•  

Полтавці запалили свічки у пам'ять про жертв Голодомору

1430
  • apps/fb85e2262df04b12a6efcc890027ebde.JPG
  • apps/0db0ed5bcf764f72968f55b1503598aa.JPG
  • apps/829bd9d01ff840beafbd6b436e1da5f7.JPG
  • apps/ea0ae0d96f89440bab1e520fbb66d63d.JPG
  • apps/111d9d8ad0f847b6858e080ceebcf733.JPG
  • /media/cache/00/9d/009dc42a5a47e2cc9e9e9bf46d0eafe6.jpg
  • /media/cache/d3/c8/d3c80a444e7fe8ffdcb82ec3c03024af.jpg
  • /media/cache/1c/5a/1c5a4a325f6e0d49128cb98f27d557f5.jpg
  • /media/cache/f3/0a/f30a99f5f5fab35cb6a9037a7d744982.jpg
  • /media/cache/ab/1f/ab1f228d4f27840a2cd0a2234d66dff9.jpg


Сьогодні українці вшановують пам'ять жертв голодомору-геноциду 1932-33 років. На Театральній площі Полтави пройшов мітинг-реквієм до Дня пам’яті жертв голодомору і політичних репресій в Україні. О 16:00 оголосили хвилину мовчання. Учасники запалили свічки в пам’ять про загиблих в роки радянсько-сталінських репресій, під час Революції гідності на Майдані і під час бойових дій на Сході України. Кількасот городян рушили Хресною скорботною ходою до Соборної площі за архієпископом Полтавським і Кременчуцьким Федором. Владика у Свято-Успенському кафедральному соборі провів поминальне богослужіння.

Всі городяни проходили повз інсталяцію – на столі доступні полтавцям 1932 року наїдки – гнилі яблука і кілька колосків дикої трави. Над ними – чорно-білі документальні фотокартки самих городян, які намагалися цим врятуватись, врятувати своїх дітей, страждали і померли тоді від голоду.

Голодомор – це страшний злочин проти української народу, який був штучно організований радянською владою для знищення нації. Усвідомлення масштабів катастрофи – беззаперечний доказ незламності національного духу.

Цьогоріч виповнюється 81-а річниця цієї страшної сторінки історії України.

І вперше цьогоріч уся Україна відзначає День Гідності та Свободи України. Символічно, що ці дві дати знаходяться поряд в історичному календарі української нації. Як понад вісімдесят років тому, так і нині, народ відстоює свої національні цінності, право на вільне життя на власній землі та можливість самому обирати шлях подальшого розвитку.

Попри довголітнє замовчування голодоморів колишнім тоталітарним режимом, з пам’яті полтавчан, із таємних архівів з кожним роком все більше відкривається страшна правда про ті голодні роки. На сьогодні парламенти чотирнадцяти держав визнали Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Свідомою, спланованою і цинічно втіленою спробою знищення нації.

кожний прожитий день віддаляє нас від тих страшних подій. Та ще є живі земяки, котрі пам’ятають можуть розповісти. У наших сучасників ще залишається шанс засвоїти цей урок історії не за підручниками, а через спогади живих свідків.

В історії світової цивілізації немає жодного прикладу того, коли в спосіб мордування голодом знищували народ.

Так саме немає прикладу в історії Європи щоби зневолена і замордована земля не повстала і не скинула з себе варяга.

На своєму історичному шляху український народ зазнав чимало випробувань, і сьогодні, в ці непрості для країни часи, ми знову виборюємо право на незалежність.

Але українську націю не вдалося здолати. І події минулого року показали, що українці не хочуть жити під чиїмось ярмом.

Коментарі