•  

Полтавський напівмарафон стане щорічним

2750
Полтавський напівмарафон стане щорічним

Сьогодні в самісінькому центрі Полтави стартував дебютний напівмарафон. 

Слід одразу віддати належне головному організатору - компанії «Нова Пошта», яка подбала за перекриття дороги, медичні пункти для бігунів, підключила десятки волонтерів та сотні співробітників, які як скоординовали учасників, так і обслуговували бігунів, реєстрували їх, надавали воду впродовж дистанції.

Дмитро Геращенко, організатор й один із ініціаторів полтавського напівмарафону поділився інформацією з нашими журналістами:

Попри назву «напівмарафон», ми окрім 21 кілометра, пропонуємо учасникам ще й дистанції на 10 та 3, кілометри. Для дітей передбачені забіги на 1 кілометр і 300 метрів для наймолодших учасників. Усього на всі дистанції зареєструвалися 700 спортсменів та просто любителів бігу й здорового способу життя зі 43 міст України. Є навіть атлет із закордону. Тому можна казати, що в нас міжнародний напівмарафон.

Усі без винятку учасники робили символічні внески, частина з яких піде на благодійність – ремонт терапевтичного відділення 1 міської клінічної лікарні. Призовий фонд за перемогу в абсолюті (забігові на 21 км.) – 1000 гривень, срібному й бронзовому призерам менше.

Це перший напівмарафон у Полтаві. Усе йде добре. Плануємо надалі організовувати забіг щорічно в першу неділю вересня. Зробимо такий собі біговий день у нашому місті мінімум на 200 років уперед (сміється).

Показово, що з-поміж 700 людей не було політиків і чиновників. Міський голова Олександр Мамай, голова Полтавської ОДА Валерій Головко, його радник Білокінь та заступник Пісоцький, начальник УМВС Олег Бех – ніхто не приєднався до дебютного забігу.

Долучилося, натомість, ГО «Останній Бастіон». Головний редактор та лідер об’єднання Геннадій Сікалов, який пробіг 21 кілометр говорить:

«Бастіон – за здоров’я, зазначає Геннадій Анатолійович. Те, що жоден із посадовців сьогодні не взув кросівки – показово. Вони відкрито продемонстрували своє ставлення до спорту, здорового способу життя й таких ось громадських ініціатив, начхавши на це все. У Європі це нормальне явище, коли міський голова пересувається на велосипеді й бігає кроси з громадою. Чому в нас не так? Мабуть, вся справа в свідомості. Наші чиновники ще не зрозуміли, що спілкування з людьми, відсутність страху перед ними, бажання підтримувати своє здоров’я – це природно. Так і має бути. Проблему слід шукати в собі. І працювати над собою. Я це показую на своєму прикладі, бо звик так жити – із пробіжками, тренуваннями, спілкуючись із людьми. Може, років за 100 і їм дійде, що це краще, ніж сидіти в офісних мурах, забарикадувавшись від людей.


Коментарі