•  

Полтава, яку ми втратили: Музичні класи Базилевич

3080
Полтава, яку ми втратили: Музичні класи Базилевич

«Зміна Базилевич на «Атмосферу» — це нищення історії української культури», — професор, Народний художник Павло Волик.

114 років простояв одноповерховий будинок із двома банями на розі вулиці Пилипа Орлика (кол. Дворянської, Заливчого, Паризької комуни, – авт.) у Полтаві. Споруда планувалася як житловий будинок. Від 1900 року в ньому навчали грі на фортепіано та хоровому співові. Музичні студії були організовані за ініціативи та підтримки Феофанії Базилевич. На честь засновниці згодом за будинком закріпилася назва Музичних класів Базилевич.

На тоді вони були першим профільним навчальним закладом, що надавав музичну освіту. Посаду директора обіймав вільний художник Л. Лісовський. Він же вів і клас фортепіано. Цей же клас вели Ю. Кошевський і С. Грекович. Предмети читали також працював хоровий диригент, композитор і педагог Ф. Попадич.Клас хорового співу вів диригент і викладач співу І. Різенко. Він викладав і в інших навчальних закладах Полтави.

Згодом у класах стали навчати грі на скрипці, сольного співу, викладати елементарну теорію сольфеджіо, гармонії. Клас теорії і гармонії вела В. Навроцька, клас сольного співу – А. Ваккер і М. Денисенко (перша вчителька відомого на весь світ оперного співака, народного артиста СРСР І. Козловського).

Будинок музичних класів виконаний має цікавий фасад. Він виконаний у стилі українського архітектурного модерну (УАМ – авт.) Цей самобутній стиль виник на початку XX століття, хоча професійні зодчі почали використовувати його елементи ще у XIX ст. Стиль набув широкої популярності в архітектурі до періоду Другої світової війни. В його основі лежать народні традиції хатнього і церковного будівництва, досягнення української професійної архітектури передовсім барокової. Також значний уплив на УАМ мав європейський модерн.

Витоки УАМ слід шукати саме в Наддніпрянщині, говорить Народний художник України, професор, доктор наук Павло Волик підкреслюючи, що УАМ вперше застосовано саме на Полтавщині.


Фото: Павло Волик

– Взагалі, найвідоміша забудова українського модерну не тільки в Полтаві, а й в Україні – будівля Краєзнавчого музею, тоді – полтавського земства. У ній увібрано найкращі риси українського бароко та європейського модернізму. Значення таких будівель, як музичні класи Базилевич, важко переоцінити, – Волик.

Упродовж окупації Полтави 1941-43-рр. в класах викладали музику для сімей німецьких офіцерів.

У 2000-их в приміщенні Музичних класів розташовувалася виробнича служба ПАТ «Полтавагаз», згодом – офіс «Партії регіонів». Останній підпалювали двічі – у 2009 та 2014 роках. Друга пожежа зруйнувала пам’ятку архітектури місцевого значення майже вщент. Будівля швидко згоріла через дерев’яне оздоблення всередині.


Фото: залишки від музичних класів Базилевич

За словами Волика, стан охорони пам’яток архітектури в Україні – жахливий. Неприпустимий факт, що архітектурна унікальність Полтави зникає. На його думку, будівлю спаплюжили не тоді, коли злодії підпалили її, а тоді, коли там почав діяти офіс «регіоналів», – Волик.

Полтавська міська влада не почала реконструкцію пам’ятки. На її місці в 2016 році збудували готельно-ресторанний комплекc «Атмосфера»

Професор зазначає, що готельно-ресторанний комплекс «Атмосфера» на місці колись розкішних Музичних класів – це нищення історії української культури. 

«Атмосфера» різко виділяється з-поміж решти будинків вулиці. Щоправда, не в кращий бік. Так, вулиця Пилипа Орлика – найстаріша в Полтаві. На плані міста вона позначена з 1783 р. Забудовувана переважно одноповерховими будинками, вона має єдине композиційне обрамлення, в яку не цегляні багатоповерхові «Атмосфера», фітнес-клуб «Вітамін», «ПолтаваБанк», а також радянські й сучасної забудови житлові будинки просто не вписуються.


Фото: новобудова на перехресті вул. П. Орлика та вул. Конституції

Нині на вул. Пилипа Орлика ще деінде трапляються взірці високої архітектурної думки. Особняк генеральші Селастельникової, будинок Давидовича-Нащинського, особняк у мавританському стилі підрядника Бахмутського не вражають око через занедбаний стан. Виправити ситуацію не допомагає статус пам’яток місцевого значення.


Фото: особняк Бахмутського

Музичні класи та будівля колишніх Московських лазень, на жаль, зникли назавжди.

Віталій Кравченко 

Коментарі