•  

«Нафтогаз України» перестає бути українським

1100
«Нафтогаз України» перестає бути українським

Кабінет міністрів України затвердив план дій з реформування корпоративного управління «Нафтогазу України». Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк запропонував представникам міжнародних кредитних організацій делегувати своїх представників до ради директорів «Нафтогазу».

Після прийняття так званого плану реформування, «Нафтогаз України» перестає де-факто бути державною компанією, яка може відстоювати національні інтереси і реалізовувати енергетичну стратегію України. Також можна говорити, що «Нафтогаз» теж не буде виконувати соціальні цілі підтримки тарифу, який відповідав би рівню доходів громадян. А саме це має бути в інтересах держави.

Шкода, що ціна, за якою Україна з легкістю продає свій вплив на нафтогазового монополіста «Нафтогаз» - всього лише 300 млн. доларів кредиту ЄБРР, а також обіцянка виділити ще 500 млн. доларів від інших структур. У нинішній ситуації кредити безумовно потрібні. Але 300 млн. доларів - ну це вже зовсім смішно!

Власне, у конкретному випадку ціни на газ для населення, "Нафтогаз" зможе відмовитися від дотації тарифів. При цьому навіть у країнах, які є членами ЄС і які співмірні за рівнем життя з Україною (як приклад Румунія), ціна на газ для населення дотується і підтримується державою. В інших країнах також присутні фактори субсидування енергетичних галузей, від яких залежать поставки газу або електроенергії населенню. Тільки цей фактор свідчить про абсурдність плану реформування «Нафтогазу», який буде тільки далі вганяти населення в бідність.

Більшою проблемою є те, що так званий план реформування "Нафтогазу" передбачає упевнений рух компанії у бік продажу або відчуження майна компанії - і це стосується не тільки магістральних газопроводів і підземних сховищ, а також родовищ газу і нафти, магістральних нафтопроводів. Таке дозволить пункт плану №11.22: «Скасування застосування будь-яких спеціальних процедур, пов'язаних з договорами про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, щодо «Нафтогазу» і його дочірніх підприємств».

Безумовно, що для цього необхідно буде вносити зміни в законодавство. Однак, суспільство вже не раз ставало свідком того, як уряд Яценюка шантажував Верховну Раду і досягав прийняття необхідних рішень як у випадку голосування «наосліп» за бюджет країни.

Ще більшою проблемою є те, що план передбачає фактично абсолютне звільнення «Нафтогазу» від контролю з боку держави. А як стверджує відомий вислів: «Влада розбещує, абсолютна влада розбещує абсолютно».

Пункт плану №2.1 скасовує вимоги про надання завдань на голосування «Нафтогазу» під час загальних зборів акціонерів її дочірніх підприємств. Держава не має права сказати і слова, що і як робити. Пункт №2.2 скасовує застосування обмежень щодо здійснення видатків для «Нафтогазу» і його дочірніх підприємств. «Нафтогаз» зможе купити «Мерседес» хоч за 20 млн. грн., а громадськість не зможе навіть «пискнути» проти такого рішення.

Пункт №2.3 скасовує вимоги про затвердження Міністерством фінансів фінансових планів дочірніх підприємств, що перебувають в 100% власності "Нафтогазу" з метою надання їм можливості діяти як господарські товариства. Тобто, можеш витрачати коштів скільки хочеш і як хочеш.

Нарешті пункт №11.23 скасовує застосування будь-яких спеціальних процедур, пов'язаних з погодженням залучення кредитів (позик), надання гарантій та порук щодо «Нафтогазу» і його дочірніх підприємств. Тобто, бери кредитів стільки, скільки можеш донести з банку.

Як наслідок, всі ці пункти створюють схему продажу майна «Нафтогазу». Вона вже діє і полягає в штучному накачуванні кредитами компанії. А після внесення змін до законодавства за кредитами, «Нафтогаз» розрахується газопроводами, підземними сховищами, родовищами газу. І впровадження представників ЄБРР, інших банків, кредиторів до ради директорів, спостережної ради, контролюючих органів «Нафтогазу» - це створення в цій схемі нових «смотрящих». Колись їх присилала «сім'я» Януковича, а тепер надсилає ЄС.

За красивими словами в плані реформування «Нафтогазу» тільки цинічне бажання іноземних кредиторів взяти під контроль це підприємство. І до реальних реформ і розділення «Нафтогазу» цей план не має ніякого стосунку. А нинішнє керівництво «Нафтогазу» всього лише задешево продає більшу частину майна своєї держави.

Джерело: Блог Юрія Корольчука,

Члена Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій.

Коментарі