•  

Ще п'ять тисяч доларових мільйонерів?

770
Поділитися
Ще п'ять тисяч доларових мільйонерів?

Це можливий результат земельної реформи, яку ось-ось узаконить Верховна Рада. Не поспішайте радіти: це будуть не фермери, а голови сільрад.

За баталіями з приводу тарифів на ЖКГ, дешевого розмитнення старих авто і багато чого іншого, в кущах причаївся шикарний рояль - законопроект 4355 з красивим ім'ям: “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель“. Тобто закон про передачу місцевій владі абсолютно всіх повноважень з приводу держземель (крім невеликого переліку залишаються у розпорядженні держави - оборонного призначення, заповідних і т.д.).

Якщо коротко, то, судячи з тексту, який став результатом першого читання, сільські та селищні ради (а точніше їх голови) стають повновладними розпорядниками тих, майже 10 млн гектарів сільськогосподарських земель, які поки належать державі. Ну і ще деякої кількості земельних ділянок іншого призначення.

Все пристойно і красиво: місцеве самоврядування, делегування повноважень місцевим громадам, ось це - наше все. Але тут є маленький нюанс: мова йде про приватизацію приблизно чверті землі сільгосппризначення (більш 30 млн га розпайовано, ще 10 млн га поки що у власності держави). І кермувати цією приватизацією будуть дрібні сільські начальники. Ну це приблизно якби приватизацією Південної залізниці займалася б Ленінська районна рада м. Харкова. Уявили? Ось і я собі такого уявити не можу.

Ми вже маємо пачку чудесних кейсів з приводу корумпованості дрібних муніципальних начальників у частині земельних справ - досить погуглити історії, пов'язані з Коцюбинським Київської області або інших "солодких" місцевостей з недешевої землею в передмістях великих міст. Або поцікавитися тим, як йшов розподіл землі в курортній Яремчі (Івано-Франківська область).

Відсутність виразних правил, містечковість процесів, а це неминучий наслідок законопроекту 4355, створять можливість поділити сільгоспземлі між кумами голів сільрад. Ні, ну, звичайно, будуть навіть аукціони оголошені, але, зрозуміло, що про них а) ніхто, крім своїх, знати не буде; б) ніхто, крім своїх, перемогти не зможе. У підсумку земля розійдеться за смішною ціною. З чого випливають два вкрай сумні наслідки. Перше: місцеві бюджети і держбюджет отримають копійки замість 1-2 тис доларів за гектар мінімум. Друге: будуть сформовані вкрай низькі цінові бенчмарки (приблизні, орієнтовні для даного регіону і типу земельної ділянки ціни гектара). Тобто в якості "ринкової" стануть фігурувати смішні ціни, за якими земля витече "своїм".

Зрозуміло, що у "своїх" земля не залежиться - її спробують перепродати великим агрохолдингам, або залишать для здачі в оренду великими блоками. У будь-якому випадку основний шмат грошового пирога, який формується при такій приватизації, дістанеться місцевим сільським, селищним начальникам і їх наближеним.

Природно, в разі, якщо в кріслі сільського голови опиняється людина чесна і принципова, то такий сценарій конкретно в цій сільраді буде неможливий. І все пройде чесно і прозоро. Але сама система така, що шансів на це вкрай мало. А спокус - навпаки, дуже багато. Як там у Михайла Булгакова? "Квартирне питання їх зіпсувало"? Ну так в нашому випадку місцеву владу зіпсує до непристойності земельне питання. І це ми ще про інтерес політиків до такого солодкого шматка не починали говорити.

А тепер трохи цікавих цифр.

Отже, з рук місцевої влади так чи інакше буде продано мінімум 7-8 млн гектарів, поки ще державних, земель. Без виразних правил гри, поза контролем, за відсутністю корупції і без наявності конкуренції між претендентами-покупцями. У нас в країні є близько 9500 сільських і селищних голів. Припустимо, корупційний дохід з гектара сільгоспземлі, пропущеної за корупційною схемою, складе близько 700 доларів. Десь - трохи більше, десь - трохи менше. А десь - більше в рази через розташування і перспективи зміни її призначення. У підсумку за 7 млн га (беремо мінімум) можна буде викрутити близько 5 млрд доларів корупційних доходів.

Ну і ще якісь землі не-сільгосппризначення будуть продаватися. Разом, валовий корупційний дохід перестрибне, як мінімум, позначку в 7 млрд доларів. Це означає, що Україна отримає кілька сотень мультимільйонерів (капітал від 10 млн доларів на особу), тисяч п'ять - рядових мільйонерів (до 9 млн доларів на особу), близько чотирьох тисяч - просто дуже багатих, але багатих неправедно людей. Ну і ще якісь наближені депутати місцевих рад візьмуть участь в цьому корупційному бенкеті.

Я, звичайно радий, що імпортери красивих, великих і непристойно дорогих авто отримають тисяч десять нових нежадібних покупців. А їх дітки, які проживають у великих містах, обзаведуться квартирами в будинках бізнес-класу. Це здорово, але ми точно впевнені, що саме ось це і була мета української земельної реформи?

Якщо мета все ж не в тому, щоб зробити багатими дивізію місцевих чиновників, то процедура розпорядження землею в момент приватизації повинна являти собою не містечковий міжусобник, а щось інше.

Що? Ну, наприклад, загальнонаціональну систему земельних аукціонів, де в режимі реального часу видно всі виставлені зараз і заплановані до продажу на майбутнє ділянки, їх призначення, умови використання, ціни раніше проданих по сусідству.

Складно? Нітрохи. Ця система легко формується як надбудова над загальнонаціональним земельним кадастром.

При наявності такої системи земельних аукціонів все виявиться прозоро і зрозуміло. Ціни виявляться ринковими. Одна тільки печаль - головам сільрад та селищних рад не загрожує доля безтурботних мільйонерів. Але, сподіваюся, таку неприємність Україна якось переживе. Зате потенційні і нині існуючі фермери зможуть прикупити або орендувати землю за розумну ціну. Банки зможуть бачити ціну ділянок, запропонованих в заставу під кредит. Ну і місцевим бюджетам сякі-такі гроші дістануться.

Автодилерам жалкувати не доведеться - до них прийдуть за ключами від хороших машин не "голови", а фермери. Нехай і не прямо ось так відразу, а через рік-два-три. Зате покупців таких буде не п'ять тисяч, а набагато більше. Ви тільки уявіть собі тисяч сорок фермерів - доларових мільйонерів. Це в Україні цілком реально, якщо земельну реформу спроектувати «правильно».

Олександр Крамаренко

Коментарі