•  

​Політичні акценти навколо кривавої арки

1760
Поділитися
​Політичні акценти навколо кривавої арки

Історія з кривавою аркою в Полтаві ще не має логічного завершення. Події навколо неї, але вже з політичними підтекстами, продовжуються.

 Нещодавно відбулася прес-конференція першого заступника голови облдержадміністрації й очільника Блоку Петра Порошенка «Солідарність» Андрія Пісоцького та голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького.

Зміст того, що і як вони говорили, викликає, принаймні, здивування і породжує нові запитання до представників влади.

Виглядали названі особи на прес-конференції дуже невпевнено. Мабуть, у них ще не встигли «відійти зашпори» від того, що сталося в Полтаві, і яку оцінку отримали криваві події у вищих ешелонах влади.

Розповідаючи про свою партійну зустріч із депутатами Полтавської міської ради, що входять у БПП «Солідарність», Андрій Пісоцький з сумним виразом на обличчі важко підбирав слова, переходячи на «езопову мову»:

«Люди забули…», «люди не спрогнозували тієї ситуації, яка виникла в результаті якихось їхніх дій», «люди забули… що потрібно чути мешканців міста»…

Хто ці безликі «люди», пане Пісоцький?! Чому не персоніфікували їх, за винятком хіба що депутата облради Ірини Степаненко? Це такий «дипломатичний хід» навздогін тим подіям, що ще довго відгукуватиметься полтавцям та жителям нашої області?

«Посипати голову попелом» — цього замало. Бо не люди, а влада (у всіх її іпостасях, включно з судовою) допустила те, що в Полтаві на Соборності, 27 збудували цей «саркофаг» і найняли його охороняти покидьків, яким наплювати на норми моралі та законів.

І чия ж то вина, що найбільша фракція у Полтавській міській раді «відсторонилася від процесу», а тепер ще й робить гонорові заяви про свою начебто непричетність до кривавих подій біля арки?

Під час прес-конференції явно намагався підіграти колезі-однопартійцю (а в недалекому минулому його затятий опонент) голова обласної ради Олександр Біленький, не забувши проте для самовиправдання зауважити, що «не співає йому дифірамбів». Натомість Біленький вважає, що «Андрій Анатолійович проявив силу волі, характер і політичну далекоглядність».

Мені ж здається, що про політичну далекоглядність можна було б казати тільки тоді, якби у фракції БПП «Солідарність» в обласній раді не було такої одіозної дамочки, як пані Степаненко, а фракція БПП у Полтавській міськраді не прислуговувалася «совісним» «мамайцям», а служила полтавцям. І якби на місці «Газетного ряду» не з‘явився злополучний полтавський «саркофаг».

А то… Хіба ще щось смішніше й недолугіше можна було придумати Олександрові Біленькому, коли він збирався сказати на камеру ось яку фразу: «Я думаю, в цій ситуації (мається на увазі Андрій Пісоцький — Авт.) проявив себе як справжній лідер»?

Не сумніваюся, що Біленький знає, що справжні лідери завжди діють на випередження, а не плентаються в хвості подій. Вони роблять все можливе, а то й неможливе, щоб попередити небажаний їх розвиток. А чи було це в історії з аркою? Ні! Бо якби раніше були виставлені об’єктивні політичні оцінки, то, цілком вірогідно, не дійшло б до такої гостроти протистояння, коли на місці доводиться приймати рішення вже навздогін, після того, як їх прийнято в Києві.

Того дня, коли відбувалася прес-конференція, появилася Заява восьми депутатів від фракції БПП у Полтавській міській раді. У ній містяться формулювання, що взаємо виключають одне одного. Депутати намагаються постати в образах святих і непогрішимих. За що, мовляв, позбавляти їх мандатів шляхом відкликання? Бо «...жодного рішення щодо забудови арки міською радою не приймалося. ФОП Степаненко всупереч законодавству та рішенням міської влади, на власний розсуд розпочав використання Газетного ряду не за призначенням. Такі дії викликали обурення громадськості та призвели до відкритого конфлікту та кровопролиття».

Тоді логічно запитати, чому депутати ніяк не відреагували на те, що такий-сякий Степаненко став використовувати «Газетний ряд» не за призначенням і всупереч законодавству та рішенням міської ради?! Правда?

…Але давайте читати Заяву далі.

«Задля стабілізації ситуації у місті, — йдеться в ній, — на найближчій сесії міської ради (аж у червні ц.р.? – Авт.) ми ініціюватимемо відміну рішень, що стосуються Газетного ряду...». 

Дивина та й годі! Якщо жодного рішення, як заявляють депутати, щодо забудови арки міською радою не ухвалювалося, то навіщо ці рішення відміняти?! Якийсь абсурд виходить. Або ж так поспіхом готували згадану Заяву, що навіть не вистачило часу уважно вчитатися в її зміст.

Полтавські депутати від БПП виявилися настільки амбітними й самовпевненими, що навіть не зважили на рекомендації політичного керівництва зі столиці, яке закликало дати їхнім діям оцінку.

«Не потрібно нас залякувати перевиборами та змушувати працювати під тиском», — обурюються вони і заявляють, що не збираються складати мандатів. Такої самої позиції дотримується й депутат облради Ірина Степаненко, рідна сестра сумнозвісного підприємця Віктора Степаненка.

Далі побачимо, чи зможе Андрій Пісоцький упоратися з тими викликами, що постали перед ним та очолюваною ним політичною силою, чи вистачить йому тих лідерських якостей, якими так щедро обдарував його на прес-конференції Олександр Біленький.

У автора цих заміток чомусь є такі сумніви. А у вас?

Сергій Орленко

За матеріалами https://ng.pl.ua

Коментарі