•  

"Опущений пахан - уже не пахан". Банда Путіна знайшла заміну своєму ватажкові

3410
"Опущений пахан - уже не пахан". Банда Путіна знайшла заміну своєму ватажкові

Путін програв кампанію і провалив завдання в Україні. Зараз у Кремлі хочуть злити свого ватажка і вже знайшли йому заміну, - упевнений російський політолог Андрій Піонтковський, який виклав свою версію в інтерв'ю одному з видань:

- Інтереси Путіна і його найближчого оточення починають серйозно розходитися. Всі плани Кремля в Україні провалилися. Якщо ще рік тому виношувалися плани "русского мира", "Новоросії", анексії 12 областей аж до Придністров'я, то зараз в російській пропаганді ніхто про це й не згадує.

Наступний план Путіна - "План Б", в якому Москва, посилаючись на свою інтерпретацію Мінських угод, відчайдушно намагалася впихнути окуповану нею Лугандонію як ракову пухлину в тіло України, спокушаючи вже кілька місяців українців ілюзією територіальної цілісності. Мовляв, ця ж ваша частина України, вирішуйте там питання місцевої політики ... Але цей план з тріском провалився.

Була велика надія на те, що Захід буде підштовхувати Київ у цьому напрямку. Нуланд дійсно приїжджала в Раду, після чого Порошенко змінив деякі формулювання перехідних положень у Конституції, але по суті він не здав ні на йоту українську позицію, залишивши погляд на цю територію, як на тимчасово окуповану агресором, який і несе всю відповідальність за все, що там відбувається. 

Залишаються лише відчайдушні задуми військової ескалації, наприклад, спробувати взяти Маріуполь або, ще більш, амбітна ідея, пробити якийсь коридор до перешийку (що веде до Криму - ОБ). Але Захід дуже чітко сформулював, до чого можуть призвести такі дії Москви.

Це, по-перше, різке посилення санкцій, які вже зараз практично обвалили російську економіку, по-друге - продаж летальної зброї, зокрема й протитанкові ракети Україні.

Але це не вся відповідь Заходу: ще арешти рахунків російських чиновників і олігархів, активізація звинувачень кримінального характеру проти російського керівництва по малайзійському "Боїнгу", вбивства Литвиненка в Лондоні і за масою інших речей.

Але при відмові від планів військової ескалації Путін буде виглядати як людина, відповідальна за серйозну зовнішньополітичну поразку. Так що обидва варіанти - погані для Кремля.

Військова ескалація абсолютно неприйнятна для оточення Путіна і для більшості російського політичного істеблішменту. Вони прекрасно розуміють, що це приведе їх і до втрати мільярдів доларів, і до якнайшвидшого звершення режиму.

А сценарій відступу і здачі Лугандоніі особливо небезпечний особисто для Путіна. В очах всього його оточення саме він буде винен у поразці. В авторитарних режимах, як відомо, це швидко призводить до відмови від лідера.

Пам'ятаєте, як Хрущов зазнав поразки в кубинську кризу? Він змушений був відступити, після чого дні його влади були полічені. Як кажуть у кримінальному світі: "Опущений пахан - уже не пахан".

Для істеблішменту найменше зло - відступити, розлучитися з Путіним і налагодити якісь стосунки мирного співіснування із Заходом. Сигнали в цьому напрямку вже давно посилають, про що говорила стаття Лук'янова (близького до Кремля політолога, - ОБ) ще в квітні минулого року і т.і.

Я думаю, що все вирішиться вже в найближчі тижні. З чисто оперативно-тактичної точки зору, якщо військового загострення з боку Москви не буде в серпні-вересні, то його не буде вже ніколи.

Жовтень - це не сезон для військового наступу. Але ми бачимо і сигнали залякування, наприклад, божевільна стаття Наришкіна, в якій він попереджає про нібито підготовлювану провокацію Заходу.

Можливо, Москва спробує влаштувати величезну провокацію, після якої українська сторона почне наступ або більш різко відповість, щоб перед громадською думкою за ескалацію відповідав Київ. У такому випадку, якщо Київ буде сприйматися винуватцем, Захід не застосує різкі економічні чи дипломатичні заходи щодо Москви. На це, принаймні, можуть розраховувати в Кремлі.

Мені здається, зараз Києву потрібні крайня витримка і обережність, а з іншого боку - агресивний дипломатичний наступ. Заявити, насамперед, в Раді безпеки ООН, про явну ескалацію Москвою військових приготувань, які виражаються в концентрації військ, озброєнь і розповісти про посилиленні провокації.

Але точно передбачити зараз поведінку Москви важко, тому що, кремлівська "верхівка" знаходиться в паніці. Про це свідчать та ж стаття Наришкіна, спалювання їжі, остання витівка міністра Лаврова, який на офіційній прес-конференції матом послав міністра Саудівської Аравії.

Москва розуміє безвихідність свого становища: і військова ескалація, і відступ, і здача Лугандоніі - сценарії політично програшні, але на якийсь із них потрібно піти.

У разі відходу Путіна, ймовірна фігура лідера - Сергій Іванов. Формально він займає неполітичну посаду - керівник адміністрації президента Росії. Тим не менш, він безперервно дає інтерв'ю зарубіжним ЗМІ, причому швидше примирливого характеру, що натякають на те, що він може бути для Заходу конструктивним партнером.

Наприклад, його знаменита заява Financial Times: "Чого ви хвилюєтеся про якусь військову ескалацію, ми - Моськи, у порівнянні з НАТОвським слоном". Ось такого роду сигнали він постійно посилає на Захід.

Чи змінить відставка Путіна політику Москви? Безумовно, хоча до влади прийдуть такі ж мерзотники. Коли був усунутий Сталін, його оточення суттєво змінило зовнішню політику СРСР. Так само буде і в нашому випадку. Пройде 20-й з'їзд партії "Єдина Росія", де засудять серйозні помилки товариша Путіна в українському питанні, - підсумовує Піонтковський.

Відділ моніторингу

Останній Бастіон

Коментарі