•  

Полтава між Леніним і… Гітлером

470
Полтава між Леніним і… Гітлером

Завтра, 22 квітня, день народження Володимира Ульянова, він же Ленін. А учора, 20 квітня, був день народження Адольфа Шіккельгрубера, він же Гітлер. Як не дивно, але долі цих людей, які народилося в різних час в різних місцях, мають безпосереднє відношення і до Полтави. 

 

Отже, Володимир Ульянов (Ленін) у Полтаві жодного разу не був і знав про наше місто, здається, лише з підручників історії, де розповідалося про Полтавську битву. Зате пам’ятник йому  встановили 1960 року на однойменній площі.  А от Адольф Шіккельгрубер (він же Гітлер) бував у Полтаві неодноразово, однак пам’ятника йому, ясна річ, не встановлено.

За деякими даними, Гітлер був у Полтаві щонайменше тричі. І тут нічого дивного нема. Адже під час німецької окупації у нашому місті знаходився штаб групи армій «Південь» - одного з центральних напрямків німецького наступу 

Ось що розповів «Останньому Бастіону» полтавець М.Варшавський:

-І от одного дня під час окупації ми побачили, що на Новопетровській (нині вул. Гагаріна) зранку скупчилося багато дорогих автомобілів. Це було в районі арки, поруч я якою колись був гастроном, а тепер відділення одного з банків.  Ясна річ, ми, збіглися усі туди… Там з’явилися есесівці, які  нас відганяли, але, самі розумієте, що пацани є пацани і щойно нас відженуть від одного місця, як ми збираємося в іншому…І ось з арки вийшов Гітлер!.. Тих, хто був з ним поруч ми не  знали, але самого фюрера добре знали  за портретами, які бачили  ще у підручниках, за якими вчилися у школі. Гітлер і ті, хто його супроводжував не сіли в машини, а пішли прямо через нинішню  площу Леніна… Ми бігли за ними трохи повіддаль. Як потім з’ясувалося, вся ця професія йшла в ресторан готелю «Європейський» на улиці Гоголя, де, вочевидь, вони снідали…

image

Це лише один із візитів Гітлера до Полтави. Загалом же він був у нашому місті щонайменше тричі. Фактично Полтава була на той час своєрідною військовою столицею, а сам Гітлер у разі перемоги хотів зробити її і офіційною столицю України.  Принаймні Полтава йому надзвичайно сподобалася, тут він почував себе у цілковитій безпеці. Принаймні наше місто було одним із небагатьох, де фюрер залишався й на ночівлю.

Воєнні історики навіть стверджують, що саме у Полтаві вирішилася навіть доля Другої світової, адже саме тут на нараді вищого командування Вермахту було ухвалено рішення призупинити наступ на Москву, а натомість форсувати захоплення Кавказу. 

Тому головну літню кампанію 1942-го  вирішили провести на південній ділянці фронту , щоб отримати доступ до нафти , сировині , продовольчим ресурсам. Доповідав фельдмаршал фон Бок . На нараді фюрер сказав фразу , яка увійшла в підручники з історії:

- Якщо ми не загарбаємо Мкоп і Грозний , я змушений буду покінчити з війною.

Обговоривши терміни і план дій на Східному фронті на літній період , Гітлер зі свитою полетів до Фінляндії на іменини маршала Маннергейма . За іншою версією , в " Вовче лігво " - свою головну ставку у Східній Пруссії.  

Від полтавських старожилів можна почути , що коли автомобіль з фюрером їхав центральною вулицею до аеродрому , той нібито зупинив машину і пригощав цукерками дітей і жінок. Німецька кінохроніка , висвітлюючи той візит Гітлера в прифронтову зону , цього не зафіксувала.

Утім на кадрах німецької кінохроніки можна побачити, що Полтава (і не лише німецькі вояки) доволі прихильно зустрічала фюрера.

Варто згадати і таке: за свідченням очевидців, у перший рік окупації принаймні полтавські селяни жили куди краще, ніж за радянського часу. По-перше, вони зібрали і залишили собі весь урожай 1941 року, що дозволило в особистих господарствах різко збільшити кількість худоби і птиці. По-друге, після розгрому Радянської Армії на окупованій території залишилося чимало «безхозних»  коней, яких люди «приватизували» і «приспособили» у той час, як за більшовицької влади коней римати взагалі було заборонено. По-третє,  німці фактично повернулися до ленінського принципу про заміну продрозверстки продподатком.

Дивна річ, але під час окупації ворогом на Україні не було голоду, як це трапилося у мирний час у 1932-33 роках. Як кажуть, вистачало і собі, і німям, ще й партизанам перепадало…

Красномовний факт, який  засвідчує радянську політику тих часів по відношенню до селянства: у селі Стовбина Долина Новосанжарського району на фронті загинуло 386 чоловік, тоді як він голоду в 1932-33 роках померло більше тисячі!!!

От, вам і відповідь на запитання: чи варто шкодувати за пам’ятником Леніна у Полтаві?

Ну, а як Полтава зустрічала Гітлера, можна подивитися на кадрах кінохроніки, яку ми знайшли в архівах…

 

   

 

 

 

Коментарі