•  

Ушановуємо жертв депортації кримських татар 1944 року

770
Ушановуємо жертв депортації кримських татар 1944 року

18 травня Україна відзначає День боротьби за права кримськотатарського народу та вшановує жертв депортації кримських татар 1944 року.

Депортація кримських татар розпочалася 18 травня 1944 року о третій ночі й закінчилася 20 травня о четвертій годині дня.

Офіційна підстава депортації – таємна постанова Державного комітету оборони СРСР № ГОКО-5859 від 11 травня 1944 р. Кримськотатарському народу інкримінували масову зраду, колабораціонізм і дезертирство під час окупації Криму гітлерівськими військами.

Витяг із постанови: 

«В період Вітчизняної війни багато кримських татарів зрадили Батьківщину, дезертирували з частин Червоної Армії, які обороняли Крим, і переходили на бік противника, вступаючи у сформовані німцями добровольчі татарські військові частини, які боролися проти Червоної Армії, в період окупації Криму німецько-фашистськими військами, беручи участь у німецьких каральних загонах, кримські татари особливо відзначилися своїми жорстокими розправами щодо радянських партизанів, а також допомагали німецьким окупантам у справі організації насильницького вивезення радянських громадян в німецьке рабство і масового винищення радянських людей».

Та радянські каральні органи розпочали підготовку масштабної операції з виселення кримськотатарського населення з півострова ще задовго до ухвалення вищим військово-політичним керівництвом рішення про її проведення.

У доповідній записці на ім’я Леоніда Берії, очільника НКВС, від 7 травня 1944 р. повідомлялося: 

«Підготовчу роботу до операції вважаємо можливою закінчити 18-20 травня, а всю операцію – до 25 травня». Нарком внутрішніх справ 10 травня 1944 р. особисто доповідав Сталіну: «Враховуючи зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу, та виходячи із небажаності подальшого проживання кримських татар у прикордонній окраїні Радянського Союзу, НКВС СРСР вносить на ваш розгляд проект рішення ДКО про виселення усіх татар з території Криму. Вважаємо доцільним розселити кримських татар як спецпоселенців у районах Узбецької РСР для використання на роботах як в сільському господарстві – колгоспах, радгоспах, так і в промисловості та на будівництві»

Переважна частина депортованих була направлена на спецпоселення до Узбекистану, частина – до ГУЛАГу, решта – для поповнення спецконтингенту Московського вугільного басейну. Депортація була одним із засобів «детатаризації» Криму.

За офіційними даними в 1944 році було депортовано 183 144 тисячі кримських татар.За татарськими джерелами – 228 500, з яких упродовж першого півтора року померло близько 110 тисяч осіб. У каральній операції брали участь 32 тисячі співробітників НКВС.

«Останній Бастіон» долучається до вшанування жертв репресій проти кримськотатарського народу 1944-го року та в інші історичні проміжки, зокрема в наш час.

Цей народ ціною життів своїх доньок і синів показав справжню ціну любові до Батьківщини, затвердив свою незнищенність і велич. Віримо, що незабаром всі репресії зовнішнього агресора завершаться і кримськотатарський народ знову зможе вільно й соборно жити на своїй землі.

Разом із вами згадуємо пісню про депортацію «Моя Батьківщина», яка була заборонена останні пів століття.

Къайда барсам, мен коремен,

Гъарип татар сачылгъан.

Озь багъында къокъламагъа

Ёкъ бир гулю ачылгъан.

Къальтеджексинъ, озь багъындан,

Озь тилинден пек гъарип.

Лякин кимге айтаджакъсынъ

Сен буларны тиль джарып.

Къатты джельмен атылгъанлар

Тавгъа, ташкъа я джаргъа.

Джарты дюнья мезар болгъан

Татарлыкъкъа, татаргъа.


Куди не гляну – всюди розпорошені татари,

А в своїм саді немає навіть квітки понюхати.

Що ж поробиш, така доля,

Немає ані мови, ані села,

Кому можна розказати

Про тяжку долю.

Всіх розкидали, винищили,

Лише старий світ став

Цвинтарем для народу і татар.

Пісня «Моя Батьківщина», автор Шевкі Бекторе (1888 – 1961), кримськотатарський поет і педагог, більшість життя якого минула в гулагівських таборах.

Дослівний переклад Айше Меметової.

Коментарі