На Лохвиччині Сулу роблять глибшою й зручнішою для відпочинку
Розчистка Сули біля села Брисі Лохвицького району розпочалася ще торік восени й тривала до морозів. Зараз земснаряд працює в межах села Млини. Раніше тут були чудові місця для купання, але річка щороку міліла, замулювалася й заростала водоростями.
Земснаряд ми побачили на середині плеса. Це судно, від якого пульпа (вода з мулом, піском, глиною та іншими складниками) насосом подається по трубах на берег, де частково всотується в ґрунт. Пульпу земснаряд засмоктує з дна за допомогою труби з дробильною насадкою, яка обертається. Над річкою стоїть ревище, наче працюють разом кілька тракторів. У місці стікання пульпи чимала територія засипана намитими піском і глиною.
Коли оператори судна заглушили мотори і припливли на берег у човні, ми поцікавилися специфікою виконання робіт. Тим паче, здавалося, що пульпа відстоюється недостатньо. І вода повертається в річку замуленою. Коли у 1990–92 роках розчищали річку Суху Лохвицю в межах Соснового парку міста Лохвиці, пульпу зливали у тимчасові водойми – оточені брустверами ділянки берега.
– Ми прочищаємо русло до 3-метрової глибини. Наш земснаряд за годину викачує 40 м3 пульпи. Саме в цьому місці поруч є природний глиняний перекат, мілина. Влітку Сулу тут можна вільно перейти вбрід. Сподівалися тут намити піску, а виявилося – дно глиняне, довбати його важко. Але й того, що намили, вистачить, аби тут був пляж.
На березі зустріли ми й рибалку, який не представився, але ностальгією згадував, якою раніше Сула була повноводною, скільки риби було:
– А тепер оце півдня пробавився з вудкою – ні рибини, всю браконьєри виловили. Вони і протестують разом із мисливцями проти створення заповідної території. Ловлять сітками і продають ту рибу по 50-60 грн./кг просто на базарі – й нікому діла нема. А нормальному рибалці нічого не лишається. Знайомі байдарками по Сулі намагалися проплисти й розповідали, що подекуди сітки не дають і веслом гребонути.
Поруч жінка визбирувала попід берегом сміття та бідкалася, що з ним робити. На пляж вода принесла все, що у річку вкидають. Схил берега всіяний пластиковими і скляними пляшками, бляшанками. Здається, ніби не по одній лишали їх «туристи», а сипав хтось у воду мішки сміття. Жителі берега ж навпаки постійно доглядають за ним – прибирають, укріплюють, насаджуючи дерева, садять багаторічні квіти, пильнують, щоб не їздив важкий транспорт.
Також ми оглянули річку біля пляжу з неофіційною назвою Обрив, де останні роки проходять у моторокфестивалі. Ділянка берега довжиною метрів 200 й шириною 5–15 укрита шаром піску. Раніше тут було болото й очерети, а тепер берег чистий. Замість рукава Сули, який протікав між очерету й верболозу й куди підступитися було ніяк – широке повноводне русло.
Проблема зімління водойм давно бентежить Лохвиччину. У Сенчі пропала вода в колодязях, по всьому району зміліли як річки, так і ставки та болота. Тож і підняти рівень води в Сулі планували не перший рік. Програма «Відновлення гідрологічного режиму р.Сула в Лохвицькому районі Полтавської області» вперше з’явилася у плані соціально-економічного розвитку району на 2013 рік.
У 2012 році із районного бюджету виділили кошти державному регіональному проектно-вишукувальному інституту «Дніпродіпроводгосп» для виготовлення проектно-кошторисної документації на створення біля міста Заводського та сіл Млинів, Луки та Свиридівки чотирьох перемичок-перекатів. Вони й мають затримати воду та підняти її рівень. Але джерело фінансування для втілення такого масштабного проекту знайти не вдавалося. Лише у травні 2016 року депутати Лохвицької райради затвердили проектно-кошторисну документацію. Особливо активно домагалися цього мешканці Сенчі, де постійно горять висохлі торфовища.
Проектом передбачено також будівництво шлюза-регулятора нижче Самсонова острова (с.Лучка) та двох перекатів на притоках річки, що дасть можливість підняти рівень води на 1,5 м, заповнивши притоки й болота. По Сулі за секунду мало б проходити 25-30 м3води, а проходить 2,5.
Щодо фінансування, то місцевим бюджетам під силу лише проект. Сенчанська сільрада виділила на нього торік 100 тис. грн., Лохвицька районна – 140. На умовах співфінансування з обласного бюджету Полтавський обласний департамент екології просив торік навесні у Мінекології України 17,5 млн. грн. із Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. Але у вересні Лохвицька РДА повідомила, що загальна вартість реалізації запланованих заходів – лише 8 млн. 872 тис. грн., фінансування проводитиметься по факту виконаних робіт, які триватимутьблизько 11 місяців. Намитий пісок використовуватиметься для облаштування зон відпочинку та будівництва другої черги об’їзної дороги навколо Лохвиці.
Нині вартість робіт оцінюють уже в 10 млн. 300 тис. грн. Остаточно намічено розчистити 6 ділянок русла загальною довжиною 2,25 км. Виконавець – компанія «Трансгідробуд» із Києва, яка спеціалізується на роботах із застосуванням земснарядів.
Пишучи статтю, я з ностальгією згадував, як років 25 тому підлітком відпочивав на березі у місці, де через Горошків ліс проходить просіка й де під дном знаходяться труби чотирьох газопроводів. Тоді вільно перепливав по діагоналі русло з пляжу з намитим піском на правому березі до лівого берега в бік Млинів. І не натикався ні на мілину, ні на водорості. По сотні метрів плив по середині русла в один бік – і ніде не торкався водяних рослин, бо було глибоко. Тепер же річка зміліла, влітку все заростає…
Сергій Ніконов
