•  

Репортажі з-за кобищанських парканів: 64

1100

Репортаж 64: про підступну демократію, практично посаджену на голку терпимості

У Міжнародний день толерантності (терпимості), з яким щиро вітаємо краян, свідомо вихлюпуємо негатив. У якості щеплення.

Висновок про позитивне начало демократичного світоустрою належить пану Вінстону Черчиллю («Демократія є найгіршою формою правління, за винятком усього іншого»). Відступатися від глибоких внутрішніх переконань у справедливості черчиллевої сентенції щодо безальтернативності демократії лячно, та й не маємо наміру. Але відданий на поталу «вищим цінностям» здоровий глузд грає з нами у надто небезпечні ігри. І, знаєте, інколи вже й важкувато відбиватися від сумнівів у справедливості наліпленого колись на кобищанського сусіду образливого ярлика ретрограда за кинуту ним у суперечці агресивну фразу: «Немає на тебе Сталіна!».

Адже «пластиліновий тиск» громадської думки, ураженої всеперемагаючим демократичним синдромом, дозволяє чиновництву Сміли і Кривого Рога плювати на обов'язки і морозити дітлахів у дитячих садках. Тим, даруйте, очільникам літа не вистачило розібратися з винуватцями-боржниками, чия бездіяльність призвела до теплового колапсу. Смілянські та криворізькі народні обранці втратили календарну орієнтацію і прагнуть розтягти бабине літо до Теплого Олексія. Київ знову шокований «несподіваним» листопадовим снігопадом: 300 ДТП за добу! Глумитися із законослухняних лохів, демонструючи власну безкарність та глупство самоспаленням дорогущого ровера, можемо, а вчасно перевзути ті ж євробляхи у зимову гуму – «шо ти мнє тикаєш?!».

Щоправда, від «демократії без обмежень» потерпає не лише українська, зницена купою інших недоглядів, прорахунків і накладок, громада. Набагато досвідченіші спільноти наразі розгублено вклякли перед дивними викликами новітніх часів. І якщо вивершення недопалка у РФ, що вчепився у трон як воша у тім'я єфрейтора, слід трактувати логічним наслідком всеросійського навіженого бѐзуму – демократією там не пахне, то виверту американського народовладдя з Трампом світ два роки шукає пояснення. Такого ж ґатунку демократія змушує канцлера Меркель правицею тягти до Європи Північний потік-2, а лівицею – накладати на вітчизняний Сіменс санкції.

Ситому і самовпевненому ЄеСу невдовзі доведеться тверезо подивитися і на загрозливий рецидив свого надто демократичного мультикультуралізму. Ісламські анклави з абсолютно чужою ментальністю не просто «впливають на життя» європейських спільнот, «додаючи йому привабливого розмаїття», а тупо розставляють своїх у владі і диктують залюбленим у екстравагантність мусульманського Сходу правила поведінки. Чого ви чекали від заскочених неголених парубків із тривалою пубертатною затримкою? Котрі зроду не бачили дівчачих литок? Звісно, цим мультикультуралізованим маргиналам оголена до пупа Європа зриває дах. Атож, сором'язливо називати «харрасментом» нахабне свавілля самців-мігрантів на авеню і штрассе гостинного Старого Світу, значить ховати голову в пісок, це, панове, ̶ ґвалт. Не лише кращої половини, а усієї Європи поголовно.

Міркуємо далі. Посилення карної відповідальності, тобто відступ від всеосяжного демократичного всепрощенства, а відтак стяті голови з плечей китайських бонз, зупинили корупцію у країні перемігшого комуно-капіталізму? Якби ж.

Захмарні заробітні плати українських правників першого ешелону у 250 тисяч гривень на місяць за середньої по країні у 7,7 тис. зробили молодичку Феміду всенародною улюбленицею? Еге ж. Їй вже так затягли пов'язку на очах, що дихати нічим.

Ось вчитайтеся, шановні, у наступне: судді Вищої кваліфікаційної комісії суддів офіційно скаржаться на все частіші випадки пограбувань після оприлюднення розмірів їхніх зарплат. Бідолаха Козьяков, голова цієї потерпаючої ВККС, нарахував вже сім кримінальних епізодів з членами ввіреного йому колективу! А слабо вийти на очевидне: якщо система безсовісних користолюбців власним прикладом виховує суспільство хапокнишів, то будьте, пане голово, і ви готові до прильоту бумеранга!

Радили б високочолим мужам при посадах, найменування яких правопис шанобливо подає на верхньому регістрі, у кабінетах, де проектують мову, армію і томосну релігію, який-не-який прижиттєвий мінімум і посильні тарифи на газ, негайно засісти за з'ясування причин затребуваності нацією радикального авторитаризму. Адже не все до ноги українство засудило маніакальний ідіотизм пропозиції «героїні» покінчити з корумпованою Верховною Радою, обемберивши люстру на ненависних нардепів з коаліції. Невідомі нікому ще вчора громадяни свій президентський імідж виводять на рівень лідерки БЮТу лише натяком на запровадження піночетівських схем наведення порядку. Можливо, й справді ліпше вчасно озброїти демократію, ніж невдовзі голосити над нею розстріляною? Не доведи, господи, непідкупному захиснику прав людини потрапити до пазурів маніяка-садиста, але галас про відсутність плазми у камері і фріттати з лобстером у меню смертника у нас відгуку не знаходить. Невже тільки авторові осіннім надвечір'ям інколи приходить думка про назрілу необхідність повернення смертної кари для осіб, що втратили людську подобу?..

Нарешті, до приводу блогу. Днями Полтавський міськвиконком затвердив план протидії незаконному обігу наркотиків. У плані – півсотні заходів, якими у боротьбі зі злом, що все щільніше накриває Полтаву, передбачена участь різних міських служб, поліції і громадськості. Окремий пункт плану афішує «оперативне реагування на нарконаписи». Ми не хотіли б висловлювати сумнівів щодо успіху оголошеного походу проти тотального нещастя в окремо взятій Полтаві. Але нічого не виходить у філіппінського неадеквата, президента Родріго Дутерте (бога в поголовно католицькій країні поіменував «тупим сучим сином» за створення нестійких до гріха Адама та Єви, а правозахисників з ООН – «сучими дітьми» і закликав схарчити їх крокодилам). Юрист за фахом і президент за демократичним вибором ось вже більше двох десятиліть, ще з часів мерства у столиці, тисячами нещадно розстрілює наркоділків. Безуспішно. Філіппіни захлинаються в наркоті, доступність якої залучає до зілля все ширші верстви соціальних низів.

Чи значить це, що і нам слід припинити складати плани протидії і віддати наступні покоління Молоху ілюзій? Звісно, ні. От якби ці нездійсненні за визначенням плани не містили ще й очевидних дурниць.

На кшталт заклику начальника відділу оперативного реагування УКЖГ міськради Сергія Зубаня до свідомих громадян при публікації в соцмережах світлин із нарконаписами закривати телефони і адреси наркоканалів. Шановний добродію, ви демонструєте таку наївність, що ми змушені припустити – на дверях вашого кабінету ще немає чогось подібного до отакого:

Подібним обмальована уся «духовна столиця»! Складається враження, що і влада, і громада Полтави у боротьбі з наркоманією обирають шлях самозадоволення (ми знаємо точніший термін, але нікого у міськвиконкомі і поліції ображати не хочемо) – всі оці вже складені активістами і уточнені електронні мапи нарконаписів і їх замальовування під час спільних рейдів (даруємо пункт до плану: створити міську пінакотеку кращих замальовок) нічого не дають, крім видимості «напруженої роботи керівників і спеціалістів разом з небайдужими полтавськими ентузіастами». У посадженого на голку наркозалежного кобищанця і без парканних пропозицій є вдосталь безперебійних каналів постачання.

Виходу ми, як і ви, не бачимо. Але не треба, принаймні, відволікатись на маніпуляції. І погодитись, що демократія – це не лише толерантність.

Вадим Демиденко

Коментарі