•  

Як дорожники прибирають узбіччя автомагістралей

440
Як дорожники прибирають узбіччя автомагістралей

Традиційно навесні – усі на прибирання. Двомісячник чистоти та благоустрою добігає кінця. Але після почутої історії від попутчика в мене складається враження, що узбіччя, принаймні, центральних автомагістралей не прибрані, а сміття на них не видно тільки тому, що виросла уже трава.

Їду маршруткою на Київ і за кілька десятків кілометрів від Полтави на сусіднє сидіння підсідає уже немолодий чоловік. Представляється Володимиром. Розговорилися і він з обуренням поділився тим, що щойно побачив на власні очі. На маршрутку чекав на зупинці. Новенька, на уже відремонтованій ділянці дороги, стоїть на перехресті шляхів далеко від населених пунктів. Так детально розповів про місце розташування для кращого усвідомлення проблеми.

На зупинці смітники повні непотребу, і навколо куди не поглянь - якісь папірці, упаковки з фольги з чіпсів, цукерок, гумових жуйок, морозива, а то й просто картонні ящички. Про пластикові, скляні пляшки та бляшанки з-під пива чи коли – і взагалі нічого говорити – по десяткові на квадратний метр. От і вся наша культура, сумно подумав. Аж тут на горизонті показалася машина облавтодору, а до зупинки узбіччями ішли пара робітників у накидках із світло відбиваючими елементами. Мабуть, багато хто із подорожніх бачив таку картину, коли вони вздовж доріг на гострі палиці наколюють увесь непотріб. Принаймні, ми думаємо що увесь! Адже те, що далі побачив Володимир – явно вказує на те, як далеко нам ще до Європи. Дорожники брали пляшки чи бляшанки і відкидали їх подалі від дороги – у глибокі кювети. Або просто буцали ногами. От вам і двомісячник чистоти!!!!! Чоловік ще дуже жалкував, що не встиг поспілкуватися із цими працівниками, адже саме під’їхала маршрутка.

Після почутого так хочеться звернутися як до дорожників, так і до подорожніх. Останні пригадайте народну мудрість: «Чисто не там, де прибирають, а там , де не смітять». Якщо ви вже їдете дорогою і ви допили воду чи поїли чіпси ­- та пляшка чи пакетик не обтяжать вашу машину до найближчого смітника. А от щодо переповнених урн для непотребу – це вже інше питання і до іншої сторони – дорожників. Адже стихійні сміттєзвалища виникають , на жаль, миттєво. І вчасно не прибрана урна – для наших людей – це привід насмітити навколо. Так не давайте цього приводу! Давайте привчати до елементарних речей навіть дорослих.

І третє, що не дає мені спокою після почутої історії Володимира – це дії дорожників. Чому самі робочі, коли їм дали наряд їхати на узбіччя, не поставили запитання: «А куди ж вантажити сміття? ». Чи керівники, скажете, не знали, що там валяється не три папірці? А це все через нашу з вами байдужість, мовляв, моя хата з краю. Одним треба лише відпрацювати як-небудь робочий день, іншим - відрапортувати керівництву, що стільки-то кілометрів узбічь під час двомісячника чистоти прибрано. Як? Це вже інше запитання, про яке у сухих статистичних звітах писати не будуть.

Хтось для виправдання скаже: можливо, у них не було техніки для вивезення сміття чи пального? По-перше, я в це не вірю, а по-друге, можливо, наївно, але мені здається, що завжди можна знайти, особливо на благе діло, так би мовити, спонсора. Адже з вікна автобуса ми увесь час милуємося краєвидами – поля з пшеницями, соняшниками, кукурудзою. Тут є господарники. Я думаю, при дипломатичному підході дорожників ці господарники допомогли б із вивезенням сміття, щоб воно потім не засмічувало їхні ж поля. Але для цього потрібно мати бажання щось змінити на краще, а не байдуже відпрацьовувати трудодні.

От вам, друзі, і вся Європа, куди ми так прагнемо. Адже із елементарних понять і вчинків вона повинна розпочинатися у кожному із нас. А не лише географічно. За кордоном про прибирання сміття на узбіччях автомагістралей навіть не говорять. По-перше, там це роблять регулярно. По-друге, там якщо щось і прибирають, то дійсно лише три випадкових папірці. І звичка не смітити на вулицях ніким не контролюється. У людей вона просто в крові, на найвищому рівні свідомості.

Коментарі