Що зробив на благо громади Юрій Бублик, або Вражаюча бездіяльність «законотворця» в стінах законодавчого органу
До приймальні громадської організації «Останній батальйон» постійно надходять прохання від полтавців про вирішення болючих для громади проблем. При цьому найчастіше люди скаржаться на дії, а скоріше - на бездіяльність тих, хто в першу чергу мав би опікуватися цими питаннями, зокрема, на законодавчому рівні - народних обранців, яким полтавці довірили представляти їхні інтереси в результаті виборів до парламенту в жовтні 2012 року. Найбільше вони нарікають на невідповідність публічних заяв та реального втілення озвучених намірів народного депутата України Юрія Бублика, обраного від виборчого округу № 145 (Київський район м.Полтави, Полтавський та Котелевський райони)
Відтак ми вирішили проаналізувати діяльність цього депутата. А для цього достатньо лише переглянути офіційний сайт Верховної Ради України. Зокрема, на ньому чітко проглядається активність Юрія Васильовича в стінах парламенту за минулий рік. Виявляється, що впродовж усього 2013 року його діяльність обмежилася 18 виступами, 10 запитами в міністерства та відомства і лише 4 законопроектами…Водночас деякі його колеги, зокрема, й народні обранці від Полтавщини, за минулий рік подали на розгляд парламенту удвічі, а то й утричі більше депутатських запитів та власних законопроектів. Та і взагалі, його діяльність на благо полтавців, в тому числі й законотворча, найбільше почала проявлятися лише в другому півріччі цього року, коли стало зрозуміло, що є неминучими проведення позачергових виборів до парламенту та вибори Полтавського міського голови. Складається враження, що він почав працювати лише тоді, коли побачив реальну активність і результативність своїх опонентів, зокрема, ГО «Останній батальйон», яка справді працює в інтересах міста і його жителів. А що ж тоді Юрій Бублик робив до цього, окрім гучних виступів, промов, гарних обіцянок полтавцям та проведення різних народних гулянь у рідному йому селі Ковалівці? Примітно, що на початку своєї каденції, під час першої сесії Верховної Ради сьомого скликання (грудень-січень 2012-2013 рр), тоді, як інші парламентарі уже встигли зареєструвати і почати обговорення в комітетах важливих для своїх округів проектів законів та поправок до існуючих законодавчих актів, Юрій Васильович не подав жодного (!) запиту та не зареєстрував жодного (!) законопроекту.
Аби детальніше проаналізувати діяльність Юрія Бублика в парламенті, ми надіслали запит до Верховної Ради України. Нас цікавила кількість зареєстрованих та внесених на розгляд Верховної Ради України законопроектів, підготовлених за участю Ю. Бублика, та зміст цих документів. Як вдалося з’ясувати з інформації відповіді, отриманої з парламенту, за весь період своєї депутатської діяльності Юрій Васильович спромігся долучитися лише до 14 законопроектів. Тоді як інші депутати-мажоритарники таку кількість законопроектів підготували уже протягом перших сесій Верховної Ради сьомого скликання, а загалом їхній законотворчий доробок за всі сесії цього скликання більший у кілька разів. До того ж із усіх проектів, що готувалися за його участю, прийнято парламентарями і підписано Президентом лише один – «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв’язку з їх розмежуванням», що дійсно відповідає потребам округу, бо значно спрощує передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності в користування громадянам та юридичним особам. Однак і то не можна вважати заслугою Юрія Бублика, оскільки ініціював створення цього документу та постійно виступав за необхідність його прийняття у Верховній Раді та ЗМІ інший нардеп – перший заступник голови парламентського комітету з питаньаграрної політики та земельних відносин.
Решта ж законопроектів, підготовлених Бубликом чи за його участю, очікують розгляду, взагалі зняті чи досі опрацьовуються в комітетах. А наскільки вони необхідні, на фоні численних соціально-економічних та злободенних проблем полтавців та наскільки відповідають потребам тих, хто довірив депутату представляти в парламенті їхні інтереси, робіть висновки самі. Приміром, Юрій Васильович дуже переймається відзначенням 2435-ої річниці міста Севастополя (законопроект про це був поданий до Верховної Ради для ознайомлення наприкінці січня цього року) та законодавчою основою для проведення Всеукраїнського референдуму - у червні цього року він подав на розгляд Верховної Ради Проект Закону про внесення змін до розділу XVIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Всеукраїнський референдум» (щодо вдосконалення окремих положень стосовно організації та порядку проведення місцевого референдуму). Це після того, як, зокрема, й через безпорадність народних обранців, в результаті того ж місцевого референдуму, Севастополь, як і ввесь Крим, уже був загарбаний Російською Федерацією.
А більш вагомі для мешканців 145 округу питання в стінах Верховної Ради Юрій Бублик почав лобіювати лише тоді, коли для нього стало надзвичайно важливо, щоб електорат належно оцінив його працю.
Відрадно, що своє активною діяльністю ГО «Останній Бастіон» таки спонукає до дій тих, хто би мав постійно піднімати проблеми полтавців і допомагати їх розв’язувати як представник інтересів громади в парламенті.
Олексій Рубан
