•  

Руйнувать не будувати

880
  • apps/e75119a9915d438b9317c8f0cb7f6bd0.jpg
  • apps/4f81f6619372442d8e7fa7b0bfca4666.jpg
  • apps/aa73e989a0b7485488c011d7c568cd43.jpg
  • apps/5739e5d580544a41bee9a62ff544c7c0.jpg
  • apps/a71a8a81d52d4f7e8147459969007698.jpg
  • /media/cache/a9/72/a972e1fb867ff3074ba833c873599db0.jpg
  • /media/cache/8c/a6/8ca6bfdf0aa09537a8f6549538164b26.jpg
  • /media/cache/cd/a3/cda32528e2444a520d149247848967da.jpg
  • /media/cache/cb/06/cb0603a0d5ef70b5e0573120cb27b8e7.jpg
  • /media/cache/4d/b9/4db94aed3225062bf28c51649a0f6232.jpg


Як реакція на статтю «Останнього Бастіона» від 11 березня цього року про знищення частини архітектурного комплексу Кадетського корпуса (стаття «Мамай з забудовником Сіриком знищують архітектурну пам’ятку Кадетський корпус») уже сьогодні вдень бригада робітників збирала розкидану цеглу й закидала її у вантажівку. Свідками цього стали не одна сотня полтавців, адже «видовище» можна було спостерігати, як-то кажуть, серед білого дня.

Те, що ще не встигли зруйнувати, робітники акуратно підбили, мабуть, ради «естетики». Кому і чим заважала частина паркану, яка, до речі, перебуває не в найгіршому становищі, у порівнянні з усім ансамблем Кадетського корпусу, невідомо. Щоправда, ремонт продовжувався приблизно годину, після чого техніка й робітники зникли, так повністю і не прибравши розкидану цеглу від поваленої плити.

Питання, чи не розповсюдиться таке «будівництво» на інші частини Кадетського корпусу залишається відкритим, як і питання законності руйнування історичної пам’ятки. 

Сергій Нагорний

Коментарі