•  

Вперед у минуле, або чому українці змушені відмовлятися від благ цивілізації

550

Наприкінці 90-х у селі, де мешкають батьки, з’явився нарешті природний газ. З яким нетерпінням і радістю чекали на цю подію! Усією громадою урочисто перерізали стрічку біля газорозподільного пункту, жарили на сковороді першу яєчню із салом. Чоловіки жартували: ну от, яєчню пожарили, тепер можна викопувати балон. Для тих, хто не знає: у селах, де немає природного газу, їсти варять на скрапленому газові. Його закачують у балони, які потім під’єднують до газових плит.

Чому так раділи появі природного газу може зрозуміти тільки людина, яка в люті морози і заметілі вибігала з хати по дрова, щоб потім нагрітися біля грубки.

Із дитячих спогадів… Зима, мороз. Батьки на роботі, діти у школі. В обідню перерву мама вигортала із грубки попіл і накладала в неї дрова, щоб коли діти прийдуть із уроків змогли відразу підпалити і нагрітися. Раніше розпалити не можна, бо без нагляду вогонь у хаті залишати пожежонебезпечно. Тож і виходило, що нагрівалися уже ближче до вечора, коли лягати спати. Але от знову біда. До ранку все тепло виходило. Пригадую ці холодні пробудження, коли так не хотілося вилазити з-під теплого одіяла…

До чого я це веду. Коли у 90-ті з’явився, як модно говорити, блакитний вогник, все змінилося докорінно. Адже відтепер можна було налаштувати так, щоб температура повітря у кімнатах була постійно однакова. Чим не цивілізація прийшла в село.

А окрім цього наскільки полегшало селянам! Не потрібно таскати дрова у хату (а вони, до слова, ще й у пилюзі та павутині – скільки сміття заносилося з кожною в’язкою дров), можна газовою колонкою підігрівати воду для ванни (а не гріти у відрах та каструлях на грубці), та й фізично не всі здужають заготовити ті ж таки дрова (попиляти, порубати).

У селі полегшено видихнули. Ну от , зажили і ми нарешті як ЛЮДИ…

Та сьогодні згадуються слова: «Не долго музыка играла, не долго тешился народ…». Останні роки ціна на природний газ почала стрімко зростати. Не дуже, але хоча б якось ще рятували мізерні субсидії. Донині. Адже відтепер , мабуть, і цього не буде. Не скажу стовідсотково, але з тієї інформації, яка зараз є в інтернеті, субсидії матимуть одиниці. Адже рахуватимуть доходи не тільки реально проживаючих людей, а й тих, хто зареєстрований за цією адресою, і навіть членів їх сімей, хоч вони будуть зареєстровані за іншою адресою. Наприклад, знаю багато родин, де діти виїхали в місто. Знімають квартири , платять чималі гроші. Великої змоги допомагати батькам не мають. Хоч би самим якось прожити. Власного житла теж не мають. Тож змушені реєстрацію залишати сільську. Вийшла заміж чи одружився – приписки у молодих залишаються у кожного свої (батьків). Але тепер всіх їх рахуватимуть до субсидії у село. При чому молоду сім’ю , виходить, вноситимуть у заяву на субсидію, як одним батькам, так і іншим. Дохід однієї людини рахуватимуть у два двори! І при цьому соціальні норми використання газу на квадратний метр площі зменшили.

Більшість людей уже розуміє, що субсидії не бачити. Адже навіть у квітні 2018 порівняно із квітнем 2017-го субсидію отримувало удвічі менше українців. А тут ще й другий сюрприз від ненажерливої влади. Ми так хочемо чергового траншу від МВФ, що готові віддати українців на ще більшу поталу. Ціна на газ для населення збільшиться майже вдвічі. За куб платитимуть більше 11 гривень. І хоча офіційно ще не затвердили, але усі розуміють , що це питання часу.

З такою державною політикою люди ще навесні почали чухати потилиці: як будемо зимувати? І як це не іронічно, але єдиний вихід – це повертатися в минуле до отих грубок із дровами. Хтось уже зараз обдирає із них шпалери, якими прикривали пережиток минулого. Хто ж назбирав копійчину, той докуповує ще один дров’яний котел до індивідуальної системи опалення та встановлює паралельно із газовим.

Хоча спритні ділки і тут уже знаходяться. Уже зараз невелика машина дров (щоправда порубані, бо в селах залишилися переважно старенькі) коштує понад 5 тисяч гривень. І обіцяють подальше подорожчання, можливо, і до 8 тисяч. А між іншим однієї машини дров на зиму не вистачить.

От тобі і 21 століття: прощавай цивілізація…

Коментарі