•  

Сочинська-мюнхенська угода Путіна й Обами стосовно України

660
Сочинська-мюнхенська угода Путіна й Обами стосовно України

Отож, угода між Путіним і Обамою укладена.

Суть операції полягає в обміні України на Іран і Сирію, тобто в розміні путінської підтримки Обами в переговорах з Іраном і в Сирії на обамівську підтримку Путіна в Україні. Угода укладена без участі України і за рахунок України.

Основні кроки досягнення Сочинський-мюнхенської угоди Путін-Обама:

12 травня - візит Керрі в Сочі; головна тема - здійснення Мінська-2; Керрі ні словом не згадує про Крим («злочинна і незаконна анексія» якого за два дні до цього підкреслено названа А.Меркель в Кремлі); замість цього Керрі висловлює публічну догану Порошенку в присутності Лаврова; Керрі з Лавровим створюють «Сочинський-мюнхенський формат» переговорів «Нуланд-Карасін» без участі України.

14-17 травня - візит Нуланда до Києва.

17 травня - візит Нуланда в Москву.

19 травня - Карасін заявляє про створення альтернативного «нормандського» «Сочинський-мюнхенського» формату - «Нуланд-Карасін».

27 травня - Росія зриває зустріч у «нормандському форматі» на рівні політдиректорів МЗС.

10 червня - зустріч в «нормандському форматі» на рівні політдиректорів закінчується безрезультатно; європейці відкидають російську пропозицію про включення в переговори представників ДНР-ЛНР; європейці вимагають виконання Росією зобов'язань про виведення військ з України; Росія вирішує торпедувати роботу «нормандського формату».

16 червня - в рамках спецоперації з шантажу України публікується вкинутий російськими спецслужбами «План захоплення Росією Лівобережної України».

17 червня - Лавров заявляє, що зустрічі в «нормандському форматі» на рівні міністрів закордонних справ не буде ні 23, ні 24 червня.

17 червня - Путін оприлюднить «Доктрину Путіна» і 5 вимог до України.

19 червня - Путін заявляє про новий етап війни проти України.

20 червня - Іванов хвалить Керрі, підкреслює роль США, говорить про «крихкість» «нормандського формату», оспівує двосторонній «Сочинський-мюнхенський» формат переговорів (7-я - 9-а хв. Відео).

22 червня - Пєсков заявляє, що зустріч в «нормандському форматі» на рівні лідерів країн не планується.

28 червня - Путін робить дзвінок Обамі, в ході якого деталізується угода, попередньо обговорена з Керрі; головні активи угоди - здійснення Мінська-2, Сирія, Іран.

30 червня - в переданому до Верховної Ради «проекті змін до Конституції України особливий статус для тимчасово окупованих територій не передбачений:« Підкреслюємо, що ніякого особливого статусу для цих територій в проекті Конституції не передбачається ... порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначається законом. Таким була пропозиція Венеціанської комісії ... ніяких нових особливостей проект Конституції не передбачає »».

14 липня - закінчення «обамівської» угоди з Іраном з активною участю Росії; Обама дає інтерв'ю «Нью-Йорк Таймс», в якому ділиться враженнями про «надихнути» його дзвінку Путіна:

Asked if President Vladimir Putin of Russia was a help or a hindrance in concluding this deal, Mr. Obama said: "Russia was a help on this. I'll be honest with you. I was not sure given the strong differences we are having with Russia right now around Ukraine, whether this would sustain itself. Putin and the Russian government compartmentalized on this in a way that surprised me, and we would have not achieved this agreement had it not been for Russia's willingness to stick with us and the other P5-Plus members in insisting on a strong deal.

"I was encouraged by the fact that Mr. Putin called me a couple of weeks ago and initiated the call to talk about Syria. I think they get a sense that the Assad regime is losing a grip over greater and greater swaths of territory inside of Syria [to Sunni jihadist militias] and that the prospects for a [Sunni jihadist] takeover or rout of the Syrian regime is not imminent but becomes a greater and greater threat by the day. That offers us an opportunity to have a serious conversation with them. "

15 липня - Нуланд прибуває до Києва; головна мета візиту - змусити Порошенко змінити проект Конституції України з метою включення до неї «особливих районів Донецької та Луганської областей».

15 липня - Порошенко передає до Верховної Ради новий проект Конституції України, в якому закріплено особливий статус ДНР-ЛНР.

15 липня - Оксана Сироїд публікує звернення частини депутатів Верховної Ради про совершающемся на їхніх очах зраді:

«У ці години і хвилини здійснюється величезний тиск на народних депутатів з боку міжнародного співтовариства для того, щоб «ДНР» і «ЛНР» отримали особливий статус в НАШІЙ Конституції. Аргументують необхідністю «продемонструвати виконання Мінських домовленостей».

Кому і що ми повинні демонструвати? Кремлю? Путіну? Хіба весь цивілізований світ і без того не бачить, ХТО насправді агресором і ХТО порушує всі норми міжнародного права і всі домовленості? Або ХТО вірить, що ця «демонстрація» зупинить кремль?

Чому ж світ так хоче нав'язати нам зараз «особливий статус» для «ДНР» і «ЛНР»? Тільки для того, щоб це перестало бути «війною», за яку повинні нести відповідальність також і ті країни, які гарантували Україні територіальну цілісність за Будапештським меморандумом. Світ хоче, щоб це стало «внутрішнім конфліктом», тому що він втомився і хоче позбутися цієї вкрай незручною теми.

І Кремль мріє, щоб для всього світу це стало «українським кризою», оскільки спочатку нав'язує світові історію про те, що немає російських військ на сході, ні найманців, немає чеченців, немає градів, буків. Є тільки купка «шахтарів» і «трактористів», яких «Київ не чує».

А ще кремль хоче, щоб саме ці «відсутні» російські війська і найманці з-за свого «особливого статусу» отримали перепустку у політичний процес України, можливість впливати на зовнішню політику і фінансування з державного бюджету за рахунок українського народу.

Текст таких змін до Конституції вже підготовлений в адміністрації президента. Зараз він на розгляді в комітеті. Завтра буде запропонований на розгляд парламенту ...

Хіба не очевидно, що тиск на Україну щодо внесення змін до Конституції - це заперечення права українського народу на самовизначення?

Хіба не очевидно, що будь особливий статус для Донбасу в Конституції - це легітимація російських військ і найманців на території України? А їх інтеграція в українську політику - це кінець не тільки європейських перспектив для України, це успіх плану кремля і кінець української держави?

Хіба не очевидно, що для хлопців, які воювали і воюють на сході України, для сімей тих, хто загинув від рук російських солдатів і найманців, для українців, які більше року підтримують війська і один одного в стані страшного опору агресії і окупації визнання особливого статусу «ДНР» і «ЛНР» - це державна зрада і зрада українського народу?

П.С.

«Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу ».

Ці слова з присяги народного депутата завтра можуть придбати нове звучання.

Семен Семенченко Lena Sotnyk Roman Semenukha Тарас Пастух Єгор Соболєв Леонід Ємець Остап Семерак Alex Ryabchyn Mustafa Nayyem Svitlana Zalishchuk Victoria Voytsitska »

Отже, Порошенко виконав перший пункт вимог Путіна до України:

Перше - зміни в Конституції України з наданням автономних прав цих територій.

Тепер справа - за виконанням чотирьох решти вимог:

Друге питання - це прийняття закону України про амністію відносно ряду осіб з Донецької та Луганської республік.

Третє питання - це імплементація закону про особливий статус Донбасу - Луганська і Донецька.

Четвертий питання - це прийняття закону України про місцеве самоврядування та проведенні цих виборів.

П'яте - це зняття економічної блокади з цих територій.

Ніяких сумнівів у тому, що вимоги Путіна будуть виконані, немає.

Так, і той, хто думає, що на цьому дорога безчестя і ганьби закінчиться, глибоко помиляється.

У Мінську-2 є ще дещо, про що Путін свого часу ще нагадає Порошенко.

У тому числі і через Обаму, Керрі, Нуланд.

П.С.

Телефонну розмову з Президентом США Бараком Обамою

За ініціативою американської сторони відбулася телефонна розмова Володимира Путіна з Президентом Сполучених Штатів Америки Бараком Обамою.

15 липня 2015

23:30

Лідери дали високу оцінку результатам завершилися у Відні переговорів з врегулювання ситуації навколо іранської ядерної програми (ІЯП). Відзначено, що успіх багаторічних зусиль з пошуку політико-дипломатичного вирішення цього питання став можливим завдяки конструктивній взаємодії країн «шістки», Ірану, а також ЄС.

З обох сторін підкреслено, що всеосяжна домовленість по ІЯП відповідає інтересам всього міжнародного співтовариства, сприяє зміцненню режиму ядерного нерозповсюдження, зниженню напруженості в близькосхідному регіоні. У цьому зв'язку акцентована роль російсько-американського діалогу в забезпеченні безпеки і стабільності у світі.

Виражений взаємний настрій на продовження спільної роботи в інтересах стійкої реалізації Віденських домовленостей, а також по деяких інших актуальних міжнародних тем, включаючи протидію загрозі міжнародного тероризму.

Володимир Путін і Барак Обама обмінялися привітаннями у зв'язку із знаменною датою в календарі російсько-американських відносин - 40-річчям з дня проведення орбітального польоту «Союз-Аполлон».

Коментарі