•  

Виставка в Опішному «ПАРАdocх. 1.0-NMC-UA: 2015»

1100
  • apps/fb4c85e787f5478db4be102999bdc0c7.jpg
  • apps/f5b2845bd9cb48e9b4e996268e79613e.jpg
  • apps/60ccbce35ea04366a64b149976531405.jpg
  • apps/ede31307a83f4840854579c2c86bd965.jpg
  • apps/4d0fc84687cf48b392b94744791035d4.jpg
  • apps/10c7e2e0fdcd4862bd5bdaa11d467178.jpg
  • /media/cache/d7/d4/d7d439b4f7abe7973e24778aa607c596.jpg
  • /media/cache/79/2f/792fddb29d5ded63cb17a960df9afc1e.jpg
  • /media/cache/1d/01/1d019fc5e7c66e3ec322ab48cb35b497.jpg
  • /media/cache/c4/1a/c41af592e4713b53ded2b4ca67375000.jpg
  • /media/cache/ff/b0/ffb013b37bbd669d2ef0f0e5123065a5.jpg
  • /media/cache/d1/82/d182722cce9f38ff7d5abb4d24e53134.jpg


Гончарне мистецтво сьогодні – захоплює, дивує, спонукає до міркування й самозаглиблення? Певно, все водночас. Власне, саме такою стала Національна виставка художньої кераміки «ПАРАdocх. 1.0-NMC-UA: 2015», що відкрилася 26 червня 2015 року в рамках VІІ Тижня Національного Гончарного Здвиження в Опішному «ЗДВИГ-2015» у Центрі розвитку духовної культури Національного музею-заповідника українського гончарства.

«Основна тема виставки – тема пари, різнобічно осмисленої, що представляє давні й новітні традиції творення кераміки в Україні. Ми спробували зробити виставку-дослідження і подивитися, як художники концептуально дивляться на світ, осмислюючи пару. І водночас ми хотіли б побачити у цих творах певну парадоксальність – щось незвичайне, чого в повсякденному житті не помічаємо, те, що робить світ багатоманітним і різнобарвним», – зауваживдиректор Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, доктор історичних наук, професор Олесь Пошивайло під час урочистого відкриття виставки.

В експозиції «ПАРАdocх. 1.0-NMC-UA: 2015» представлено близько трьохсот творів з фондової колекції Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному та приватних колекцій мистців. Основу виставки складають двійнята кінця ХІХ – ХХ століття, які мають унікальне значення й безсумнівну цінність у пізнанні гончарської культури різних регіонів України. Виокремлюються в експозиції глиняні вершники, адже нероздільна єдність коня й людини згадується з незапам’ятних часів, дійшовши до сучасності через фольклор і художню творчість.

Витвори сучасної академічної кераміки демонструють індивідуальне відкриття авторами сучасності пари, бінарності в житті й, передовсім, у мистецтві кераміки, яка реалізувалася в новітніх формах, техніках, стилях і образах. Серед мистців, які стали учасниками виставки, – художники-керамісти Юліана Безсмертна, Наталя Величенко, В’ячеслав Віньковський, Юрій Войтович, Наталя Гурин, Інна Гуржій, Андріана Куруц, Ганна-Оксана Липа, Олександр Мірошниченко, Аліна Літвіненко, Юрій Мусатов, Марина Гандиш, Леся Падун, Сергій Радько, Мирослава Росул, Євген Овчарик, Наталя Зубань, Тетяна Рєзнікова, Жанна Россипчук, Ганна Семенко, Андрій Собянін, Юрко Пошивайло, Олександр Шолуха, Ганна Чавус.

«В одному з експозиційних залів нуртуються дві стихії: в окремих парах проглядається позитив, взаємодоповнюваність, а в інших – боротьба протиріч і парадокс, те, що неочікуване й випадає з будь-якої закономірності. У залі, де представлена народна кераміка, я побачила більше гармонії. Там більше тепла, того, що більше прочитується парою», – поділилася враженнями директор Державної спеціалізованої художньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному» імені Василя Кричевського Людмила Овчаренко.

Виставка «ПАРАdocх. 1.0-NMC-UA: 2015» стала втіленням переходу з підсвідомого в свідоме, доторком до сакрального, захованого глибоко всередині, що прорвалося назовні через образи, втілені в глині. Об’єднані спільною тематикою – переосмисленням філософського поняття парності – презентовані твори органічно вплелися в експозицію однієї виставки, розкривши широкому загалу багатогранність мислення й образного бачення українських мистців кераміки.

Жанна Різниченко,

інформаційна служба

Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному 

Коментарі