«На початку більшовицької окупації комісарами були майже всуціль євреї» – історик

Василь Чепурний, кандидат історичних наук, голова Чернігівської обласної організації «Просвіта» імені Тараса Шевченка. 

Комісари Чернігова.
Правду треба знати. Отже, за щоденником Дмитра Країнського, комісарами в перші роки більшовицької окупації були майже всуціль євреї. 

Чи не перший – комісар Лєвін із Городні. При ньому розстрілів було мало – тільки реквізиція майна. Гуманний бандит.
Далі – Коржиков, Рубан, Гухман із Стародуба, Твєрской, Стєрлін, Абрамов, Голушко. Два з них, схоже, українці. Принаймні, Рубан з новгород– сіверських селян.
Комісаром освіти був Ідліс, його секретарка – Фейгіна. Комісар охорони здоров'я Елкінд, комісар соцзабезу Хвиля. Єврейка Должикова відала квартирним обліком.
Урінсон, син торговця, кат місцевої інтелігенції. А його батьки втекли від большевиків...

Далі – про наших Коцюбинських: «Метрик – Данюшевский – еврей, сын богатой владелицы мануфактурного магазина. Он женился на Коцюбинской, дочери украинского писателя, только что окончившей гимназию. Ее брат Юра Коцюбинский – гимназист, скоро сделался видным большевиком. Он женился на дочери известной блольшевички Бошь и свирепствовал в Чернигове».

«Уринсон, Данюшевский, Коцюбинский решали судьбу всех уважаемых в Чернигове почтенных людей».

А як вирішували – приклад Мілітіни Мякшилової, гімназистки, яка була арештована за те, що з тіткою дали переночувати офіцеру Панченку, який ховався від большевиків. Ніч дівчину ґвалтували п'яні солдати, а вранці розстріляли біля Чорторийського мосту на Гомельському шосе.
Ще комісари – Антонов (військові справи), Туровський Уонька – його адьютант. Пилипенко (нарешті країнське прізвище! ) – комісар пошти і телеграфу.