•  

Репортажі з-за Кобищанських парканів: спонуки до президентства

330
Репортажі з-за Кобищанських парканів: спонуки до президентства

Репортаж 46: спонуки до президентства

Обмежувати коло спонук до президентства у новому епідсезоні лише трьома вздовж і впоперек відкоментованими, певно, і рано, і неправильно.

Рано, адже часу до дедлайну – останньої неділі майбутнього березня – ще сила-силенна, і ніхто не може гарантувати, що вже наступний повний місяць не спровокує у чиїйсь недоколиханій психіці різкого загострення Сашкового комплексу. Ми маємо на увазі пана Македонського з його агресивною, а у підсумку – трагічною, мрією сполоснути сандалії у водах Гангу. Тож реєстр, який сьогодні налічує лише близько двох десятків українців, не на жарт заскочених папахою, ближче до різдвяного вечора буде нагадувати список родичів, прописаних розбитною тіткою у запланованому під знос будинку.

Неправильно, тому що у чужій душі – мов серед ночі, і передбачити, що якомусь ображеному зятеві не заманеться сходити у президенти для створення позитивного іміджу в очах критично налаштованої тещі, практично неможливо.

Так, знавці сходяться на трьох головних каталізаторах, які збуджують бажання українців погетьманувати.

До першої групи відносять, насамперед, практикуючих політиків елітарного рівня.

Епітет щодо елітарності, на наш погляд, сумнівний, але спробуйте натякнути Ляшку, що він – не еліта. Якщо не втечете, доведеться корову заводити! З телям. Дехто практикує настільки довго і так, що вже набрид електорату по-осьдечки, але вжився у роль месії і для нього уявити себе непретендентом, значить пустити котові під хвіст життя сім'ї (орієнтовно – трьох-чотирьох поколінь) зі своїм життям включно. Атож, у цій банці – здебільшого знайомі.

На печерські пагорби пнуться ще й неофіти, якими рулить елементарна прагматика – не засвітишся, не побачать. Мета їхнього першого походу за клейнодами – розвідка боєм. Мотиви приземлені і чітко окреслені рядком у резюме: «чи балотувався». Самолюбство першопрохідця з цього ряду молодих та ранніх гріє вже сьогодні приємна фантазія: простягає він якійсь довгоногій менеджерці з управління кадрами (облдержадміністрації, банку, дочки НАК «Нафтогазу», NewsONE)своє резюме, а там чорним по білому – «висувався кандидатом у Президенти». Те, що з менеджеркою можна буде відразу на ресепшені заводити дітей без батьківського благословення – дрібниця, панові висуванцю відкриються ще ті горизонти! Блазня з досвідом можуть навіть у «Квартал-95» взяти.

Автора, котрий, як ви помітили, теж слабує на лінгвістичні викрутаси, особисто зачепило позиціонування у якості учасника президентських виборів позафракційного народного депутата Юрія Дерев’янка. Пан поки що більше відомий участю у біганині київськими дахами разом з однопартійцями «Руху нових сил» Саакашвілі. У липні претендент ошелешив і партію, і електорат, і боса Міхо наступним пафосом: «Я іду, щоб створити нову систему неоекономіки та цифрової держави, де ми будемо мислити категоріями big data, блокчейн, робототехніки, смартконтрактів… а не категоріями корупції, олігархії, бюрократії». Що мав пан президент з майбутнього на увазі?! Може середньостатистичному кобищанцю, який якось вже й притерся до корупції, олігархії, бюрократії, емігрувати пора? Але словесам витії заздримо, згадуючи рядки з Рильського: «Не спиться вам, парламентські витії, Масні злодії, в орденах кати».

Ці президентську штовханину розглядають як тренувальний майданчик для наступних, осінніх 2019 року, боїв за місце під банею. Баня, як британський Стоухендж, вабить екстрасенсорикою − саме під нею відома героїня з гелікоптера планувала люстру обемберити на голови, зокрема й однопартійців. Героїню чи не в останню мить зупинили справжні герої, але цирк нікуди не поїхав, і тому від бажаючих стати майстрами жонглювати дишлом відбою, як і раніше, не буде. Очевидно, що учасники президентського шоу до парламентського шапіто будуть допущені поза конкурсом і на бюджетні місця. Атож, є сенс помаячити. Що ті 2,5 ляма грошової застави? Тричі не повечеряти з пацанами.

До третьої шеренги претендентів мали б стати лицарі духу.

Вибілена, як бабусине полотно, е-декларація: дарницька двокімнатна хрущовка на п'ятому поверсі з козирком-балконом на станцію аерації, жигулі-копійка, на ходу, шість соток городу навпіл зі сватами за Ставищем, ще несплачений кредит на кримпленовий костюм на весілля, три гектари амброзії на материному паї під Чорнухами на Полтавщині, дембельська парадка з аксельбантами і китайська авторучка із золотим пером. Університетська освіта: не Гарвард, не Могилянка, але й не економіка готельного господарства від Київського національного університету культури і мистецтв імені Поплавського, навскидку цитує Міхновського, Петлюру, Тягнибока й усі декларації незалежності від Джефферсона до Лук'яненка. Нічий не кум. Руки востаннє крали кавуни на колгоспному баштані. Дружина – кондуктор за викликом з е-декларацією-суцільним прочерком. Діти – не в Росії, а ті двоє у Польщі лише тимчасово. Власна партія – у перспективі. Флюгерне віросповідання, залежне від долі томосу, регіону і вірян на зустрічі. Проста як хвіртка і тому зрозуміла кобищанцям програма: Ceterum censeo Moskva esse delendam, база НАТО з джавелінами під Конотопом, януковичам – сізо і бажано пожиттєве, бізнесу – суцільна Силіконова долина від Сяну до Дону, людям – земля у товарному варіанті, європейська максималка, дітям – парти і підручники, «танцпрацюють всі!» з Юлею включно і велодоріжки у райцентрах. Кожному судді – примірники Конституції і КК. Особливо прискіпливим – реформи скрізь і щодня, майдан – щомісяця. Деталі лідер конкретизує після обрання.

Нумо, лицарі, де ви? Досидитеся поза Уманями, оберемо Порошенка.

Вадим Демиденко

Коментарі