів самого Нацбанку, після очищення банківського сектора надійність банківської системи відновлена. Він просить надати йому аналітичні дані, що свідчать про стабілізацію та зміцнення банківської системи, очевидно, з прицілом на те, щоб на цій підставі вимагати скасування «дискредитаційної» норми з усіма далекосяжними наслідками. А саме — дозволом місцевим адміністраціям розміщувати кошти платників податків у комерційних банках.

Охорона здоров'я: як купують ліки і куди вони діваються

Абсолютно справедливу вимогу до в. о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун вирішив озвучити голова парламентського підкомітету з питань забезпечення фармацевтичної діяльності, доступності ліків і обігу виробів медичного призначення, розвитку сучасних медичних технологій, екс-регіонал, а нині — член депутатської групи «Партія «Відродження» Андрій Шипко. Він вимагає від в. о. міністра розробити нові нормативно-правові акти для закупівлі ліків у 2019 році. На думку Шипка, та прямо скажемо, не тільки його одного, нинішня процедура нікуди не годиться.

«За результатами перевірки, проведеної Рахунковою палатою, в її звіті визнано незадовільною роботу щодо проведення закупівель через міжнародні організації у 2015–2017 роках. <...> Станом на травень 2018 року Україна отримала не всі лікарські препарати, зокрема, поставлено в регіони тільки 55%», — абсолютно справедливо зазначено в запиті.

Особливо засмучує Андрія Шипка залучення до закупівель міжнародних організацій-посередників, що призводить до «додаткових бюджетних витрат».

Депутат знає, про що каже. Злі язики називають його лобістом одного з найбільших світових постачальників медичного обладнання «Б. Браун медикал Груп», а також давнім партнером голови парламентського комітету з питань охорони здоров'я часів Януковича Тетяни Бахтеєвої. Його діяльність на терені охорони здоров'я почалася з 2005 року, коли він очолив Дніпропетровську обласну мережу комунальних аптек «Фармація». Виріс до посади віце-спікера Дніпропетровської облради, а далі й до народного депутата в таборі регіоналів. Стверджують, що йому достеменно відомі нюанси налагодження корупційних схем розкрадання бюджетних грошей, системи відкатів з головлікарів, змушених виконувати план з оформлення на роботу «мертвих душ» і привласнення їхніх «чорних зарплат», закупівель «лівих» вакцин.

Як повідомляло раніше Міністерство охорони здоров'я, цього року закупівлі здійснюються за 40 напрямами державної програми на загальну суму 5,9 млрд грн. Закупівлі препаратів для України здійснюватимуть Програма розвитку ООН, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), британське закупівельне агентство Crown Agents, з якими МОЗ уже співпрацювало раніше.

Хронічний прогульник на сторожі трудового права

Член «Опоблоку» Дмитро Шенцев перейнявся проблемою трудової міграції. У своєму запиті до прем'єр-міністра він попросив ознайомити його із заходами, що їх вживає уряд задля скорочення трудової міграції та оподаткування доходів громадян, які працюють за кордоном.

Депутат з блискучою біографією братків 90-х, який нині представляє «Опоблок», серйозно стурбований тим, що «трудові мігранти, які працюють за кордоном, не платять податки в Україні, в результаті країна недоотримує мільярди гривень, а самі заробітчани втрачають право отримувати пенсію».

Як сказано у зверненні, за даними Державної служби статистики, отриманими в результаті третього опитування населення за 2015–2017 роки, в Україні налічується 1,3 млн трудових мігрантів (це без урахування українців, які виїхали за кордон давно або залишили країну цілими сім'ями).

До речі, в самій Верховній Раді Дмитро Шенцев теж, судячи з усього, в статусі «мігранта». Як видно на офіційному сайті ВР, за весь час каденції він всього лише один раз виступив, та й то з місця, відвідав не більш як третину засідань і був відсутній «з невідомих причин» 271 раз. У своїх депутатських запитах, яких за три з половиною роки набралося трохи більш як два десятки, він здебільшого просив виділити гроші на різні потреби свого округу в Харківській області.

Посилання на джерело: http://racurs.ua/ua/1980-kudy-vedut-budjetni-po...

Коментарі