•  

Програма замісної підтримуючої терапії чи ін'екція метадону в серце України

3850
Програма замісної підтримуючої терапії чи ін'екція метадону в серце України

Дамо наркоманам помирати з нашого дозволу, бо коли вони роблять це самостійно - ми не заробляемо...

Жорстко? Але так вважають ті, хто сидить в зручних кріслах кабінетів і малюють на папірці план свого добробуту за рахунок чужого горя.

Наркоманія за кошт платників податків

Київ, Дніпропетровськ, Кривий Ріг... У свій час Полтава увійшла в число тих міст, влада яких погодила метадон для провадження в галузі замісної підтримуючої терапії далі ЗПТ).

Це був так званий пілотний проект - пробний, експериментальний, - реалізований для вивчення позитивних і негативних сторін з метою подальшого прийняття рішення про доцільність широкого впровадження. Програма є грантовою, але йде поступовий перехід на державне фінансування. І вже сьогодні за наш з вами рахунок фінансується ЗПТ для п'ятьох наркозалежних у Полтавському регіоні, кількість яких невдовзі планують збільшувати до десяти і далі до нескінченності.

Для довідки: У багатьох країнах Європи та СНД проводиться експериментальна програма зменшення шкоди від вживання наркотиків. В рамках ціеї програми наркозалежним людям пропонується перейти із вживання нелегальних наркотиків, таких як героїн, опіум та інше на синтетичні - метадон, бупренорфін. Ці експерименти проходять в обмін на значні кредити, надані країні за підтримки організацій, зацікавлених у збуті метадону колосальними кількостями на цій території.

Наприклад, за кругленьку суму в якості заохочення Україна у 2006 р. отримала грант на впровадження ЗПТ. Життя сотень тисяч українців влада оцінила у близько 100 млн доларів, про що відкрито повідомлялось у пресі.

Метадонова ЗПТ скомпрометувала себе у багатьох країнах світу, серед яких Німеччина, Австрія, Франція, Швейцарія. Швеція використовує ії вкрай зрідка, як частину дуже серйозної реабілітаційної роботи. Більшість країн відмовилися саме від метадонової ЗПТ. Росія свого часу взагалі категорично відмовилася сідати на «метадонову голку». Проте через невисоку собівартість в деяких країнах метадон вироблявся в значних кількостях і наразі його надлишок залишився незатребуваним.

Метадон - той же наркотик, тільки синтетичний, важчий, з високою токсичністю. Все одно, що горілку для алкоголіка замінити на антифриз або динатурат.

Експерименти з метадоном ведуться з 1938 р., і вже є безліч фактів, що звикання до метадонувідбуваеться значно швидше, ніж до героїна, а відмовитися від цього препарату майже неможливо. Абстинентний синдром (ломка) спричиняє болісні страждання і може призвести до летального кінця, окрім того, його тривалість у 4 рази довша, аніж від опіатів (героїну, опіуму).

Таке нестерпне для організму людини поєднання тривалості з надмірним болем змушуе пожиттево залишатися на програмі. І це «пожиттєво» зазвичай не перевищуе 5 років. Окрім всіх вищеперерахованих «позитивів» , організм на метадоновій ЗПТ з приголомшливою швидкістю втрачає кальцій, не говорячи вже про незворотні процеси, що вражають усі внутрішні органи, зокрема порушується функція легенів.

Практично декілька років прийому препарату перетворюють людину на овоч фізично та психологічно.

Як наркоманію прописали в законі.

Тож є небезпека, є свідчення, є смерті, але немає статистики МОЗ про смертність від передозування метадону. Проте місцева еліта, яка звикла жити на грантах і за чужий рахунок, черпнувши поверхнево, намалювавши липову статистику, впровадила ЗПТ як таку, що зарекомендувала себе краще від панацеї. Ініціатором в Полтавській області і найзавзятішим прихильником ЗПТ став головний лікар обласного наркодиспансеру Ігор Мацицький.

Довідавшись у березні цього року про збільшення фінансування ЗПТ за рахунок бюджету, громадські активісти вимагали зустрічі з ініціаторами, аби поставити найбільш хвилюючі питання. Чому метадон вийшов на вулиці? Як контролюється дозування? Яка смертність за даними Міністерства охорони здоров'я?

Натомість 18 квітня в Полтавській ОДА зібралася горстка зацікавлених у програмі, та тих, кого вдалося переконати або зацікавити, чиновників.

Для переконливості навіть запросили матір одного хлопця з ЗПТ. Бідна жінка стільки натерпілася від свого сина наркомана... З ії слів, вона не в силах була відмовити, коли дитина випрошувала останні гроші на чергову дозу. Але чи чула вона про реабілітаційні програми? Чи були спроби влаштувати сина в один з реабілітаційних центрів? Називаючи метадон «таблеточкою», а залежність хворобою, матір наркомана говорила про те, що вдячна програмі ЗПТ за те, що син нічого не виносить з дому. Але насправді вона описувала лише ті декілька годин на день, коли в ії сина вже закінчувався ступор від метадону і ще не починалася ломка.

А далі... знову ранок, і знову до кабінету за таблеткою? Звичайно, легше вчасно давати наркоману наркотик. Але тоді він ніколи не припинить бути наркоманом. А якщо не дати цю таблетку? (В Криму прямо зараз відмовляються від метадону). Чи залишиться адекватним, безпечним для оточуючих? Чи піде він на роботу? Та й яку роботу можна довірити наркоману? З тих коротких проміжків часу, коли людина здається схожою на тверезу, і складається життя метадонщиків.

Насправді ж бідну жінку можна зрозуміти: відтепер наркотиками ії залежного сина забезпечує держава, а таким чином - ми з вами.

Проте на тому засіданні була й інша жінка, син якої також був наркоманом. Вона виступила проти ЗПТ, оскільки добре розуміла ціну такого вдаваного лікування. Протягом тривалого часу вони з сином разом боролися за його відмову від наркотиків. Періодично проходячи реабілітаційні програми, іноді знову зриваючись, проте щоразу знаходячи сили відмовитись від згубної залежності. Верхівкою цинізму було запросити для підтримки програми під стіни ОДА групу наркозалежних (людей 10-15), що перебувають на ЗПТ (по суті, людей у стані наркотичного сп'яніння). Вийшла до болю гнітюча сценка «землю - селянам, фабрики - робітникам, наркотики - наркоманам! ». Виникає питання: як можуть люди, які не за чутками знають про наркотичну залежність, привести в наркотичному сп'янінні людей відстоювати «опіум для народу»? Якби хоч прийом метадону виключав можливість прийому іншого наркотичного засобу. Але ніхто ніколи не дасть гарантії, що, лише порції метадону на день наркоману виявиться досить, і він не вип'є чи не зробить ін'єкцію будь-якого іншого препарату, який посилить наркотичну ейфорію.

Метадон не виключає ін'єкцій.

До речі, про ін'єкції, які має заміняти таблетка метадону.., має, але не виключає. Згідно даних Центра СНІДу, 60% тих, що із СНІДом, заразилися, будучи на програмі ЗПТ. Основною перевагою метадону називають те, що через прийом таблетки неможливо передати ВІЛ. Проте, СНІД давно вийшов за межі ін'єкцій. Якщо і є відсоток таких заражень, то далеко не тотальний. Це, швидше, проблема надумана, або комусь вигідно їі перебільшувати. Одноразові шприци вже давно не є дефіцитом. Асоціальне середовище - ось справжній інкубатор для хвороби, а випадкові статеві зв'язки - шляхом зараження.

Тож, з одного боку ми маємо проблему, корінь якої полягає в іншій площині. А з іншої - небезпечний і неефективний у цьому аспекті препарат, яким безрезультатно намагаємося її подолати.

Наркоторгівля під прикриттям влади.

Новації не закінчилися на збільшенні числа метадонщиків за рахунок бюджету. Через тиждень відбулася нова неанонсована зустріч, проте громадськість вже не запросили...

Вочевидь, зайві запитання громадських діячів та преси змусили головного нарколога ДОЗ занервувати. Проте ми їх поставимо в цій публікації. Якщо є що, то відповідайт! На кулуарному засіданні обговорювалася можливість включення кабінетів сімейної медицини в число пунктів видачі метадону.

Дуже продуманий хід, зважаючи на те, що тепер, окрім чотирьох існуючих (2 наркодиспансери і 2 тубдиспансери), кабінети ЗПТ будуть по всьому місту, поруч з вашим будинком. Громадськість вже не зможе дорікати головним лікарям певних медичних закладів за метадон на вулицях, а таким чином в руках власних дітей. Переклавши частково видачу метадону на сімейних лікарів, і таким чином розосередивши пункти видачі, вони знімають із себе відповідальність.

Двотижневі курси, пропоновані для проходження сімейним лікарям - є не чим іншим, як порушенням всіх норм. 3 наркозалежними мають працювати люди із спеціальною освітою, з належним досвідом - наркологи, психологи, а не сімейні лікарі. До того ж, є нормативи, чим має бути обладнане приміщення, де відбувається ЗПТ, як то решітки на вікнах, відеокамери та інше.

Окрім того, чи згодні люди, які звертаються в заклади первинної медико-санітарної допомоги, на таке сусідство? Про яку зручність іде мова? Скупчення контингенту в стані наркотичного сп'яніння, нерідко ВіЛ-інфікованого, поруч із людьми в поліклініці - для чиєї зручності?

Наскільки бракує часу для роботи сімейному лікарю, щоб втиснути до розпорядку ще обслуговування наркоманів? Проведене нами опитування довело - лікарі не згодні на додаткове навантаження, ризик для життя власного чи пацієнтів.

Та й чим тоді займатися наркодиспансерам? Видавати липові довідки в автошколи? Далі плодити наркозалежних таксистів? Адже такі довідки видаються, а за гроші навіть таким водіям, які стоять на метадоновій програмі.

Інвалідність метадонщикам чи пільги наркоманам?

Перехід від незаконного до законного вживання наркотиків не міг ознаменуватися меншою кількістю безумств - запропонували надавати наркоманам статус інвалідів. В той час, коли газ дорожчає на 50%, і ми закладаємо в бюджет фінансування метадону, залишилося тільки надати право користуватися пільгами для повного соцзахисту та заохочення вживати наркотики.

Відбувається якась витончена підміна понять. Наркоманія - хвороба, наркозалежний - інвалід.

Якщо героїнова терапія націлена на зниження дозування, поступової відмови та передачу залежного реабілітаційному центру, то метадонова програма не направлена на виведення людини з наркотичної залежності. Більше схоже на геноцид під личиною турботи.

Лікарська таємниця чи кримінальний злочин?

Схема призначень грунтується на відчуттях і поясненнях самого наркомана. Є можливо й такі, що не їдять взагалі - списки закриті.

В Управлінні боротьби з незаконним обігом наркотиків заявили, що неможливо здійснити перевірку, оскільки лікарі прикриваються лікарською таємницею. Питання у тому, що лікарська таємниця стосується захисту даних про стан здоров'я хворої людини, і не може бути прикриттям для лікарських зловживань.

Крім того, чи можна наркомана називати хворою людиною? Наркоман, який стоїть на обліку, тим більше на ЗПТ – є асоціальною людиною, яка не може на 100% себе контролювати, захищати свої інтереси, не може навіть визначити, що для неї є користь, а що шкода.

Кожен новий метадонщик, стаючи в чергу на метадонову ЗПТ, може стати ланкою дилерської мережі. Як проконтролювати, що той самий метадонщик не отримує таблетки одночасно в двох місцях?

Знову підміна понять: барига - нарколог, дилер - сімейний лікар, пункт продажу - кабінет ЗПТ. Барижать наркотиками, довідками, рецептами, дозами. Адже немає сталих критеріїв оцінки для прийняття до програми, для nризначення дози, для зняття з программи

Чи потрібна ЗПТ?

Легше відповісти на питання: чи потрібна вона в тому вигляді, в якому є на сьогодні, та чи потрібні нам їі наслідки. Адже вплинути на число наркоманів на вулицях можна лише комплексним продуманим підходом, а не бездумно роздаючи наркотик направо і наліво, поставивши метадонову програму на чільне місце і видаючи ії за дар Божий.

Мабуть програма потрібна. Але не як кінцева мета, не за рахунок бюджету, не в таких шалених кількостях, не настільки безконтрольно, і не під прикриттям лікарської таємниці, яка захищає лише самих лікарів.

Громадськість має право знати, контролювати, а за необхідності, і вплинути, якщо подібні зловживання будуть тривати.

Коментарі