•  

Права повій, євреї і Клара Цеткін. Реальна історія «8 Березня»

7480
Права повій, євреї і Клара Цеткін. Реальна історія «8 Березня»

8 Березня – замовчувана історія свята жінок. Хто насправді вийшов на вулиці Нью-Йорка - текстильниці чи повії?

Версія перша, офіційна: «День солідарності трудящих жінок»

Офіційна версія свідчить, що традиція відзначати 8 березня пов'язана з «маршем порожніх каструль», який нібито провели в цей день в 1857 році текстильниці Нью-Йорка. Вони протестували проти неприйнятних умов праці та низької зарплати.

Цікаво, що в тогочасній пресі не було жодної замітки про такий страйк. А історики з'ясували, що 8 березня 1857 року - було неділею. Дуже дивно влаштовувати страйки у вихідний.

У 1910 році на форумі жінок в Копенгагені німецька комуністка Клара Цеткін закликала світ заснувати «міжнародний жіночий день 8 Березня». Вона мала на увазі, що в цей день жінки будуть влаштовувати мітинги і ходи, і тим самим «звертати увагу громадськості на свої проблеми».

Спочатку свято називалося «міжнародний день солідарності жінок у боротьбі за свої права». Дата 8 Березня була підведена під той самий страйк текстильниць, якого насправді ніколи не було. Точніше страйк був, але мітингували тоді зовсім не текстильниці. Але про це пізніше.

Це «свято» активно просувала спільниця Цеткін, полум'яна революціонерка Олександра Колонтай. Та сама, яка підкорила Радянський Союз «великої фразою»: «Віддаватися першому зустрічному чоловікові треба так само легко, як випити склянку води». Із 1921 року 8 Березня стало офіційним святом в Росії й розповсюдилося на всі країни Радянського союзу.

Версія друга, єврейська: вихваляння іудейської цариці

Історики досі «сперечаються», чи була Клара Цеткін єврейкою. Одні джерела стверджують, що вона народилася в сім'ї єврея-шевця, а інші - німця-вчителя. Однак, прагнення Цеткін пов'язати 8 Березня, з єврейським святом Пурим, неоднозначно натякає на те, що таки Цеткін мала єврейське коріння.

Отже, друга версія свідчить, що Цеткін хотіла пов'язати історію жіночого дня з історією єврейського народу. Згідно з легендою, кохана перського царя Ксеркса, Естер, врятувала іудейський народ від винищення, скориставшись своїми чарами.

Ксеркс хотів винищити всіх євреїв, але Естер переконала його не те, що не вбивати євреїв, а навпаки - знищити всіх ворогів євреїв, включаючи самих персів. Сталося це в день 13 Арда за єврейським календарем (цей місяць припадає на кінець лютого - початок березня). Вихваляючи Естер, євреї стали святкувати Пурим (день масової різанини персів). Дата «святкування» постійно змінювалася, але в 1910 році вона випала саме на 8 Березня і згодом закріпилася за цим днем.

Версія третя, про повій

Третя версія походження свята, мабуть, найскандальніша для всіх, хто з трепетом чекає на«міжнародний жіночий день».

У 1857 році в Нью-Йорку жінки дійсно протестували, але то були не текстильниці, а повії. Жінки найдавнішої професії вимагали виплатити зарплату матросам, які скористалися їх послугами, але не мали грошей заплатити повіям за надані послуги.

У 1894 році, 8 Березня, у Парижі повії знову провели демонстрацію. На цей раз вони вимагали визнати їх права нарівні з тими, які шиють одяг або печуть хліб, і заснувати спеціальні профспілки.

Це повторилося і в 1895 році в Чикаго, і в 1896 в Нью-Йорку - незадовго до пам'ятного з'їзду суфражисток в 1910 році, де і було вирішено оголосити цей день «жіночим» і «міжнародним», як це запропонувала Цеткін.

Сама Клара Цеткін проводила подібні акції. Усе в тому ж 1910 році, разом зі своєю спільницею Розою Люксембург, вона вивела на вулиці німецьких міст повій з вимогою «припинити безчинства поліції». Ось тільки в радянській версії повій замінили на «трудящих жінок».

Відділ моніторингу

«Останній Бастіон»

Коментарі