•  

​Небайдужа полтавчанка мріє створити будинок сімейного типу для дітей сиріт із цукровим діабетом.

1360
​Небайдужа полтавчанка мріє створити будинок сімейного типу для дітей сиріт із цукровим діабетом.

Нашому місту завжди було чим пишатись, але найголовнішим нашим досягненням завжди залишались люди. Небайдужі, відкриті чужій біді і готові допомогти у будь-якій ситуації не шкодуючи свого часу, сил та грошей. Саме вони підтримували нашу країну у найскрутніші часи. І саме такою людиною є Оксана Власенко.

На сьогодні пані Оксана прийомна мати вже 5 років, має 2 біологічних дітей і одну прийомну дівчинку, але в найближчих планах мріє забрати з інтернатів, ще щонайменше 4 дитини з діагнозом цукровий діабет. Ми запитали, чому саме з таким діагнозом і що її спонукає до подібних героїчних кроків:

- Коли мені було 16 років, на мої очах в лікарні померла покинута матір’ю маленька дівчинка, померла адже не було необхідної любові, материнського тепла та піклування. Саме тоді я для себе вирішали, що обов’язково візьму дитину у сім’ю. Народити свою дитину – це величезна радість, котру не можливо ні з чим порівняти, але стати матір’ю для чужої дитини – це щось більше. Спочатку я дуже хвилювалась, що не зможу покохати її як рідну, але нічого подібного, якщо в серці досить любові до дітей – то її вистачить на всіх. Коли моя старша донька захворіла діабетом, для мене це був шок. Ми справлялись в домашній умовах, але адаптуватися і почати нормально жити, прийти в себе було дуже важко. І я подумала, а як же з цією хворобою живуть діти в інтернатах? Адже я не з чуток знаю, що там за умови - багато чули, багато бачили. Тому хочеться просто брати і виривати їх звідти.

В осені минулого року Оксана власним коштом купила будинок на Яру і почала власними силами приводити його до ладу. І вже до початку весни була проведена сигналізація, штукатурка, закінчена ванна кімната та одна житлова кімната під ключ, але пані Оксана зайшла в глухий кут:

- Роботи було ще дуже багато: повністю закінчити другий поверх будинку, утеплити дім, адже ззовні це просто ракушняк, плюс немає забору, меблів та інше. Тому я почала шукати однодумців, звісно, я і сама можу його закінчити, але пройдуть роки, к тому часу мені вже дітей ніхто не дасть, - жартує Оксана, - Я звернулась до благодійної організації «Взаємопоміч». Ми почали виходи з молоддю в місто, збирати кошти, проводити акції. З миру по нитці - ми назбирали і вже зробили сходи, зараз майже назбирали кошти на плитку. Тим паче є небайдужі люди, наприклад один чоловік з Кременчука пообіцяв покласти плитку безкоштовно, а це 54 квадратних метра. Допоміг і «Останній Бастіон» будматеріалом – це теж велика поміч для зовнішніх робіт.

Зараз при сьогоднішньому плануванні будинок може вмістити в себе 7 дітей, 5 з них будуть інвалідами. Оксана зазначає, що будинок і прилегла територія дозволяє пристроювати додаткові приміщення, але це ще лише в планах.

Хотілося б, що б мрії Оксани збулись, адже в такі тяжкі часи всім нам потрібен взірець для натхнення. Якщо вас бентежить доля покинутих дітей – не будьте байдужими, допомогти набагато легше ніж здається:

https://vk.com/ukraina_bez_sirot

https://vk.com/ukraina_bez_surit

https://vk.com/oksana_wlasenko

Всю необхідну інформацію можна знайти на сторінках у соц.мережі. А також запрошуємо вас прийти на відкриту зустріч проекту «Україна без сиріт», що відбудеться 28 червня о 18 години в будинку прийомної родини за адресою: вулиця Самоцвітна 13\1.

Коментарі