•  

Полтавська журналістка сотнями пече давньоукраїнські пряники для бійців АТО

440
Полтавська журналістка сотнями пече давньоукраїнські пряники для бійців АТО

У Полтаві відроджують традицію штампованих пряників – печива із великою кількістю прянощів, яке виготовляли за допомогою штампів. Колись це було задоволення, доступне на великі свята. Після майже столітнього забуття вони знову в тренді.

Інна Якобенко 15 років очолювала Полтавське обласне радіо. Її нинішнє хобі – штамповані пряники. Вона – волонтерка Полтавського Батальйону Небайдужих, сотнями пече їх для потреб української армії, про це передає Місто.

Штамповані, бо виготовляються за допомогою спеціальної форми. Такі не купиш у магазинах, їх вирізають народні майстри, які відроджують давні традиції.

Наступна партія що жінка отує для бійців назиається «святий Миколай»:

«тому що 22 травня – теплий Миколай. Є 22 грудня зимовий Миколай, а 22 травня – теплий, тому пряники «миколайчики» - каже Інна Якобенко.

Майстриня робить пряники напівзаварні, розтоплює маргарин із медом. Для тіста необхідно три види борошна – пшеничне, цільнозернове та житнє. Історики вважають, що на Київській Русі такі пряники почали пекти у 9 столітті, тоді вони були на вагу золота, бо мали в своєму складі прянощі.

Коріандр, мускатний горіх, гвоздика, кардамон, імбир – ідуть у смаколики для солдатів

«Імбир це така пряність, до пісочного тіста часто, імбирне печиво. Це європейська традиція. Скажімо, в українській традицій пісочного печива не було. Пряник – це така перехідна форма, тому я трошки його добавлю» - розповідає Інна Якобенко.

Майстриня робить пряники із повидловою начинкою. Та жартує: її сусідів можна вважати напівволонтерами, бо терплять, коли вона грюкає формою.

«Є маленька хитрість, щоб пряники не погоріли в духовці: під них треба поставити ємність із водою. Випікаються хвилин десять і дають про себе знати ароматом прянощів, який розкривається під впливом температури. Виходить не просто смакота, а продукт тривалого зберігання. Сучасні майстрині запевняють: не менше 45 діб пряники придатні до вжитку. А раніше їх навіть навмисне сушили і гралися, мов іграшкою, діти, ними прикрашали оселі та вікна прості люди» - ділиться знаннями Інна Якобенко.

Коментарі