Мегаполіс у диму. Як Мінекології та жителі Дніпра дотиснули Ахметова
Негайної екологічної модернізації також потребують Дарницька, Бурштинська, Вуглегірська, Старобешівська, Ладижинська, Трипільська і Придніпровська ТЕС
Кожні дві години в Україні помирає три людини через поганий стан довкілля. Такі цифри, посилаючись на дані ВООЗ, нещодавно озвучив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак. Головними забруднювачами атмосферного повітря в Україні, як і у «золоті» роки Радянського Союзу, залишаються підприємства важкої та хімічної промисловості, а також об’єкти електрогенерації. Саме теплові електростанції (ТЕС), які вже давно у руках приватних власників, є головною причиною виникнення небезпечної екологічної ситуації у більшості регіонів України. Найбільше їх припадає на Донбас та Придніпров’я.
Люди, яким доводиться жити неподалік цих об’єктів, розуміють, що більшість їхніх хвороб - це наслідки вдихання пилу, сажі, оксиду вуглецю, азоту, сірки та інших шкідливих речовин. Вони це усвідомлюють, але у більшості випадків не вірять у можливість реально впливати на власника ТЕС, а значить, приречені... Хоча не завжди.
Крім забруднення повітря оксидами сірки, азоту і твердими частинками, під час згорання вугілля в атмосферу також потрапляють токсичні берилій, миш'як, селен, ванадій, кадмій, ртуть, свинець, хром, інші важкі метали і радіонукліди. Значна частина цих домішок під час спалювання вугілля надходить в атмосферу у вигляді твердих частинок, аерозолів та газоподібних сполук. Важкі метали осідають в організмі людини, провокуючи серйозні захворювання.
Виняток замість правила
Цієї весни екологічні активісти Дніпропетровщини разом із Мінприроди змусили енергетичний холдинг ДТЕК мільярдера Ріната Ахметова підписати меморандум з містом. В основі документа – програма зі зниження негативного впливу на довкілля Придніпровської ТЕС, яка працює на антрацитовому вугіллі, і як показує рейтинг Мінприроди, входить до «ТОП-100 підприємств-забруднювачів» України та вважається головною екологічною проблемою міста-мільйонника.
За словами Ірини Черниш із #Save Dnipro – організації, у якій об’єдналися всі, кого не влаштовувала робота Придніпровської ТЕС, ще в 2012 році електростанція зобов’язалась виконати ряд вимог місцевих жителів: встановити сучасне пило- та газоочисне обладнання на котли енергоблоків станції, зробити автоматизовану систему моніторингу на труби та вирішити нарешті питання із відходами станції, які накопичувалися протягом 50 років. Проте керівництво підприємства ухилялося від виконання своїх обіцянок.
«Комплексна програма екологічної модернізації «ДТЕК Придніпровська ТЕС», яка була погоджена та закріплена в Меморандумі про співробітництво з містом Дніпро, передбачає інвестиції близько 400 млн грн. Зазначимо, що це оновлена програма екологічної модернізації, яка була розроблена до початку бойових дій та блокади антрациту та не була реалізована у повному обсязі саме з цих причин», - так пояснили в ДТЕК попереднє невиконання обіцянок.
У #Save Dnipro не приховують, що ситуація зрушила з місця, коли їхні вимоги не погоджувати та не надавати ТЕС новий дозвіл на викиди забруднюючих речовин почули не лише місцеві депутати, а й Мінприроди та Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів. Цю ініціативу особисто підтримав міністр екології Остап Семерак, який раніше неодноразово на рівні уряду та парламенту говорив про загальну плачевну ситуацію із підприємствами-забруднювачами в Україні та наполягав на необхідності прагматичної реакції Уряду на повне ігнорування екологічного законодавства власниками великих підприємств. Серед іншого міністр називав кілька ТЕС, які потребують негайної екологічної модернізації технологічного процесу – Дарницьку, Бурштинську, Вуглегірську, Старобешівську, Ладижинську, Трипільську і звісно ж, Придніпровську ТЕС.
У підсумку активісти Дніпра зустрілися з міністром екології Остапом Семераком, і Мінприроди не погодило підприємству Ахметова новий дозвіл. Насправді на те були вагомі причини: жителі Дніпра так і не дочекалися від ДТЕК обіцяного зниження шкідливих викидів удесятеро. Більше того, екологічна інспекція навіть не могла весь цей час оштрафувати олігарха, оскільки її не допускають на підприємство.
Депутати підтягнулися
До справи тепер долучилися і депутати, вони в унісон з екозахисниками публічно звинувачують Ахметова в невиконанні взятих інвестиційних зобов’язань та системному порушенні природоохоронного законодавства. Зокрема, під час приватизації «Дніпроенерго» («ДТЕК Дніпроенерго» входить Придніпровська ТЕС – «Главком»), коли під час переходу активу в руки приватного власника, він обіцяв виконати низку заходів екологічного характеру задля зменшення шкідливого впливу на міську атмосферу.
«Але взяті зобов’язання не виконані, і тепер власник прагне чергової відстрочки встановлення очисного обладнання та зменшення обсягів викидів. Ціною здоров’я жителів міста?, - запитує депутат Вікторія Войціцька та з обуренням коментує позицію ДТЕК. – Вони роблять «великодушну» пропозицію – перенести терміни виконання взятих раніше зобов’язань ще на сім років».
Після гучних виступів та тривалих пікетувань, в тому числі й київського офісу ДТЕК, до екозахисників Дніпра долучились і парламентські єврооптимісти. «Рінат Ахметов вивіз родину до Лондона, а жителям Дніпра, де розташована його Придніпровська ТЕС з технологіями 1950-х років, він влаштував екологічну каторгу. Коли ДТЕК придбала «Дніпроенерго» (до складу ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» входить Придніпровська ТЕС – «Главком») на фіктивному конкурсі, він брав на себе зобов'язання зменшувати викиди шляхом встановлення пило- та газоочисного обладнання…», - повторив тези екозахисників міста народний депутат Сергій Лещенко.
У сухому залишку
Попри успіх із непогодженням Мінприроди нового дозволу та підписання меморандуму із Придніпровською ТЕС, активісти #Save Dnipro не заспокоюються і продовжують моніторити діяльність цього підприємства. Підписаний «пакт миру» передбачає виконання лише частини вимог, озвучених екологами.
Про що ж домовилися міський голова Дніпра Борис Філатов та Рінат Ахметов під час чисельних зустрічей, що передували громадським слуханням? З таким запитанням «Главком» звернувся до керівництва ДТЕК:
«Меморандум про співробітництво, підписаний гендиректором ДТЕК Максимом Тимченком та мером Дніпра Борисом Філатовим, закріпив усі домовленості і двосторонні зобов’язання, які взяла на себе компанія і місто в процесі конструктивного діалогу. Документ охоплює чіткий план ініціатив компанії для міста. Водночас місто сприятиме стабільній роботі ТЕС, підтримуватиме реалізацію проектів компанії, в тому числі й екологічної модернізації завдяки поверненню частини екологічного податку Придніпровської ТЕС», - повідомили в ДТЕК.
До 2020 року ДТЕК обіцяє обладнати всі енергоблоки Придніпровської ТЕС (всього їх вісім) електрофільтрами, завдяки цьому шкідливі викиди будуть зменшені до європейських норм.
Навіть для цього результату знадобилося два роки роботи та проведення численних акцій протесту, круглих столів на найвищому рівні (в тому числі, в інших країнах), засідань комітету Верховної Ради і врешті-решт проведення на початку квітня громадських слухань з оцінки впливу на довкілля. Вони передбачені новим екологічним законодавством на зразок діючого в країнах Європейського союзу. Протягом двох років впровадження цих директив активно лобіює Мінприроди і його керівник.
З 18 грудня 2017 року вступив у дію Закон «Про оцінку впливу на довкілля», який передбачає обов’язкове здійснення оцінки впливу виробничої діяльності на природу. Цим законом передбачені широкі можливості для участі громадськості у цьому процесі. Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля містить у вільному доступі інформацію про кожну плановану діяльність. 10 січня 2018 року через Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» розпочало три процедури оцінки впливу на довкілля.
Під час громадських слухань дніпровці наполягали на включенні до остаточного висновку з оцінки впливу на довкілля встановлення двох електрофільтрів на трьох енергоблоках, безперервному моніторингу на санітарній зоні та на котлах, а також розробленні та впровадженні програм озеленення (близько 1000 дерев протягом трьох років).
Як кажуть у #Save Dnipro, наразі вони отримали лише зобов’язання, які вперше мають силу закону. Тому найголовніше – це контроль за виконанням ДТЕКом своїх зобов’язань. Адже вони, дніпровські активісти, добре знають, як ДТЕК вміє їх порушувати. Ну і, врешті-решт, існують інші забрудники, на які поширювався б цей справді успішний досвід співпраці влади та громади.
Тепер справа за найменшим – виконати усі домовленості. Бо подібні меморандуми підписувалися й раніше, але безрезультатно.
Відповідно до Національного плану скорочення викидіввід великих спалювальних установок (їх кількість перевищує 220), після 31 грудня 2017 року українські ТЕС мали б відповідати вимогам Директиви 2001/80/ЄC про обмеження викидів деяких забруднюючих речовин у повітря. «Через недотримання вимог українського екологічного законодавства переважна більшість великих спалювальних установок має бути виведена з експлуатації», - сказано в Національному плані скорочення викидів.
Наталка Прудка, «Главком»
